
1.2.QR-алгоритм
Серед практичних методів обчислення всіх власних значень симетричних матриць ефективно реалізований QR-алгоритм є найшвидшим. Однак, якщо також потрібні всі власні вектори, то QR-алгоритм є найшвидшим тільки для матриць невеликого порядку ( n 25 ).
Особливості застосування QR-алгоритму пошуку власних значень і векторів для симетричних матриць полягають у наступному. По-перше, верхня трикутна форма Хессенберга, до якої попередньо приводять матрицю, буде тридіагональною. Тому симетричний QR-алгоритм часто нази-
вають тр и діа го на ль ни м QR - а л го р и т мо м або т р и д іа го на ль н о ю QR - і тер а ц ією .
По-друге, симетричність та тридіагональна структура матриці зберігаються після виконання шага QR-алгоритма, в тому числі і QR-алгоритма зі зсувом.
По-третє, всі власні значення симетричної дійсної матриці на відміну від загального випадка – дійсні. Тому в цьому випадку відсутня необхід-
ність розгляду комплексних зсувів. |
|
|
|||
|
Розглянемо а л го р и т м QR - ітер а ц і ї |
з яв ни м о ди н а р ни м зс у - |
|||
во м . |
Він |
будує |
послідовність |
тридіагональних |
матриць |
T T 0 , T 1 , T 2 , , що збігається до діагонального вигляду. |
|
Алгоритм 4. Для заданої симетричної матриці А порядку n і погрішності 0 :
1. Обчислити для заданої матриці A AT ортогональну матрицю Q таку, що QT AQ T має тридіагональну форму.
2.Для отриманої матриці Т покласти лічильник ітерацій k 0 і вико-
нати:
3.Вибрати величину зсуву sk поблизу деякого власного значення ма-
триці Т.
4. Обчислити QR-розклад для матриці:
T k sk E Q k R k
5. Визначити матрицю T k 1 :
T k 1 R k Q k sk E .
13

6.Якщо збіжність до власних значень не досягнута, покласти k k 1
іперейти до кроку 3.
Розглянемо стр а те г ії ви бо р у з су ву sk . Позначимо через Т наступну матрицю
a |
b |
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
0 |
|
b1 |
a2 |
|
|
|
||
T |
|
|
|
|
. |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
b |
|
|
|
|
|
|
n 1 |
n 1 |
|
|
|
|
bn 1 |
an |
|
Можна в якості зсуву обрати sk an . Однак ефективніше виконувати зсув на власне значення підматриці розміру 2 2, що охоплює елемент an :
|
a |
|
b |
|
T |
n 1 |
n 1 |
. |
|
2 |
|
|
an |
|
|
bn 1 |
|
Такий вибір зсуву відомий як зсу в Уі лк ін со на і його обчислюють за формулою
|
|
d sign d |
|
|
|
s |
a |
d 2 b2 |
, |
(7) |
|
k |
n |
|
n 1 |
|
|
де d an 1 an . 2
Уілкінсон також довів, що асимптотично тридіагональна QR-ітерація збігається ку біч но за будь-якої стратегії вибору зсувів, але дав евристичне пояснення, чому зсув (7) кращий.
Проаналізуємо кі ль кіс ть а р и фме ти ч ни х о п ер а ц і й .
1. Приведення матриці А до симетричної тридіагональної форми Т
виконується за |
4 |
n3 |
O n2 |
арифметичних операцій або |
8 |
n3 |
O n2 , як- |
|
3 |
3 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
що потрібні і власні вектори.
2.Один крок тридіагональної QR-ітерації з одинарним зсувом має обчислювальну вартість у 6n арифметичних операцій.
3.Під час обчислення всіх власних значень матриці Т потрібно в середньому два кроки алгоритму на одне власне значення, що в сукупності дає
величину 6n2 арифметичних операцій.
14

4.Обчислення всіх власних значень і власних векторів матриці Т обходиться в 6n3 O n2 арифметичних операцій.
5.Загальна вартість пошуку всіх власних значень матриці А без обчи-
слення власних векторів складає 43 n3 O n2 арифметичних операцій.
6. Загальна вартість пошуку всіх власних значень і власних векторів матриці А складає 263 n3 O n2 арифметичних операцій.
