
- •72. Довжина дуги, якщо крива задана параметрично
- •73. Площа поверхні обертання
- •74. Довжина дуги кривої у полярній системі координат
- •81. Задача про час витікання рідини з посудини з отвором
- •82. Деякі поняття плоскої області d
- •84. Геометричне зображення функції декількох змінних (фдз)
- •86. Повторні граничні значення
- •88. Частинні похідні фдз
- •94. Формула Тейлора для функції двох змінних
- •95. Екстремум фдз. Необхідна ознака існування екстремуму
- •Доведення
- •96. Достатня ознака існування екстремуму
- •97. Умовний екстремум
- •98. Найбільше й найменше значення функції в замкненій області
- •100. Задача про визначення маси неоднорідного тіла
- •101. Формулювання теореми про існування кратного інтеграла
- •103 Теорема про середнє
- •104. Обчислення кратних інтегралів
- •107. Вектор-функція скалярного аргументу і її границя
- •108. Похідна вектор-функції
Лекція 21
Застосування визначеного інтеграла до задач геометрії
68. Визначення площі плоскої області
Якщо y = f(x) C[a;b] і f(x)
0, то (див. пункт 63)
.
Якщо y = f(x) C[a;b], але змінює знак, то площа заштрихованої області визначається за формулою
.
3. Якщо область D обмежена
лініями
,
,
,
,
то
Якщо в криволінійній трапеції крива АВ задається параметрично
,
,
, то
.
69. Площа криволінійного сектора
Розглянемо полярну систему координат:
Якщо вся додатна частина осі
х
декартової системи координат збігається
з полярною піввіссю Ох,
початок відліку – з полюсом О,
а вісь у
буде перпендикулярна до осі х,
то формули переходу з полярної в декартову
систему координат матимуть вигляд:
,
.
Крива в полярній системі координат
задається рівнянням
.
Наприклад, рівняння кола із центром у
точці О і радіусом 2 у декартовій системі
координат
,
у полярній системі r=2,
.
А коло із центром у точці
й радіусом 2 у декартовій системі
координат
або
,
у полярній системі
,
.
Розглянемо криволінійний
сектор, обмежений лініями
,
,
.
Для визначення площі
криволінійного сектора розіб'ємо
відрізок
довільним чином на n частин
і в кожному інтервалі довільно виберемо
кут
.
Обчислимо значення функції
.
Позначимо
площу нескінченно малого криволінійного
сектора за
.
Тоді
,
а
- n-а інтегральна сума для функції
.
Уведемо ранг розбиття
,
що характеризує дрібність розбиття,
причому при
,
.
Якщо
,
то за теоремою 2 пункту 62 маємо:
,
тобто
.
70. Об'єм тіла обертання
для
тіла V відома площа будь-якого
перпендикулярного до осі OX
перерізу S(x)
C[a;b]. Визначимо об'єм такого тіла. Розіб'ємо
відрізок [a;b] довільним чином на n частин:
.
Через ці точки проведемо площини,
перпендикулярні до осіOX.
На кожному інтервалі
вибираємо точку
й обчислюємо площу перерізу
.
Об'єм
між площинами
,
визначимо за формулою
,
а весь об'єм
і чим дрібніше розбиття, тим точніше
остання формула. Ранг розбиття
,
якщо
,
то
(але не навпаки). Ясно, що
за теоремою 2 пункт 62. Отже,
.
Розглянемо тіло обертання навколо осі OX.
Обертаючи криву y = f(x) C[a;b] навколо осі OX, одержимо тіло обертання.
Оскільки
,
тоді
.
Лекція 22
71. Довжина дуги кривої
Нехай крива
задана на відрізку
рівнянням
.
Означення.
Крива на відрізку
називається гладкою, якщо
.
Визначимо довжину дуги гладкої кривої
.
Довільним чином розбиваємо
відрізок
наn частин:
(на рисунку
).
На дузі кривої
даному розбиттю відповідають точки
,
де
.
Довжина хорди
За теоремою Лагранжа
,
де
.
Тоді
(1).
Довжина вписаної ламаної
.
Щоб визначити довжину дуги
кривої
,
переходимо до границі, коли довжина
найбільшої хорди прямує до нуля.
З формули (1) випливає, що якщо
,
то
.
Позначимо найб.- ранг розбиття.
Таким чином,
,
а оскільки функція
,
то за теоремою 2 пункту 62 границяn-ї
інтегральної суми не залежить від
способу розбиття відрізка
,
вибору точок
і дорівнює скінченному числу, тобто
.
