II семестр

ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ

Тема 12

1. Перерахуйте місця локалізації центральних сегментних структур парасимпатичної частини вегетативної нервової системи:

Середній мозок, мост, довгастий мозок і крижовий відділ спинного мозку.

2. У складі яких нервів парасимпатичні волокна досягають іннервуємого органа?

У складі III (окоруховий), VII (лицевий), IX (язико-глотковий), X (блукаючий) пар черепно-мозкових нервів і у складі тазових нутрощевих нервів.

3. Скільки нейронів і які має еферентна частина вегетативної рефлекторної дуги?

Два нейрони: центральний (у головному або спинному мозку) і периферійний (у ганглії).

4. Дайте визначення автономної нервової системи згідно сучасних уявлень?

Автономна нервова система – це частина нервової системи, що виконує функції регуляції постійності внутрішнього середовища організма (гомеостазу) і пристосування до умов навколишнього середовища, що постійно змінюється (гомеокінез).

5. За що відповідає симпатична частина автономної нервової системи?

Симпатична частина автономної нервової системи розглядається як система тривоги, мобілізації захисних сил і ресурсів для активної взаємодії з факторами середовища.

6. За що відповідає парасимпатична і мета симпатична частини автономної нервової системи?

Парасимпатична і мета симпатична частини автономної нервової системи призначені для відновлення і підтримки гомеостазу, порушеного внаслідок активності організму, при цьому мета симпатична частина реалізує цю функцію в окремому органі чи його частині.

7. Які структури входять до складу вегетативної нервової системи?

Вегетативна нервова система – це центральні сегментні структури, розташовані у стовбурі мозку, а також периферійні структури передвузлові волокна , вузли або ганглії, завузлові волокна.

8. Що входить до складу центральних сегментних структур вегетативної нервової системи?

До них відносять парасимпатичні ядра 3, 7, 9, 10 пар черепно-мозкових нервів, парасимпатичні нейрони сакрального відділу спинного мозку, а також симпатичні нейрони, які знаходяться в бокових рогах тораколюмбального відділу спинного мозку.

9. Які структури входять до складу вищого вегетативного центру і яке завдання виконують?

Ця центри контролюють діяльність усіх частин вегетативної нервової системи, а саме: дихальний і судиноруховий центр у гіпоталамусі (центри регуляції діяльності внутрішніх органів, судин і різних гомеостатичних процесів), а також центри мозочка, базальних ядер, нової кори півкуль великого мозку, основним завданням яких є організація діяльності функціональних систем, що відповідають за регуляцію психічних, соматичних і вісцеральних функцій.

10. Перерахуйте морфологічні відмінності вегетативної нервової системи від соматичної.

1. Сегментні центри симатичної і парасимпатичної частин розміщені у певних місцях ЦНС;

2. Аксон другого нейрона і тіло третього нейрона простої рефлекторної дуги розташовуються поза межами ЦНС. Тіла третіх нейронів скупчуються у вигляді вегетативних вузлів.

11. Як поділяють вегетативні вузли за ступенем віддалення від ЦНС?

Розміщені з боків хребтового стовпа, вузли І черги (прихребтові), вузли симпатичного стовбура. Розміщені спереду хребтового стовпа (передхребтові), вузли ІІ черги. Розміщені поблизу органів або в тканинах внутрішніх органів (внутрішньоорганні), вузли ІІІ черги. Вузли І та ІІ черги є симпатичними, ІІІ черги – парасимпатичними.

12. Що виділяється у закінченнях передвузлових та завузлових симпатичних та парасимпатичних волокон?

У закінченнях передвузлових симпатичних та парасимпатичних волокон, а також у закінченнях завузлових парасимпатичних волокон виділяється нейротрансміттер – ацетилхолін. Нейротрансміттером у завузлових симпатичних закінченнях є норадреналін.

13. Перерахуйте відмінності між симпатичною та парасимпатичною частинами вегетативної нервової системи?