При будь-якій практичній реалізації на ЕОМ тридіагональну матрицю Т бажано зберігати в двох векторах розміру n, а не в масиві розміру n n .
Приклад 2. Застосуємо QR-алгоритм з явним зсувом для пошуку
|
|
|
|
|
5 |
4 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
власних значень матриці A |
4 |
|
5 |
2 з точністю 10 3 . |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
3 |
|
2 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Р о з в ' я з а н н я . |
|
Тридіагональна форма матриці буде такою |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
5 |
|
5 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
T 0 5 |
|
5,48 |
1,36 . |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
1,36 |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
0 |
0,52 |
|
|
|
|
|||||||
Обчислимо величину зсуву |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
d |
an 1 an |
|
5,48 0,52 |
2,48 ; |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
s0 an d sign d |
d 2 |
bn2 1 0,52 2,48 |
|
2,482 1,36 2 0,172 . |
||||||||||||||
Виконаємо QR-розклад матриці T |
0 s E . В результаті отримаємо |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0,695 |
0,048 |
0,718 |
|
|
6,951 |
7,292 |
0,978 |
|||||||||||
Q 0 |
0,719 |
0,046 |
0,693 |
, |
R 0 |
|
0 |
1,363 |
0,411 |
. |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0,998 |
0,067 |
|
|
|
0 |
0 |
0,919 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
Обчислимо матрицю
15
10,245 |
0,98 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
T 1 R 0 Q 0 s0 E |
0,98 |
0,644 |
0,917 |
. |
|
0 |
0,917 |
0,11 |
|
|
|
Цією операцією закінчується перша ітерація. На другій ітерації отримаємо величину зсуву s1 0,578 та такі матриці:
|
0,996 |
0,07 |
0,057 |
|
|
10,868 |
1,087 |
0,083 |
|
||
Q 1 |
|
0,09 |
0,773 |
0,628 |
, |
R 1 |
|
0 |
1,455 |
1,143 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0,631 |
0,776 |
|
|
|
0 |
0 |
0,042 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10,343 |
0,131 |
0 |
|
|
T 2 |
|
|
|
|
|
|
R 1 Q 1 s1E |
0,131 |
1,267 |
0,026 . |
|
||
|
|
0 |
0,026 |
|
|
|
|
|
0,611 |
|
|||
Як бачимо, величина позадіагональних елементів матриці T 2 |
порівняно |
|||||
з T 0 суттєво |
зменшилась, але умову збіжності |
не |
виконано. |
Продовжуючи ітераційний процес, на останній четвертій ітерації будемо мати величину зсуву s4 0,611 і такі результати:
|
|
1 |
3,51510 4 0 |
|
|
10,956 |
4,511 10 3 0 |
|
|||||
Q 4 |
|
|
|
|
|
|
R 4 |
|
|
|
|
|
|
|
3,51510 4 |
1 |
0 |
, |
|
0 |
|
1,877 |
0 |
. |
|||
|
|
0 |
0 |
1 |
|
|
|
0 |
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10,345 |
|
6,596 10 |
4 |
0 |
|
|
||
T 5 R 4 Q 4 s4 E |
|
6,596 10 4 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
1,266 |
|
0 |
. |
|
|||||||
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,611 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таким чином, умови збіжності виконано, на діагоналі матриці T 5 знаходяться її власні значення, а отже, і власні значення вихідної матриці
А: 1 10,345 , 2 1,266 , 3 0,611 .
1.3.Метод скалярних добутків
Найпростішим з ітераційних методів розв’язання часткової проблеми власних значень і векторів, що дозволяє обчислити найбільше за модулем власне значення і відповідний йому власний вектор, є степеневий метод. Для прискорення збіжності степеневого методу в випадку симетричних
16
додатно визначених матриць часто використовують його модифікацію, що називається ме то до м ска ляр ни х до бу тк ів (S P - а л го р и т мо м , S ca - la r p ro d u ct a lg o r ith m ).
