Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Університет банківської справи»

Черкаський навчально-науковий інститут

______________________________________________________________________________

(повна назва кафедри)

Курсова робота

з дисципліни «Економіка підприємства»

на тему: Створення підприємства по виробництву ковбасних виробів та оцінка його ефективності

Студента 2 курсу групи БО-116

напряму підготовки _____________________

спеціальності __________________________

________________________________________

^{(прізвище та ініціали)}

Керівник ______________________________

^{(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)}

Національна шкала _____________________

Кількість балів: ________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії: ______________ ________________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

______________ ________________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

______________ ________________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

м. Черкаси – 2017 рік

План

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ДОЦІЛЬНОСТІ ЇЇ ВИРОБНИЦТВА

1. Дослідження ринку ковбасних виробів

2. Характеристика ковбасних виробів за видами

3. Характеристика підприємства «Ковбасник»

РОЗДІЛ 2 ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ І ПОТРЕБИ В ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ РЕСУРСАМИ

2.1 Визначення виробничої програми ПП «Ковбасник»

2.2 Розрахунок потреби в основному капіталі

2.3 Обчислення чисельності персоналу та витрат на оплату праці, оцінка потреби в оборотних фондах

РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Розрахунок показників ефективності використання фондів

ПП «Ковбасник»

3.2 Визначення показників рентабельності та точки беззбитковості

3.3 Розрахунок резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Ковбасні вироби — це продукти з м'ясного фаршу з сіллю і спеціями, в оболонці або без неї, піддані термічному обробленню або ферментації до готовності для споживання. Обробка ковбасних виробів здійснюється двома способами: механічним та фізико-хімічними способами з додаванням деяких інших продуктів. Механічна обробка заключається у видаленні з м'яса неїстівних, малопоживних частин і його подрібненні, а до фізико-хімічної обробки належать процеси соління, дозрівання, обсмажування, варіння, копчення. Вони характеризуються високою харчовою цінністю через вдале поєднання високоякісної сировини, відповідній обробці, наявності широкого асортименту, який задовольняє різноманітні потреби споживачів.

При формуванні споживних властивостей і асортименту ковбасних виробів саме сировина має вирішальне значення. Ковбасні вироби бувають варені (в тому числі сосиски і сардельки), напівкопчені, копчені, копчено-варені, ліверні, сальтисон. До ковбасних виробів відносять також копченості. Сировиною служать: нежирна яловичина, свинина, шпиг, рідше баранина і м'ясо птиці. У районах, де звичайним продуктом харчування є кінське м'ясо, виготовляють ковбасні вироби з конини. На ліверні ковбаси, сальтисон використовують м'ясні субпродукти (печінка, мізки, серце, рубець та ін.) Харчову кров забійних тварин застосовують при виробленні кров'яних ковбас. Для збагачення ковбасного фаршу повноцінними білками в нього додають плазму харчової крові, незбиране та знежирене молоко, молочний білок, яйця. Покращення смакових якостей ковбасних виробів досягають також додаванням в них цукру, спецій, прянощів. З метою збереження червоного кольору м'яса вводять слабкий розчин нітриту натрію. Для додання ковбасним виробам певної форми і захисту їх від шкідливих зовнішніх впливів застосовують оболонки: кишкові та. Деякі вироби формують без оболонок.

В Україні в середньому на одну особу припадає 5,56 кг ковбасних виробів на рік. Ковбасні вироби досить розповсюджена категорія продукції і споживають її всі починаючи від дітей і закінчуючи пенсіонерами.

Світу ковбаса стала відома давним-давно. Назва ковбаси можливо могла походити від тюрк. kul basti — «смажене м'ясо». Згадки про цей виріб зустрічаються в джерелах Давньої Греції- свинячі шлунки начиняли вареними шматочками м'яса, Риму- копчені кілечка кров'янки, Вавилону і Давнього Китаю. Кочові народи в'ялили на сонці м'ясо, що доводили до кондиції солоним потом коней під сідлами і називали це «суджук» . В Україні ковбасне виробництво відоме з давніх часів.в деяких джерелах Татищев вказує, що русини вміли солити м'ясо вже при Святославі, а, за словами Карамзіна, шинка з'явилася на Русі в епоху Володимира, окости подавали на бенкетах князя в Києві. У новгородських берестяних грамотах XII століття згадуються ковбаси начинені свининою, гречкою, салом, кров'ю та яйцями. На теренах України ковбаси набули поширення з німецькими колоністами міст у ХІІІ-XIV ст. З кінця XVIII ст. у Західній Україні поширились віденські ковбаси і сосиски, кезекрайнери, лянгягери, тірольські мисливські ковбаси.

В традиційній українській кухні ковбасні вироби — це харчі, які виготовлялися переважно на запас. Після забою свині тонкі кишки ретельно промивали, вимочували, очищали й начиняли сирим м'ясом, салом з сіллю, часником, перцем, потім ковбасу складали кільцями і засмажували на листах у гарячій печі з обох боків. Ковбаси, зазвичай, робили перед Різдвом, Великоднем, і вони були обов'язковою й почесною стравою на святковому столі. Щоб ковбаса довго зберігалася її складали у горщики, заливали смальцем і ставили у прохолодне місце. На заході України ковбасу також вудили у спеціальних коптильнях або просто у комині.

РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ДОЦІЛЬНОСТІ ЇЇ ВИРОБНИЦТВА