Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Численные методы методичка 4.pdf
Скачиваний:
69
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
924.65 Кб
Скачать

1.2.QR-алгоритм

Серед практичних методів обчислення всіх власних значень симетричних матриць ефективно реалізований QR-алгоритм є найшвидшим. Однак, якщо також потрібні всі власні вектори, то QR-алгоритм є найшвидшим тільки для матриць невеликого порядку ( n 25 ).

Особливості застосування QR-алгоритму пошуку власних значень і векторів для симетричних матриць полягають у наступному. По-перше, верхня трикутна форма Хессенберга, до якої попередньо приводять матрицю, буде тридіагональною. Тому симетричний QR-алгоритм часто нази-

вають тр и діа го на ль ни м QR - а л го р и т мо м або т р и д іа го на ль н о ю QR - і тер а ц ією .

По-друге, симетричність та тридіагональна структура матриці зберігаються після виконання шага QR-алгоритма, в тому числі і QR-алгоритма зі зсувом.

По-третє, всі власні значення симетричної дійсної матриці на відміну від загального випадка – дійсні. Тому в цьому випадку відсутня необхід-

ність розгляду комплексних зсувів.

 

 

 

Розглянемо а л го р и т м QR - ітер а ц і ї

з яв ни м о ди н а р ни м зс у -

во м .

Він

будує

послідовність

тридіагональних

матриць

T T 0 , T 1 , T 2 , , що збігається до діагонального вигляду.

 

Алгоритм 4. Для заданої симетричної матриці А порядку n і погрішності 0 :

1. Обчислити для заданої матриці A AT ортогональну матрицю Q таку, що QT AQ T має тридіагональну форму.

2.Для отриманої матриці Т покласти лічильник ітерацій k 0 і вико-

нати:

3.Вибрати величину зсуву sk поблизу деякого власного значення ма-

триці Т.

4. Обчислити QR-розклад для матриці:

T k sk E Q k R k

5. Визначити матрицю T k 1 :

T k 1 R k Q k sk E .

13

6.Якщо збіжність до власних значень не досягнута, покласти k k 1

іперейти до кроку 3.

Розглянемо стр а те г ії ви бо р у з су ву sk . Позначимо через Т наступну матрицю

a

b

 

 

 

 

 

1

1

 

 

0

 

b1

a2

 

 

 

T

 

 

 

 

.

 

0

 

 

 

 

 

 

 

a

 

b

 

 

 

 

 

n 1

n 1

 

 

 

 

bn 1

an

 

Можна в якості зсуву обрати sk an . Однак ефективніше виконувати зсув на власне значення підматриці розміру 2 2, що охоплює елемент an :

 

a

 

b

 

T

n 1

n 1

.

2

 

 

an

 

 

bn 1

 

Такий вибір зсуву відомий як зсу в Уі лк ін со на і його обчислюють за формулою

 

 

d sign d

 

 

 

s

a

d 2 b2

,

(7)

k

n

 

n 1

 

 

де d an 1 an . 2

Уілкінсон також довів, що асимптотично тридіагональна QR-ітерація збігається ку біч но за будь-якої стратегії вибору зсувів, але дав евристичне пояснення, чому зсув (7) кращий.

Проаналізуємо кі ль кіс ть а р и фме ти ч ни х о п ер а ц і й .

1. Приведення матриці А до симетричної тридіагональної форми Т

виконується за

4

n3

O n2

арифметичних операцій або

8

n3

O n2 , як-

3

3

 

 

 

 

 

 

що потрібні і власні вектори.

2.Один крок тридіагональної QR-ітерації з одинарним зсувом має обчислювальну вартість у 6n арифметичних операцій.

3.Під час обчислення всіх власних значень матриці Т потрібно в середньому два кроки алгоритму на одне власне значення, що в сукупності дає

величину 6n2 арифметичних операцій.

14

4.Обчислення всіх власних значень і власних векторів матриці Т обходиться в 6n3 O n2 арифметичних операцій.

5.Загальна вартість пошуку всіх власних значень матриці А без обчи-

слення власних векторів складає 43 n3 O n2 арифметичних операцій.

6. Загальна вартість пошуку всіх власних значень і власних векторів матриці А складає 263 n3 O n2 арифметичних операцій.

При будь-якій практичній реалізації на ЕОМ тридіагональну матрицю Т бажано зберігати в двох векторах розміру n, а не в масиві розміру n n .

Приклад 2. Застосуємо QR-алгоритм з явним зсувом для пошуку

 

 

 

 

 

5

4

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

власних значень матриці A

4

 

5

2 з точністю 10 3 .