Полягає в тому, що довжина передвузлових і завузлових волокон різна. Симпатична частина має короткі передвузлові та довгі завузлові волокна, парасимпатична система – навпаки. Завузлові волокна симпатичної частини ВНС утворюють симпатичні сплетіння, на відміну від волокон парасимпатичної частини, які не утворюють сплетінь. Характер дії нейротрансміттерів, що виділяються на кінцях завузлових волокон різний. Норадреналін одночасно змісцевою дією зумовлює і загальну, а ацетилхолін – діє тільки місцево. Аксон нейронів сегментних центрів парасимпатичної частини контактує з меншим числом нейронів вегетативного вузла ніж аксон сегментних центрів симпатичної частини.

14. Чи всі органи мають подвійну вегетативну іннервацію?

Більшість органів мають подвійну інервацію симпатичними і парасимпатичним за вузловими волокнами. Винятком є мозкова речовина надниркових залоз і парагангліїї, що мають тільки симпатичну іннервацію перед вузловими волокнами.

15. Перерахуйте види рефлексів вегетативної нервової системи?

Виділяють такі види рефлексів як вісцеро-вісцеральні, дермо-вісцеральні і сомато-вісцеральні.

16. Чим представлена парасимпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи?

Представлена передвузловими волокнами, що йдуть у складі 3, 7, 9 і 10 пар черепних нервів і тазових нутрощевих нервів, парасимпатичними вузлами (поза органними та внутрішньоорганними), а також завузловими волокнами.

17. Перерахуйте позаорганні парасимпатичні вузли.

Позаорганні парасимпатичні вузли розміщені поблизу органа, що іннервується. До них належать війковий, крило-піднебінний, під нижньощелепний, під’язиковий та вушний вузол, а також парасимпатичні тазові вузли.

18. Де розташований, які корінці має і що іннервує війковий вузол?

Війковий вузол лежить у товщі жирової тканини у задньому відділі очної ямки на зовнішній поверхні зорового нерва . Має три корінці: чутливий, симпатичний і парасимпатичний, який утворений гілкою окорухового нерва (ІІІ пара) до війкового вузла. Завузлові парасимпатичні волокна цього вузла у складі коротких війкових нервів пронизують склеру і іннервують війковий м’яз та м’яз-звужувач зіниці.

19. Де розташований, які корінці має і що іннервує крило-піднебінний вузол?

Крило-піднебінний вузол розміщений у крило-піднебінній ямці. Має три корінці: чутливий, симпатичний і парасимпатичний, який утворений великим кам’янистим нервом (7 пара). Завузлові парасимпатичні волокна цього вузла у складі гілок верхньощелепного нерва (5 пара) забезпечують секреторну іннервацію сльозової залози та залоз слизової оболонки порожнини носа, рота, глотки.

20. Де розташований, які корінці має і що іннервує піднижньощелепний вузол?

Піднижньощелепний вузол розміщений на піднижньощелепній слинній залозі під язиковим нервом. Має три корінці: чутливий, симпатичний і парасимпатичний, який утворений барабанною струною (7 пара). Завузлові парасимпатичні волокна цього вузла забезпечують секреторну іннервацію піднижньощелепної та під’язикової слинної залози.

21. Де розташований, які корінці має і що іннервує під’язиковий вузол?

Під’язиковий вузол розміщений бічній поверхні під’язикової слинної залози, але частіше по ходу гілок язикового нерва до під’язикової залози. Має три корінці: чутливий, симпатичний і парасимпатичний, який утворений барабанною струною (7 пара). Завузлові парасимпатичні волокна цього вузла забезпечують секреторну іннервацію під’язикової слинної залози.

22. Де розташований, які корінці має і що іннервує вушний вузол?

Вушний вузол розміщений у підскроневій ямці. Має три корінці: чутливий, симпатичний і парасимпатичний, який утворений малим кам’янистим нервом (9 пара). Завузлові парасимпатичні волокна цього вузла забезпечують секреторну іннервацію привушної слинної залози.

