Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 3 - Аналіз складу і джерел засобів підприємства.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
27.05.2021
Размер:
104 Кб
Скачать
☆

Тема 3. Аналіз складу майна та джерел утворення

Зміст

1. Аналіз загального капіталу підприємства

2. Аналіз джерел формування коштів

3. Аналіз майна підприємства

1.Аналіз загального капіталу підприємства

Загальний капітал підприємства — це підсумок балансу, який показує суму коштів підприємства (актив) та суму джерел утворен­ня цих коштів (пасив). Загальний капітал є валютою балансу. Збільшення валюти балансу свідчить про зростання виробничих можливостей підприємства і заслуговує на позитивну оцінку.

Капітал класифікують за такими ознаками:

1) за напрямом використання (актив балансу):

  • основний капітал - це статті розділу І активу балансу, його сума дорівнює підсумку за цим розділом. Основний капітал є немобільним;

  • оборотний капітал - це статті розділів II і III активу балансу, його величина дорівнює сумі підсумків за цими розділами. Оборотний капітал — це мобільний капітал.

2) за ознакою власності:

  • власний капітал — це статті розділу І пасиву балансу, а його величина дорівнює підсумку за цим розділом;

  • позиковий капітал — це статті розділів II, III та IV пасиву ба­лансу, його величина дорівнює сумі підсумків цих розділів.

3) за тривалістю використання:

  • довгостроковий (постійний, перманентний) капітал — це статті розділів І, II і III пасиву балансу, його величина дорів­нює сумі підсумків цих розділів;

  • короткостроковий (змінний) капітал — це статті розділу IV па­сиву балансу, його величина дорівнює підсумку цього розділу.

Аналіз загального капіталу починають аналізу балансу

Баланс — це групування інформації на початок і кінець звіт­ного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату.

Для аналізу фінансового стану підприємства важливо вміти читати баланс, тобто знати зміст кожної зі статей, спосіб її оцінки, взаємозв'язок з іншими статтями, якісну характеристику.

Уміння читати баланс дає можливість:

  • одержати необхідний обсяг інформації про підприємство;

  • розрахувати рівень забезпечення підприємства власними обо­ротними коштами;

  • установити, за рахунок яких чинників змінилася величина оборотних коштів;

  • оцінити фінансовий стан підприємства за звітний період.

Аналіз балансу (ф-1) починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна і достатньо швидка оцінка фінансового стану і ди­наміки розвитку підприємства. Експрес-аналіз балансу проводиться в кілька етапів:

1) підготовчий;

2) попередній огляд бухгалтерської звітності;

3) читання балансу.

Мета першого етапу — переконатися в тому, що баланс го­товий до читання. На цьому етапі необхідно перевірити правильність заповнення граф, наявність усіх необхідних форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а також перевірити, чи всім вимогам П(С)БО відповідає складений баланс.

На другому етапі необхідно ознайомитись з примітками до звіту, оцінити тенденції основних показників діяльності

Основний етап в експрес-аналізі — третій, тобто читання ба­лансу. Він передбачає попереднє загальне ознайомлення з ре­зультатами роботи підприємства і його фінансовим станом без­посередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок кое­фіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства.

Читання балансу починають зі встановлення зміни валюти ба­лансу за період, що аналізується. Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей підприємства. Змен­шення валюти балансу означає спад у господарській діяльності підприємства (зниження попиту на продукцію, брак сировини, матеріалів тощо).

У процесі функціонування підприємства величина його активів та їх структури постійно змінюється. Характеристику про якісні зміни в структурі майна підприємства та джерел його утворення можна одержати за допомогою горизинтального та вертикального аналізу балансу

Горизонтальний (часовий) аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних вели­чин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відно­сних показників. Завдання вертикального аналізу — розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу й оцінка змін питомої ваги.

Отже, основні риси “позитивного”балансу;

1) збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку;

2) зростання темпів приросту усіх активів над темпами приро­сту необоротних активів;

3) перевищення власного капіталу підприємства над позичко­вим і збільшення темпів його зростання проти темпів зростання залученого капіталу;

4) приблизно однакові темпи приросту дебіторської і креди­торської заборгованості;

5) перевищення частки власних оборотних коштів понад 10 %.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства можна складати спрощений (агрегований) баланс. При побудові спроще­ного балансу зменшують кількість статей балансу, що підвищує його наочність і полегшується аналіз.

Попередню оцінку фінансового стану підприємства можна зро­бити на основі виявлення «хворих» статей балансу:

  • наявності в балансі сум по рядках «Збитки минулих років» і «Збитки поточного року», що свідчить про незадовільну ро­боту підприємства;

  • наявності сум за дебіторською заборгованістю, не сплаченою в строк;

  • наявності сум за статтею інші оборотні активи;

  • наявності простроченої кредиторської заборгованості.

Доцільно порівнювати аналізований баланс з плановим, з ба­лансами минулих років, зданими підприємств-конкурентів, з кра­щими підприємствами галузі.

Для отримання загальної оцінки, динаміки фінансового стану можна зіставляти зміни підсумку валюти балансу зі змінами фінан­сових результатів діяльності підприємства (виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг), прибутком від реалізації, операційним прибутком, чистим прибутком).

Для цього розраховується коефіцієнт зміни валюти балансу за формулою:

де: Квб — коефіцієнт зміни валюти балансу;

ВБ - середня величина підсумку балансу за звітний і попередній періоди відповідно.

Середня величина підсумку балансу за звітний та попередній період розраховується як сума валют балансу на початок і кінець відповідного періоду, поділена на 2.

Коефіцієнт зміни виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) розраховується за формулою:

Коефіцієнт зміни прибутку (від реалізації, операційного, чис­того) розраховується за формулою:

де: К. - коефіцієнт зміни прибутку (від реалізації, операцій­ного, чистого);

ПР,, ПР0 — прибуток (від реалізації, операційний, чистий) за звітний і попередній періоди відповідно.

Випереджання темпів росту даних показників порівняно з тем­пами росту валюти балансу свідчить про покращення використан­ня засобів на підприємстві в динаміці, а відставання — про по­гіршення використаних засобів.

Якщо коефіцієнт приросту виручки від реалізації (прибутку від реалізації та інших видів діяльності) буде вищим за коефіцієнт при­росту майна, то це свідчить про поліпшення ситуації з коштами на підприємстві проти попереднього звітного періоду, і навпаки.

Го­ризонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного, на їх основі будується аналітичний баланс. Порівняльний аналітичний баланс характеризує структуру балансу і динаміку його статей. Він систематизує попередні розрахунки.