 

 

 

 

 

 

 

3

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р о з в ' я з а н н я .

 

Тридіагональна форма матриці буде такою

 

 

 

 

 

 

 

5

 

5

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T 0 5

 

5,48

1,36 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0,52

 

 

 

 

Обчислимо величину зсуву

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

an 1 an

 

5,48 0,52

2,48 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s0 an d sign d

d 2

bn2 1 0,52 2,48

 

2,482 1,36 2 0,172 .

Виконаємо QR-розклад матриці T

0 s E . В результаті отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0,695

0,048

0,718

 

 

6,951

7,292

0,978

Q 0

0,719

0,046

0,693

,

R 0

 

0

1,363

0,411

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0,998

0,067

 

 

 

0

0

0,919

 

 

 

 

 

 

Обчислимо матрицю

15

10,245

0,98

0

 

 

 

 

 

 

T 1 R 0 Q 0 s0 E

0,98

0,644

0,917

.

 

0

0,917

0,11

 

 

 

Цією операцією закінчується перша ітерація. На другій ітерації отримаємо величину зсуву s1 0,578 та такі матриці:

 

0,996

0,07

0,057

 

 

10,868

1,087

0,083

 

Q 1

 

0,09

0,773

0,628

,

R 1

 

0

1,455

1,143

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0,631

0,776

 

 

 

0

0

0,042

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10,343

0,131

0

 

 

T 2

 

 

 

 

 

 

R 1 Q 1 s1E

0,131

1,267

0,026 .

 

 

 

0

0,026

 

 

 

 

 

0,611

 

Як бачимо, величина позадіагональних елементів матриці T 2

порівняно

з T 0 суттєво

зменшилась, але умову збіжності

не

виконано.

Продовжуючи ітераційний процес, на останній четвертій ітерації будемо мати величину зсуву s4 0,611 і такі результати:

 

 

1

3,51510 4 0

 

 

10,956

4,511 10 3 0

 

Q 4

 

 

 

 

 

 

R 4

 

 

 

 

 

 

 

3,51510 4

1

0

,

 

0

 

1,877

0

.

 

 

0

0

1

 

 

 

0

 

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10,345

 

6,596 10

4

0

 

 

T 5 R 4 Q 4 s4 E

 

6,596 10 4

 

 

 

 

 

 

 

 

1,266

 

0

.

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,611

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, умови збіжності виконано, на діагоналі матриці T 5 знаходяться її власні значення, а отже, і власні значення вихідної матриці

А: 1 10,345 , 2 1,266 , 3 0,611 .

1.3.Метод скалярних добутків

Найпростішим з ітераційних методів розв’язання часткової проблеми власних значень і векторів, що дозволяє обчислити найбільше за модулем власне значення і відповідний йому власний вектор, є степеневий метод. Для прискорення збіжності степеневого методу в випадку симетричних

16

додатно визначених матриць часто використовують його модифікацію, що називається ме то до м ска ляр ни х до бу тк ів (S P - а л го р и т мо м , S ca - la r p ro d u ct a lg o r ith m ).

Нехай Rn – евклідів простір, А – симетрична додатно визначена матриця порядку n, x1, x2 , , xn – власні вектори матриці, що відповідають

власним значенням 1, 2 , , n , y 0 – довільний n-вимірний ненульовий

початковий вектор. Основний крок степеневого методу полягає в побудові послідовності ітерованих векторів

y k Ay k 1 Ak y 0 c k x

c k x

c

k x .

(8)

1 1 1

2

2 2

n

n n

 

Розглянемо скалярні добутки y k ,

y k

та

y k , y k 1 . Виконаємо

множення правих частин (8) за правилами множення поліномів і врахуємо

ортонормованість власних векторів,

тобто умову xi , x j

0 при

i j і

xi , xi 1, i

 

, j

 

. У результаті одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1, n

1, n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y k , y k c2 2k c2 2k

c2 2k ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

2

2

 

n

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y k , y k 1 c2 2k 1 c2 2k 1 c2 2k 1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

n

n

 

 

 

 

 

 

 

Співвідношення цих чисел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

2

 

 

 

2

2k

 

c

n

 

 

n

 

2k

 

 

 

y k , y k

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

(9)

 

y k , y k 1

 

c

2

 

 

2

2k 1

 

c

n

 

 

n

 

2k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

при k має границею наближення найбільше власне значення

1 ,

причому швидкість збіжності до границі буде більшою, ніж у степеневого

 

 

 

 

2

 

 

2k

 

 

 

 

2

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

методу, і становитиме величину

O

 

 

 

 

 

 

проти

O

 

 

 

 

 

.

