1.3 Загальні відомості герундія в українській мові

Згідно К. Н. Качалова, герундій є неособовою дієслівною формою, яка має назву дії та володіє як властивостями іменника, так і властивостями дієслова. В українській мові відповідна форма відсутня. Володіючи властивостями іменника, герундій може служити в реченні:

• Підметом: Reading is her favourite occupation - читання - її улюблене заняття.

• Іменний частиною складеного присудка: Her greatest pleasure is reading. її найбільше задоволення - це читання.

• Частиною складеного дієслівного присудка: He finished reading the book - він закінчив читати книгу.

• Прямим доповненням: I remember reading it - я пам'ятаю, що читав це.

• Непрямим доповненням: I am fond of reading - я люблю читання.

• Означенням: I had the pleasure of reading in the newspaper of your succes - я з великим задоволення прочитав в газеті про ваш успіх.

• Обставиною: After reading the letter I put it into the drawer - після того, як я прочитав лист я поклав його в ящик столу.

Як і іменник, герундій має здатність до поєднання з прийменниками і визначатися присвійним займенником або іменником в присвійному відмінку:

• I think of going to the south the autumn – я думаю поїхати на південь, цієї осені.

• We insisted on their chartering vessel at once – ми наполягали на тому, щоб судно негайно зафрахтували.

• We objected to the buyer's paying only part of the invoice amount – ми були проти того, щоб покупець заплатив лише частину суми фактури.

Дієслівні властивості герундія виражаються в наступному:

• Герундій може мати пряме доповнення: I remember reading this book – я пам’ятаю, що читав цю книгу.

• Герундій може визначатися прислівником: He likes reading aloud – він полюбляє читати вголос.

• Герундій має форми часу і стану.

У українській мові немає форм, відповідних форм герундія, через що ізольовані, поза реченням, вони не можуть перекладатись на українську мову. (К. Н. Качалова 1996 року, с.264-266).

Герундій у формі дійсного стану (Active Gerund) і пасивного стану (Passive Gerund) в українській мові. Згідно В.Л. Каушанський і К.Н. Качаловой, герундій може виражати дію, яка не застосовується до певної особи або предмету (Swimming is a good exercise. Плавання - гарне фізична вправа) У більшості випадків дія, виражене герундієм, відноситься до певної особи або предмету (I think of going to the south in the summer – я думаю поїхати на південь цього літа (going відноситься до підмета). Thank you for coming - дякую вам за те, що ви прийшли (Coming відноситься до доповнення)). Коли дія, виражене герундієм, здійснюється особою (або предметом), до якої вона відноситься, то вживається герундій в формі Active (He likes inviting his friends to his house - він любить запрошувати до себе своїх друзів. I remember having shown her the letter - я пам'ятаю, що показував їй цей лист. (К.Н.Качалова 1996 року, с.262)). У деяких випадках герундій в формі Active вживається зі значенням герундія в формі Passive. Таке вживання герундія зустрічається після дієслів to need, to want, to require - потребувати, турбуватися і після прикметника worth -вартий:

• My shoes need repairing - мої черевики потрібно полагодити.

• This dress wants washing - це плаття треба випрати.

• These bags require drying - ці мішки потрібно просушити.

• The book is worth reading - цю книгу варто прочитати

(К.Н.Качалова 1996 року, с.263).

Багато лінгвістів (R.A. Close, A. J. Thomson, A. V. Martinet, L.G. Alexander, К.М. Качалова, Л.С. Бархударов) відзначають, що найчастіше герундій вживається після прийменників. По тій причині, що прийменники можуть керувати лише іменниками (або займенниками), будь-яке дієслово після прийменника приймає форму герундія, тобто форму дієслова, найбільш близьку за своїми властивостями до іменника. Після прийменників герундій часто вживається в функції прийменникового непрямого доповнення.

У функції прийменникового непрямого доповнення герундий, згідно І.П. Крилової, лексично залежний і вживається після дієслів, які можна розділити на три групи:

• Це дієслова, після яких йде одне пряме доповнення. Відносяться дієслова, тісно пов'язані з прийменником, значення якого часто є послаблене (Наприклад: to think about, to mean by, to apologize for). Також відносяться такі сталі вирази, як наприклад to take pride in, to take risks in. Особливу увагу слід звернути на стійкі вирази з дієсловом to be, які вважаються еквівалентами дієслів.

• Це дієслова, після яких вживається непряме доповнення та пряме доповнення. Відносяться дієслова, що вимагають після себе непрямого доповнення. а також прийменникового доповнення, вони зустрічаються рідше (Наприклад: to accuse somebody of, to suspect somebody of, to talk somebody out of). Одним з найбільш часто зустрічаються, є привід for .Він зустрічається після наступних дієслів, наприклад: to blame somebody, to excuse somebody, to forgive somebody.

• Це дієслова, після яких вживається два прийменникових доповнення. Такі речення потребують після себе два прямих доповнення одне з яких - герундій, обмежена. У таких випадках герундій як правило передує прийменник for. Крім того, у функції прийменникового непрямого доповнення герундій також вживається після різних видів прикметників і дієприкметників (сapable of, сareful about\in, used to, wrong in).

Герундій також може виступати доповненням дієслова в особливій прямій конструкції, коли it є формальним під