Нехай Rn – евклідів простір, А – симетрична додатно визначена матриця порядку n, x1, x2 , , xn – власні вектори матриці, що відповідають
власним значенням 1, 2 , , n , y 0 – довільний n-вимірний ненульовий
початковий вектор. Основний крок степеневого методу полягає в побудові послідовності ітерованих векторів
y k Ay k 1 Ak y 0 c k x |
c k x |
c |
k x . |
(8) |
|
1 1 1 |
2 |
2 2 |
n |
n n |
|
Розглянемо скалярні добутки y k , |
y k |
та |
y k , y k 1 . Виконаємо |
множення правих частин (8) за правилами множення поліномів і врахуємо |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
ортонормованість власних векторів, |
тобто умову xi , x j |
0 при |
i j і |
||||||||||||||||||||||||||||||
xi , xi 1, i |
|
, j |
|
. У результаті одержимо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
1, n |
1, n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
y k , y k c2 2k c2 2k |
c2 2k ; |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
2 |
2 |
|
n |
n |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
y k , y k 1 c2 2k 1 c2 2k 1 c2 2k 1 . |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
2 |
|
|
|
n |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
Співвідношення цих чисел |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c |
2 |
|
|
|
2 |
2k |
|
c |
n |
|
|
n |
|
2k |
|
|
|||||||
|
y k , y k |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
(9) |
||||||
|
y k , y k 1 |
|
c |
2 |
|
|
2 |
2k 1 |
|
c |
n |
|
|
n |
|
2k 1 |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|||||||||
при k має границею наближення найбільше власне значення |
1 , |
причому швидкість збіжності до границі буде більшою, ніж у степеневого
|
|
|
|
2 |
|
|
2k |
|
|
|
|
2 |
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
методу, і становитиме величину |
O |
|
|
|
|
|
|
проти |
O |
|
|
|
|
|
. |
|
|
1 |
|
|
1 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ал го р и т м мето ду ска л яр ни х до бу тк ів наступний.
Алгоритм 5. Для заданої симетричної матриці А порядку n, довільного n-вимірного ненульового початкового вектора y 0 , абсолютної похибки пошуку власного значення 1 0 :
17

1. |
0 |
0 |
і лічильник ітерацій k 1 . |
|||||
Покласти |
||||||||
2. |
Обчислити скаляри |
|
|
|
||||
|
|
|
s 0 y 0 , y 0 , |
|||||
|
|
|
|
y 0 |
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
s 0 |
||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а також наближення до нормованого власного вектора
x 0 |
|
y |
0 |
|
. |
|
|
|
|
|
|
||
|
y |
0 |
2 |
|||
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Провести ітерацію нормованого вектора y k Ay k 1 .
4. Обчислити скаляри
s k y k , y k , t k y k , x k 1 ,
y k |
|
|
|
. |
|
|
s k |
||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
5. Обчислити наближення до найбільшого за модулем власного значення
k |
|
s k |
||
|
|
|
|
. |
t |
k |
|||
|
|
|
|
6. Обчислити наближення до нормованого власного вектора, що відповідає найбільшому за модулем власному значенню
|
|
|
|
|
x k |
|
y k |
. |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
y k |
2 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
k |
k 1 |
|
|
|
|
|
k |
|
x1 x |
k |
|
|
7. Якщо |
|
|
, то прийняти |
, |
, у протиле- |
|||||||||
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
1 |
|
жному випадку покласти k k 1 та перейти до кроку 3.
В методі скалярних добутків замість співвідношення (9) можна взяти |
|||||
|
y k 1 , y k |
|
|
Ay k , y k |
y k , що має ту ж |
сп ів ві дн о ше нн я Ре лея |
y k , y k |
|
y k , y k |
18

границю. Тому існує інша назва методу скалярних добутків – ме то д ч а -
сто к Р е лея .
