4. Особливості оцінки окремих видів нематеріальних активів підприємства.

Найбільш поширеною можна вважати вітчизняну методику оцінки економічної ефективності використання в народному господарстві нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій. Ця методика побудована на засадах порівняння економічної ефективності виробництва до і після впровадження інновації. Розрахунки здійснюються за всіма факторами, що визначають результати впровадження інновації, враховуючи вплив на навколишнє середовище.

Тимчасова методика є обов’язковою для суб’єктів усіх форм власності, вона встановлює єдині методичні принципи визначення доходу від використання винаходів та раціоналізаторських пропозицій. Зазначена тимчасова методика має декілька переваг у порівнянні з попередньою. При розрахунках за даною методикою враховується випадок, коли винахід впливає на зниження собівартості продукції при незмінності решти параметрів; зміну обсягів виробництва; параметри реалізації продукції. Вплив винаходу на якість продукції визначається за таблицею коефіцієнтів. У рамках цієї методики розглянуто випадок, коли при виготовленні продукції використано декілька винаходів і при цьому їх ознаки частково або повністю співпадають.

Тема 9. Трудовий потенціал підприємства та його оцінка

1. Роль і значення трудового потенціалу в економічних відносинах.

Трудовий потенціал — це існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими характеристиками персоналу підприємства.

Стадії :

На першій стадії трудові ресурси існують як потенційна робоча сила.

На другій стадії трудові ресурси займають робочі місця.

На третій стадії робоча сила створює споживчі цінності.

У загальній структурі трудового потенціалу підприємства, залежно від критерію аналізу, можна виокремити такі його видові прояви:

1. За рівнем агрегованості оцінок:

1.1. Трудовий потенціал працівника

1.2. Груповий (бригадний) трудовий потенціал

1.3. Трудовий потенціал підприємства (організації)

2. За спектром охоплення можливостей:

2.1. Індивідуальний трудовий потенціал

2.2. Колективний (груповий) трудовий потенціал

3. За характером участі у виробничо-господарському процесі:

3.1. Потенціал технологічного персоналу

3.2. Управлінський потенціал

4. За місцем у соціально-економічній системі підприємства:

4.1. Структурно-формуючий трудовий потенціал

4.2. Підприємницький трудовий потенціал

4.3. Продуктивний трудовий потенціал

2. Методологія оцінки трудового потенціалу підприємства.

Оцінка трудового потенціалу підприємства повинна будуватися на

основі економічних оцінок здібностей людей створювати певний дохід.

Чим вища індивідуальна продуктивність праці робітника і триваліший період його діяльності, тим більший він приносить дохід і представляє більшу цінність для підприємства.

Оцінка трудового потенціалу компанії слід розподілити на — оцінка трудового потенціалу технологічного персоналу та оцінка потенціалу менеджерів компанії.

Перша група працівників приймає безпосередню участь у процесі виробництва, тобто це всі працівники компанії, що забезпечують виробництво необхідними ресурсами, беруть участь у їх обробці, реалізації готової продукції, забезпеченні безперервного процесу виробництва тощо.

Праця менеджера — цей вид трудових здібностей наближається до нематеріальних активів підприємства. Необхідність виникнення цього виду праці зумовлена процесами вертикального розподілу, що полягають у розподілі відповідальності та повноважень.