- •Розв`язання типового варіанта обов'язкового домашнього завдання 3
- •4. Використовуючи необхідну ознаку збіжності ряду, довести справедливість рівності
- •5. Знайти область збіжності для таких функціональних рядів:
- •6. Розкласти в ряд Маклорена або Тейлора функцію f(X) в околі точки х0. Вказати область збіжності отриманого ряду до цієї функції:
- •7. Використовуючи розкладання підінтегральної функції в степеневий ряд, обчислити визначений інтеграл з точністю до 0,001:
- •8. Використовуючи теореми про почленне інтегрування й диференціювання степеневих рядів, знайти суми рядів:
- •9. Розкласти в ряд Фур'є східчасту періодичну функцію f(X), зробити креслення:
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •Варіант 8
- •Варіант 9
- •Варіант 10
- •Варіант 11
- •Варіант 12
- •Варіант 13
- •Варіант 14
- •Варіант 15
- •Варіант 16
- •Варіант 17
- •Варіант 18
- •Варіант 19
- •Варіант № 20
- •Варіант 21
- •Варіант 22
- •Варіант 23
- •Варіант 24
- •Варіант 25
- •Варіант 26
- •Варіант 27
- •Варіант 28
- •Варіант 29
- •Варіант 30
Розв`язання типового варіанта обов'язкового домашнього завдання 3
Довести збіжність ряду й знайти його суму:
.
Для доведення збіжності ряду використовуємо граничну форму ознаки порівняння двох знакододатних рядів (1) і (2), з якої випливає, що якщо, то ряди або одночасно збігаються, або одночасно розбігаються.
Отже, ми маємо ряд (1) і ряд (2).
а оскільки ряд (2) збігається як узагальнений гармонічний ряд з , то ряд (1) також збігається.
Щоб знайти суму ряду, скористаємося визначенням: якщо , то кажуть, що ряд збігається й S називається сумою ряду, якщоабо не існує, то кажуть, що ряд розбігається. Тут Sn – сума n перших членів ряду, тобто часткова сума. У нашому випадку
(щоб розкласти дріб на суму найпростіших, потрібно застосувати метод невизначених коефіцієнтів).
Тоді
(ці доданки не мають подібних).
Таким чином, сума ряду .
2. Дослідити на збіжність ряди з додатними членами:
а) ; б);
в) ; г).
У прикладі пункту а використовуємо ознаку Даламбера.
, а оскільки , то за ознакою Даламбера даний ряд збігається.
У прикладі пункту б використовуємо радикальну ознаку Коші.
тоді за радикальною ознакою Коші ряд розбігається.
У прикладі пункту в використовуємо граничну форму ознаки порівняння.
Для порівняння візьмемо ряд
Оскільки , то зі збіжності рядувипливає збіжність ряду
У прикладі пункту г використовуємо граничну форму ознаки порівняння й інтегральну ознаку Коші, тобто
порівнюємо з рядом , тому що
Зауважимо, що послідовність спадає, тоді до ряду (2) застосуємо інтегральну ознаку Коші:
.
Оскільки інтеграл розбігається, то розбігається ряд (2), а з розбіжності ряду (2) випливає розбіжність ряду (1).
3. Дослідити на умовну й абсолютну збіжність ряди зі знакопочережними членами:
а) ; б).
Оскільки ряд (2) знакосталий, то застосуємо до нього радикальну ознаку Коші:
.
і ряд (2) збігається. Тоді за теоремою про абсолютну збіжність ряд (1) збігається, причому абсолютно.
У прикладі пункту б) ряд (1) ,
ряд (2) . Ряд (2) знакосталий, тому можна застосувати граничну форму ознаки порівняння. Для порівняння беремо ряд (3), тому що
Але ряд (3) розбігається (гармонічний ряд розбігається – легко перевірити за інтегральною ознакою Коші).
З розбіжності ряду (3) випливає розбіжність ряду (2). Тоді ряд (1) або розбігається, або умовно збігається. До ряду (1) застосовуємо ознаку Лейбніца:
, якщо
а)
б) для досить великих n, то знакопочережний ряд збігається.
а)
б) оскільки , а функція y = tg x зростаюча, топри всіх n.
Отже, ряд (1) збігається, причому умовно.
4. Використовуючи необхідну ознаку збіжності ряду, довести справедливість рівності
.
Розглянемо ряд , дослідимо його на збіжність за ознакою Даламбера.
.
.
Тут
Оскільки, то ряд збігається. За необхідною ознакою якщо ряд збігається, то. Що й було потрібно довести.
5. Знайти область збіжності для таких функціональних рядів:
а) ;
б) ;
в) .
(1) ; (2).
До ряду (2) застосуємо ознаку Даламбера:
.
Ряд (2) збігається, якщо .
Тоді або
Ряд (1) при знакопочережний, за теоремою про абсолютну збіжність він збігається, причому абсолютно.
Досліджуємо ряд (1) на кінцях області збіжності.
Нехай x = – 3,8, тоді
Оскільки , тобто не дорівнює нулю, то за наслідком до необхідної ознаки ряд розбігається.
Нехай x = – 4,2 , тоді
Перша умова ознаки Лейбніца не виконується, ряд розбігається.
Висновок
У прикладі пункту б зробимо заміну змінних cos x = y, одержимо ряд (1) ; (2).
До ряду (2) застосуємо ознаку Даламбера:
.
Ряд (2) збігається, якщо або.
Дослідимо ряд (1) на кінцях області збіжності.
Нехай , тоді.
Оскільки , то ряд (1) прирозбігається.
Нехай , тоді– ряд знакопочережний, перша умова ознаки Лейбніца не виконується, ряд розбігається.
Таким чином, область збіжності ряду (1) ,
отже, .
Розв`язування тригонометричної нерівності:
–oбласть збіжності ряду
У прикладі пункту в зробимо заміну змінних , одержимо знакододатний ряд
, застосуємо радикальну ознаку Коші:
.
Ряд (2) збігається, якщо , тобто.
Дослідимо ряд (1) на кінцях області збіжності у = 1. Одержимо ряд , що розбігається, тому що(не виконується необхідна ознака).
Таким чином, область збіжності ряду . Визначимо область збіжності даного ряду, розв’язуючи нерівність:. Оскількито. Отже,.
Висновок