Приклад 3. Застосуємо SP-алгоритм для пошуку найбільшого за модулем власного значення та відповідного власного вектора матриці
11 |
6 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
10 3 . |
A |
6 |
10 |
4 |
з точністю |
|
|
2 |
4 |
6 |
|
|
|
|
|
Ро з в ' я за н ня . Приймемо в якості початкового вектора вектор
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
y |
0 |
|
|
|
|
|
0 |
0 . |
Тоді скаляри s |
0 |
1 , |
||||||
|
|
|
0 та для початкового порівняння |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
y 0 |
|
2 |
1, а вектор x 0 y 0 . Покладемо лічильник ітерацій k 1 . |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Проведемо ітерацію нормованого вектора: |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
11 |
6 |
2 |
1 |
|
|
11 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y 1 Ax 0 |
6 10 |
4 |
|
0 |
|
|
6 . |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
0 |
|
|
2 |
|
|
||||
Обчислимо скалярні добутки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
s 1 y 1 , y 1 161 і |
t 1 y 1 , x 0 11. |
|
|
|||||||||
Норма вектора: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
y 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
s 1 |
12,689 . |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наближення до найбільшого за модулем власного значення:
1 |
|
s 1 |
|
|
|
|
|
|
14,636 . |
t |
1 |
|||
|
|
|
|
Тоді наближення до шуканого власного вектора становитиме:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
|
0,867 |
|
|
x 1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
6 |
|
0,473 . |
||||
|
|
1 |
|
|
|
|
12,689 |
||||||||||
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
0,158 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
19

Звісно, після першої ітерації умову збіжності не виконано. Тому покладемо k 2 і продовжимо ітераційний процес. На другій ітерації отримаємо такі проміжні результати:
|
11 |
6 |
2 |
|
|
|
0,867 |
|
|
|
12,689 |
|
|
||||
y 2 Ax 1 |
|
6 |
10 |
4 |
|
|
|
0,473 |
|
|
10,561 |
; |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
4 |
6 |
|
|
|
0,158 |
|
|
|
4,571 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
s 2 y 2 , y 2 293,422 , t 2 y 2 , x 1 16,714 , |
|
y 2 |
|
|
|
|
17,13 . |
||||||||||
|
|
|
|
s 2 |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наближення до шуканої власної пари будуть такими:
|
|
|
s 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,741 |
|
||
2 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
17,555 і |
x |
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
0,617 |
. |
||
|
t 2 |
|
|
|
2 |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
0,267 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Перевіримо виконання умови |
збіжності |
|
|
|
2 |
1 |
|
2,919 , тобто |
|||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
ітерації треба продовжити. Остання шоста ітерація має такі проміжні результати:
11 |
6 |
2 |
|
|
0,669 |
12,016 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y 6 Ax 5 |
6 |
10 |
4 |
|
0,665 |
|
11,992 |
; |
||
|
2 |
4 |
6 |
|
|
0,331 |
|
|
5,984 |
|
|
|
|
|
|
|
s 6 y 6 , y 6 323,995 , t 6 y 6 , x 5 18 , |
|
y 6 |
|
|
|
18 . |
|
|
|
s 6 |
|||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Наближення до шуканої власної пари будуть такими:
|
|
s 6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,668 |
|
|
6 |
|
|
|
6 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
||
|
|
|
|
18 |
і x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
0,666 |
. |
t |
6 |
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
0,332 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Умову збіжності |
|
6 |
5 |
|
5,423 10 |
-4 |
виконано. Тому можна |
||
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
0,668 |
|
|
|
||
вважати, що 1 18 і x1 |
|
|
0,666 |
|
|
|
|||
|
. |
|
|
||||||
|
|
|
|
0,332 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Наявність ортонормованої бази із власних векторів x1, x2 , , xn матриці А дає можливість застосувати метод скалярних добутків для послідо-
20

вного обчислення власних пар i , xi при i 2 більш точно порівняно зі степеневим методом.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нехай |
старша |
власна |
пара |
1, x1 |
вже знайдена, |
причому |
|||||
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
x , |
x |
1. Візьмемо довільний ненульовий вектор z 0 |
і утвори- |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
мо вектор |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y 0 z 0 z |
0 , x x . |
|
(10) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
Оскільки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y 0 , x z 0 , x z |
0 , x x , x 0 , |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
|
то вектор |
y |
0 ортогональний до x |
, тобто проекція на перший базисний |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
вектор системи |
x , x , , x |
дорівнює нулю. |
Тому розклад вектора y 0 |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 2 |
n |
|
|
|
|
|
|
вигляду (10) за цим базисом буде таким
y 0 c2 x2 c3x3 cn xn ,
а степеневі ітерації (8) породжують вектори
y k c2 k2 x2 c3 k3x3 cn kn xn .
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Тоді, аналогічно до (9), якщо |
2 |
|
i |
, i 3, n , то при k |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y k , y k |
|
2 |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y k , y k 1 |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
2k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
зі швидкістю |
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x k |
|
|
|
|
y |
k |
x |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y k |
|
|
|
|
|
2 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
зі швидкістю |
O |
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наступну власну пару 3, x3 можна знайти наближено тим же методом, якщо за початковий вектор прийняти вектор
21