72. Довжина дуги, якщо крива задана параметрично
Якщо плоска крива
задана параметрично:
,
,
,
і
при
,
то в інтегралі
можна зробити заміну змінної
і
:
(*)
Зауваження.
Якщо крива
лежить у просторі, тобто
,
і
,
то можна довести, що довжина дуги кривої
визначається за формулою
Тут підінтегральний вираз
називають диференціалом довжини дуги.
73. Площа поверхні обертання
Нехай гладка крива
лежить у площині
і задана рівнянням
,
.
Тоді площа поверхні обертання кривої
навколо осі Ох визначається за формулою
(**)
Доведення.
Розіб'ємо
відрізок
довільним чином наn
частин
Площини
розбивають поверхню обертання наn
частин, площа бічної поверхні кожної
частини як площа бічної поверхні
зрізаного конуса дорівнює
Площа всієї поверхні обертання
,
,
оскільки
,
і
лежить між
.
Таким чином,
і чим дрібніше розбиття, тим точніша
остання формула. Введемо ранг розбиття
і
.
Повторюючи аналогічні розмірковування з п.71, дійдемо формули
.
Зауваження. Якщо
гладка крива
задана параметрично, тобто
,
,
,
і
при
,
то
.
74. Довжина дуги кривої у полярній системі координат
крива
задана рівнянням
,
.
Тоді за параметр
візьмемо
й формула
набере вигляду
Доведення
Оскільки
,
то
,
Лекція 23
Застосування визначеного інтеграла до задач фізики
75. Маса дуги кривої
Проаналізуємо отримані формули при розв`язанні геометричних задач:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, підінтегральні вирази - це диференціали, складені для відповідного нескінченно малого елемента. Тому, щоб уникнути більших викладень, розглянемо на задачах з фізики новий метод.
Нехай у просторі задана крива
У кожній точці кривої задана
погонна густина
Маса нескінченно малого елемента
,
тоді
.
76. Статичний момент дуги кривої. Координати центра мас
З фізики відомо, що статичний
момент
матеріальної точки маси
щодо деякої осі дорівнює
,
де
- відстань від точки до осі.
Нехай у площині задана крива
,
де
- погонна щільність. Для н.м. елемента
дуги кривої статичний момент щодо осіОХ:
, а статичний момент всієї кривої
.
Аналогічно визначається статичний
момент щодо осі ОУ:
.
Центр мас точка
має таку властивість, що якщо в цій
точці зосередити всю масу кривої
,
то статичний момент цієї маси щодо осі
збігається зі статичним моментом кривої
щодо осі
(тобто з моментом маси розподіленої по
цій кривій).
Таким чином,
або
.
Самостійно одержати координати
центра мас, якщо крива
задана в декартовій або в полярній
системі координат.
77. Момент інерції дуги кривої
Момент інерції
матеріальної точки маси
щодо деякої осі дорівнює
,
де
- відстань від точки до відповідної
осі.
Нехай у площині задана крива
як у пункті 76. Тоді момент інерції н.м.
елемента дуги кривої щодо осіОХ:
,
а для всієї кривоїL:
.
Аналогічно визначається
момент інерції щодо осі OY:
.
Полярний момент інерції
розглядається щодо полюса O:
.
Самостійно записати всі ці моменти в декартовій або в полярній системі координат.
78 Робота змінної сили
Нехай точка
рухається уздовж осі
під дією сили
,
що лежить на осі
.
Коли
точка
пройде н.м. елемент шляху
,
сила
зробить роботу
.
Робота змінної сили
на відрізку
визначається за формулою
.
79. Робота з подолання сили тяжіння
Розглянемо це питання на
прикладі про обчислення роботи, яку
потрібно зробити, щоб викачати воду з
вертикальної циліндричної діжки, що
має радіус основи
й висоту
.
Щоб підняти н.м. шар води
завтовшки
до краю діжки, потрібно зробити роботу:
Тоді
робота з викачування всієї води з діжки
.
Лекція 24
80. Сила тиску на плоску пластину
Нехай круглу пластину радіуса R опустили вертикально у воду так, що її центр перебуває на глибині H під водою. Визначити силу тиску води на цю пластину.
Складемо диференціал сили тиску води на н.м. елемент пластини:
,
-
питома вага води,h-
відстань від поверхні води до н.м.
елемента пластини.
.