2.2 Аналіз форм англійського та українського дієслова на основі прикладів з художнього твору (роман Роберта Льюїса Стівенсона «Острів скарбів», Robert Louis Stevenson «Treasure island»)

Англійська граматика і таблиця часів англійської мови самі по собі не розкривають основну причину нерозуміння. Насправді, труднощі пов'язані з істотними відмінностями в часах англійської та української мов. В англійській мові діють інші граматичні принципи.

Роботу з вивчення видочасових форм англійського дієслова слід будувати на зіставленні з відповідними категоріями української мови, на виявленні подібності і типологічних мовних відмінностей.

Для початку, порівняємо українські та англійська дієслова. В українській мові під дієсловом розуміється частина мови, що позначає дію як процес і виражає це значення в категоріях особи, числа, часу, виду, способу, роду.

В англійській мові дієслово - це також частина мови, яка позначає дію і має наступні граматичні категорії: person (особа), number (число), tense (час), aspect (вид), mood (спосіб). За родами англійські дієслова не змінюються, всі інші категорії присутні. У англійських дієслів набагато менше форм, що вказують на обличчя і число. Це закінчення третьої особи однини-s в Present Indefinite і форми дієслова to be.

Перейдемо до видочасових систем. Для порівняння форм української та англійської мов пропонується розглянути наступний уривок:

«Містер Трелоні оселився в заїзді побіля доків, щоб наглядати за опорядженням шхуни. Туди нам і треба було йти. Шлях, на мою велику радість, пролягав набережними, повз силу-силенну кораблів усіх видів, оснасток і країн. На одному судні матроси співали за роботою, на іншому - висіли високо в повітрі просто над моєю головою у снастях, що здавалися тонкими, як павутиння. Хоч я й прожив на березі моря все своє життя, але зараз наче побачив його вперше. Чимсь новим був для мене запах дьогтю й солі. Я бачив найдивовижніші різьблені фігури на провах кораблів, що побували в далеких океанах. Бачив багато бувалих моряків з сережками у вухах і закрученими бурцями, з просмоленими кісками. Бачив, яка була в них розгойдиста й невимушена моряцька хода. Навіть якби перед моїм зором постали якісь там королі чи архієпископи, то й тоді б я так не втішався!»

Це був уривок з роману Р.Л. Стівенсона «Острів скарбів». Звертаємо увагу, що Джим Хокінс, від імені якого ведеться розповідь, описує події минулого; відповідно, переважаючою дієслівною формою в уривку є минулий час. Але якщо ми уважно придивимося, то зауважимо, що інформація, що міститься в уривку, відображає дії, дуже різні по протяжності, завершеності і одномоментності.

Давайте тепер подивимося на виділені слова з метою виявити, які граматичні засоби надає в наше розпорядження українська мова для вираження такого широкого різноманіття часових форм. Можна легко переконатися, що таких засобів не багато: минулий час, доконаний та недоконаний вид і уточнюючі обороти у функції доповнень.

Тепер подивимось як виглядає той самий уривок в оригіналі в романі Стівенсона:

«Mr. Trelawney had taken up his residence at an inn far down the docks, to superintend the work upon the schooner. Thither we had now to walk, and our way, to my great delight, lay along the quays and beside the great multitude of ships of all sizes and rigs and nations. In one, sailors were singing at their work; in another, there were men aloft high over my head, hanging to threads that seemed no thicker than a spider's. Though I had lived by the shore all my life, I seemed never to have been near the sea till then. The smell of tar and salt was something new. I saw the most wonderful figureheads, that had all been far over the ocean. I saw, besides, many old sailors, with rings in their ears, and whiskers curled in ringlets, and tarry pigtails, and their swaggering, clumsy sea-walk; and if I had seen as many kings or archbishops I could not have been more delighted.»

В даному уривку ми змогли розглянути деякі відмінності у видочасових системах української та англійської мов.

Отже, для носія україської мови існує теперішній, майбутній і минулий час. Всередині цих категорій є відмінності, але, на відміну від розгалуженої системи часів англійської мови, ці відмінності не формальні. Формальні відмінності в українській мові стерлися в процесі історії, що було пов'язано з формуванням категорії виду.