23. Де розташовані, які корінці мають і що іннервують тазові вузли?

Тазові вузли розміщені у складі нижнього підчеревного сплетіння та інших тазових вегетативних сплетень. Мають три корінці: чутливий, симпатичний і парасимпатичний, який утворений тазовими нутрощевими нервами, які забезпечують парасимпатичну та чутливу іннервацію органів малого таза та кишкового тракта нижче низхідної ободової кишки.

24. У яких частинах сірої речовини спинного мозку локалізовані ядра, ураження яких призводить до порушення функцій центрального відділу еферентної частини симпатичної вегетативної нервової системи?

Латеральні проміжні ядра бічних рогів.

25. У якому місці сірої речовини ЦНС розташовані вегетативні ядра, з яких іннервується м'яз - розширювач зіниці?

Бічні роги сірої речовини спинного мозку на рівні сегментів С VIII - Тh I.

26. Назвіть ядра блукаючого нерва:

Ядро одинокого шляху – чутливе, подвійне ядро – рухове, заднє (дорзальне) ядро – парасимпатичне.

27. Крізь який отвір Х пара черепно-мозкових нервів виходить из черепа?

Через яремний отвір.

28. Назвіть гілки блукаючого нерва у головному відділі:

Оболонна та вушна.

29. Які види іннервації забезпечує блукаючий нерв у серці?

У сердці Х пара забезпечує загальну чутливість і парасимпатичну іннервацію.

30. Вкажіть місце виходу блукаючого нерва з головного мозку.

Виходить з речовини довгастого мозку в заоливній борозні 10-18 корінцями.

31. Де розташований блукаючі нерви в ділянці шиї?

На шиї блукаючий нерв спускається у складі судинно-нервового пучка шиї, розміщуючись між внутрішньою яремною веною і внутрішньою сонною артерією, а потім між названою веною і загальною сонною артерією. При переході у грудну порожнину правий блукаючий нерв проходить по передній поверхні правої підключичної артерії, лівий – по передній поверхні дуги аорти.

32. Де розташовані блукаючі нерви в грудній порожнині?

Пройшовши верхній отвір грудної клітки нерви огинають корінь легень позаду, підходять до стравоходу і спускаються вниз по його стінці (лівий попереду, правий позаду), утворюють стравохідне сплетення. Із гілок цього сплетення у нижній частині стравоходу формується передній та задній блукаючий стовбури. У черевну порожнину проходять крізь стравохідний отвір діафрагми і лягають на малу кривину шлунка.

33. Перерахуйте топографічні відділи блукаючого нерва.

За топографією виділяють 4 відділи блукаючого нерва: головний, шийний, грудний та черевний.

34. Що іннервують гілки головного відділу блукаючого нерва

Оболонна гілка – чутлива, відходить від верхнього вузла блукаючого нерва, повертається у порожнину черепа і іннервує тверду оболонку головного мозку в ділянці задньої черепної ямки. Вушна гілка – чутлива, відходить також від верхнього вузла блукаючого нерва, проходить через соскоподібний каналець до заднього краю кісткової частини зовнішнього слухового ходу, іннервує шкіру задньої стінки зовнішнього слухового ходу, частину вушної раковини і барабанну перетинку.

35. Назвіть гілки блукаючого нерва у шийному відділі.

Глоткові гілки, верхній гортанний нерв, верхні та нижні шийні серцеві гілки.

36. Що іннервують глоткові гілки шийного відділу блукаючого нерва?

Глоткові гілки складаються з чутливих, рухових та парасимпатичних волокон. Відходять від нижнього вузла і утворюють глоткове сплетення (разом із 9 парою ЧМН). Іннервують нижній та середній м'яз-звужувач глотки, м'язи піднебіння, окрім м'яза-натягувача піднебінної завіски, слизову оболонку нижньої частини глотки.

37. Що іннервує верхній гортанний нерв шийного відділу блукаючого нерва?

