
- •Загальнонаукова сутність терміна «потенціал» та еволюція його використання в економічних дослідженнях.
- •Поняття, характерні риси та модель потенціалу підприємства.
- •Структура потенціалу підприємства.
- •4. Графоаналітичний метод оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»: алгоритм та сфери застосування.
- •5.Потенціал підприємства як інтегрована економічна система. Властивості економічної системи.
- •6. Постулати формування потенціалу підприємства.
- •7. Процес та загальнотеоретична модель формування потенціалу підприємства.
- •8. Ефект синергії та оптимізація структури потенціалу підприємства.
- •9. Сучасні тенденції формування потенціалу підприємства.
- •10. Особливості формування потенціалу підприємства залежно від специфіки підприємницької діяльності.
- •11. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства: визначення та природа виникнення.
- •12. Рівні конкурентоспроможності потенціалу підприємства.
- •13. Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства.
- •2 .За способом відображення кінцевих результатів виділяють:
- •3.За можливістю розробки управлінських рішень
- •4.За способом оцінки.
- •14. Індикаторний метод оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства за економічними і соціальними стандартами.
- •15. Метод експертних оцінок.
- •16. Метод набору конкурентоспроможних елементів.
- •Тема 4. Теоретичні основи оцінки потенціалу підприємства
- •17. Оцінка потенціалу підприємства: змістова характеристика, механізм та цілі проведення.
- •18. Поняття вартості та її модифікації.
- •19. Структурно-логічна схема формування вартості потенціалу підприємства.
- •20. Принципи оцінки потенціалу підприємства.
- •3. Принципи, які пов’язані з ринковим середовищем:
- •Тема 5. Методичні підходи до оцінки потенціалу підприємства
- •21. Загальна методологія оцінки потенціалу підприємства.
- •22. Витратна концепція оцінки потенціалу підприємства.
- •23. Порівняльний підхід до оцінки потенціалу підприємства.
- •24. Оцінка потенціалу підприємства за доходом.
- •25. Функції грошової одиниці.
- •Економічна сутність шести функцій грошової одиниці
- •26. Методи розрахунку ставки дисконту.
- •27. Логіка побудови коефіцієнта капіталізації та методи його визначення.
- •Теоретичні аспекти визнання земельних ділянок та інших об’єктів складовими частинами потенціалу
- •Особливості оцінки земельних ділянок, будівель і споруд.
- •Методичні основи оцінки вартості земельних ділянок, будівель і споруд.
- •Метод залишку для землі
- •Метод капіталізації земельної ренти
- •Метод співставного продажу
- •Метод співвідношення (переносу)
- •Метод витрат на освоєння
- •4. Оцінка вартості об’єктів нерухомості.
- •Тема 7. Оцінка ринкової вартості машин та обладнання
- •Об’єкт, цілі та особливості оцінки машин та обладнання.
- •2. Класифікація та ідентифікація машин та обладнання.
- •3. Вплив зносу на вартість машин та обладнання.
- •4. Методологічні особливості оцінки машин та обладнання.
- •Тема 8. Нематеріальні активи підприємства та методи їх оцінки
- •1. Теоретичні аспекти аналізу нематеріальних активів підприємства.
- •1. Класифікація нематеріальних активів за правовою ознакою:
- •2. Роль, значення та характер участі нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства.
- •3. Методологічні основи оцінки нематеріальних активів підприємства.
- •4. Особливості оцінки окремих видів нематеріальних активів підприємства.
- •Тема 9. Трудовий потенціал підприємства та його оцінка
- •1. Роль і значення трудового потенціалу в економічних відносинах.
- •3. Методики оцінки трудового потенціалу підприємства.
- •4. Основи управління трудовим потенціалом підприємства.
- •Тема 10. Оцінка вартості бізнесу
- •Особливості методів оцінки вартості бізнесу.
- •Методи витратного підходу до оцінки вартості бізнесу.
- •Методи результатного підходу до оцінки вартості бізнесу.
- •Методи оцінки вартості бізнесу, що базуються на порівняльному підході.
- •Метод мультиплікаторів
- •Метод галузевих співвідношень
- •Метод аналогового продажу
Яна
Загальнонаукова сутність терміна «потенціал» та еволюція його використання в економічних дослідженнях.
Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potentia» і означає «приховані можливості», які у виробничій практиці завдяки праці можуть перейти в реальну дійсність. В даний час слово “потенціал” застосовують для позначення засобів, запасів і джерел, що маються в наявності і можуть бути використанні для досягнення визначеної мети, рішення якої-небудь задачі, а також можливостей окремої особи, суспільства, держави в якій-небудь області (був запропонований у 1983 році академіком Архангельським). В вітчизняній економічній літературі “потенціал” в широкому розумінні бачиться як можливості, наявні сили, запаси, засоби які можуть бути використанні або рівень потужності в будь-якому відношенні, сукупність засобів необхідних для чого-небудь. В іноземній літературі під цим терміном також розуміють “ступінь потужності (скриті можливості) у якому-небудь відношенні. Таким чином термін “потенціал” означає наявність у кого-небудь скритих можливостей, що ще не проявилися або хисту до діяльності у відповідних сферах. Еволюція терміну “потенціал”. У працях професорів Вейца і Воблого 1924 року знайшли обгрунтування ідеї щодо потенціалу виробничих сил, як потенційної можливості країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення. Пізніше у 1954 році академік Струмілін ввів поняття “економічний потенціал” під яким розумів сукупну виробничу силу праці всіх працездатних членів суспільства. У 1967 році академік Немчимов досліджував “потенціал розширеного виробництва” який характеризує ресурсні можливості національної економіки у здійсненні економічного росту. У 1973 році Анчишкін визначає виробничий потенціал, а у 1981 академік Балкін висунув нову трактовку терміну потенціал – як узагальнена збірна характеристика ресурсів прив’язаних до місця і часу. У розвитку сучасного уявлення про потенціал можливо виділити 3 напрямки: 1. (Білов, Черніков) – стверджують, що потенціал це сукупність необхідних для функціонування і розвитку системи різних видів ресурсів. 2. (Іванов, Андреєв) – потенціал це система матеріальних і трудових факторів, що забезпечує досягнення мети виробництва. 3. Потенціал – це здатність комплексу ресурсів економічної системи вирішувати, поставлені перед нею задачі.
Поняття, характерні риси та модель потенціалу підприємства.
Потенціал підприємства — це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має певні закономірності розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить ефективність економіки, темпи та якості її зростання. Отже, потенціал підприємства характеризується чотирма основними рисами. Перша риса. Потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері соціально-економічної діяльності, причому не тільки реалізованими, а й нереалізованими з будь-яких причин. Друга риса. Можливості будь-якого підприємства здебільшого залежать від наявності ресурсів і резервів (економічних, соціальних), не залучених у виробництво. Тому потенціал підприємства характеризується також і певним обсягом ресурсів, як залучених у виробництво, так і ні, але підготовлених для використання. Третя риса полягає в тому, що потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, але ще й навичками різних категорій персоналу до його використання з метою виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку виробничо-комерційної системи. Четверта риса. Рівень і результати реалізації потенціалу підприємства (обсяги виробленої продукції або отриманого доходу (прибутку)) визначаються також формою підприємництва та адекватною їй організаційною структурою. Спираючись на основні характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його модель визначається:- обсягом та якістю наявних у нього ресурсів (кількістю зайнятих працівників, основними виробничими і невиробничими фондами або матеріальними запасами, фінансовими танематеріальними ресурсами — патентами, ліцензіями, інформацією, технологією); можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, інакше кажучи, їхнім освітнім, кваліфікаційним, психофізіологічним та мотиваційним потенціалом; можливостями менеджменту оптимально використовувати наявні ресурси підприємства (професійною підготовкою, талантом, умінням створювати й оновлювати організаційні структури підприємства); інформаційними можливостями, тобто можливостями підприємства генерувати і трансформувати інформаційні ресурси для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності; інноваційними можливостями підприємства щодо оновлення техніко-технологічної бази виробництва, переходу на випуск нової конкурентоспроможної продукції, використання сучасних форм і методів організації та управління господарськими процесами; фінансовими можливостями залучення коштів, що їх бракує (кредитоспроможністю, внутрішньою та зовнішньою заборгованістю у сфері фінансів); іншими можливостями.
Разом усі ці можливості створюють сукупний (економічний та соціальний) потенціал підприємства, який стосовно аналогічного потенціалу, будь-якого іншого підприємства відображає рівень його конкурентоспроможності. Отже, під потенціалом відтворення слід розуміти сукупність матеріально-технічних, нематеріальних, фінансових та інших ресурсів капіталу, які перебувають у розпорядженні підприємства або можуть бути додатково залучені й використані для простого чи розширеного відтворення факторів виробництва та інших складових потенціалу підприємства.