Верхній гортанний нерв відходить від нижнього вузла, складається з чутливих, рухових та парасимпатичних волокон. Направляється до гортані, розділяючись на зовнішню та внутрішню гілки. Зовнішня гілка – рухова, іннервує персне-щитоподібний м'яз і м'язи-звужувачі глотки. Внутрішня гілка складається з чутливих та парасимпатичних волокон, пронизує щито-під'язикову перетинку і іннервує слизову оболонку гортані вище голосової щілини, слизову оболонку надгортанника і кореня язика.

38. Що іннервують верхні та нижні шийні серцеві гілки шийного відділу блукаючого нерва?

Відходять від стовбура блукаючого нерва і від верхнього гортанного нерва, містять чутливі та парасимпатичні волокна, ідуть уздовж загальної сонної артерії до серця де входять до складу серцевого сплетення.

39. Назвіть гілки блукаючого нерва у грудному відділі:

У грудному відділі від блукаючого нерва відходять: поворотний гортанний нерв, грудні серцеві гілки, бронхові гілки.

40. Що іннервує поворотний гортанний нерв грудного відділу блукаючого нерва?

Він містить чутливі, рухові та парасимпатичні волокна. Відгалужуються від стовбура блукаючого нерва з правого боку на рівні правої підключичної артерії, з лівого боку – на рівні дуги аорти, потім огинають зазначені судини і піднімаються вгору по бічних поверхнях трахеї, досягаючи кінцевою гілкою гортані. Від нього відгалужуються: трахейні гілки – іннервують трахею, стравохідні гілки – іннервують верхній відділ стравоходу, нижній гортанний нерв іннервує всі м'язи гортані окрім персне-щитоподібного м'яза, слизову оболонку гортані нижче голосової щілини, а також щитоподібну та при щитоподібні залози і лімфатичні вузли.

41. Що іннервують грудні серцеві і бронхові гілки грудного відділу блукаючого нерва?

Грудні серцеві гілки містять чутливі та парасимпатичні волокна, відходять від блукаючого нерва нижче поворотного гортанного нерва і приєднуються до серцевого сплетення. Бронхові гілки також містять чутливі та парасимпатичні волокна, прямують до воріт легенів, з'єднуючись з гілками симпатичного стовбура утворюють легеневе сплетення. Легеневе сплетення іннервує структури бронхового дерева і нутрощеву плевру.

42. Що іннервує передній блукаючий стовбур черевного відділу блукаючого нерва?

Передній блукаючий стовбур містить чутливі та парасимпатичні волокна, є продовженням стравохідного сплетення, розташовується уздовж передньої поверхні малої кривини шлунка. Шлункові гілки з'єднуються з симпатичним волокнами утворюючи шлункове сплетення. Продовженням переднього блукаючого стовбура є печінкові гілки, які досягають воріт печінки.

43. Що іннервує задній блукаючий стовбур черевного відділу блукаючого нерва?

Задній блукаючий стовбур містить чутливі та парасимпатичні волокна, є продовженням стравохідного сплетення, розташовується уздовж задньої поверхні малої кривини шлунка. Віддавши задні шлункові гілки він відхиляється назад і донизу і у вигляді черевних гілок йде до черевного сплетення, по ходу лівої шлункової артерії. Гілки черевного сплетення іннервують майже всі органи черевної порожнини за виключенням органів малого тазу і лівої половини товстої кишки, нижче лівого ободовокишкового згину. З числа черевних гілок відособлені відгалуження у вигляді ниркових гілок.

44. Які порушення можуть виникнути при частковому та повному двобічному ураженні блукаючого нерва?

При частковому ураженні буде викликана втрата глоткового та піднебінного рефлексів, буде гугнявий відтінок голосу, парез або параліч м'якого піднебіння. Крім того, настає дистонія або афонія та дисфагія. Повне ураження несумісне з життям, унаслідок виключення функції серця та дихання. Подразнення блукаючого нерва супроводжується порушенням діяльності серця і легень, диспепсичними розладами.