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ал го р и т м мето ду ска л яр ни х до бу тк ів наступний.

Алгоритм 5. Для заданої симетричної матриці А порядку n, довільного n-вимірного ненульового початкового вектора y 0 , абсолютної похибки пошуку власного значення 1 0 :

17

1.

0

0

і лічильник ітерацій k 1 .

Покласти

2.

Обчислити скаляри

 

 

 

 

 

 

s 0 y 0 , y 0 ,

 

 

 

 

y 0

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

s 0

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а також наближення до нормованого власного вектора

x 0

 

y

0

 

.

 

 

 

 

 

 

y

0

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Провести ітерацію нормованого вектора y k Ay k 1 .

4. Обчислити скаляри

s k y k , y k , t k y k , x k 1 ,

y k

 

 

 

.

 

 

s k

 

 

2

 

 

 

 

 

 

5. Обчислити наближення до найбільшого за модулем власного значення

k

 

s k

 

 

 

 

.

t

k

 

 

 

 

6. Обчислити наближення до нормованого власного вектора, що відповідає найбільшому за модулем власному значенню

 

 

 

 

 

x k

 

y k

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y k

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

k 1

 

 

 

 

 

k

 

x1 x

k

 

7. Якщо

 

 

, то прийняти

,

, у протиле-

 

 

 

 

 

 

1

 

жному випадку покласти k k 1 та перейти до кроку 3.

В методі скалярних добутків замість співвідношення (9) можна взяти

 

y k 1 , y k

 

 

Ay k , y k

y k , що має ту ж

сп ів ві дн о ше нн я Ре лея

y k , y k

 

y k , y k

18

границю. Тому існує інша назва методу скалярних добутків – ме то д ч а -

сто к Р е лея .

Приклад 3. Застосуємо SP-алгоритм для пошуку найбільшого за модулем власного значення та відповідного власного вектора матриці

11

6

2

 

 

 

 

 

 

 

10 3 .

A

6

10

4

з точністю

 

2

4

6

 

 

 

 

 

Ро з в ' я за н ня . Приймемо в якості початкового вектора вектор

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

0

 

 

 

 

 

0

0 .

Тоді скаляри s

0

1 ,

 

 

 

0 та для початкового порівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y 0

 

2

1, а вектор x 0 y 0 . Покладемо лічильник ітерацій k 1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проведемо ітерацію нормованого вектора:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

6

2

1

 

 

11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y 1 Ax 0

6 10

4

 

0

 

 

6 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

0

 

 

2

 

 

Обчислимо скалярні добутки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s 1 y 1 , y 1 161 і

t 1 y 1 , x 0 11.

 

 

Норма вектора:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s 1

12,689 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наближення до найбільшого за модулем власного значення:

1

 

s 1

 

 

 

 

 

14,636 .

t

1

 

 

 

 

Тоді наближення до шуканого власного вектора становитиме:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

0,867

 

x 1

 

 

1

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

6

 

0,473 .

 

 

1

 

 

 

 

12,689

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

0,158

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19

Звісно, після першої ітерації умову збіжності не виконано. Тому покладемо k 2 і продовжимо ітераційний процес. На другій ітерації отримаємо такі проміжні результати:

 

11

6

2

 

 

 

0,867

 

 

 

12,689

 

 

y 2 Ax 1

 

6

10

4

 

 

 

0,473

 

 

10,561

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

4

6

 

 

 

0,158

 

 

 

4,571

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s 2 y 2 , y 2 293,422 , t 2 y 2 , x 1 16,714 ,

 

y 2

 

 

 

 

17,13 .

 

 

 

 

s 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наближення до шуканої власної пари будуть такими:

 

 

 

s 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,741

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17,555 і

x

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

0,617

.

 

t 2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

0,267

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевіримо виконання умови

збіжності

 

 

 

2

1

 

2,919 , тобто

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ітерації треба продовжити. Остання шоста ітерація має такі проміжні результати:

11

6

2

 

 

0,669

12,016

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y 6 Ax 5

6

10

4

 

0,665

 

11,992

;

 

2

4

6

 

 

0,331

 

 

5,984

 

 

 

 

 

 

 

s 6 y 6 , y 6 323,995 , t 6 y 6 , x 5 18 ,

 

y 6

 

 

 

18 .

 

 

 

s 6

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Наближення до шуканої власної пари будуть такими:

 

 

s 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,668

 

6

 

 

 

6

 

 

 

1

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

18

і x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

0,666

.

t

6

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

0,332

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Умову збіжності

 

6

5

 

5,423 10

-4

виконано. Тому можна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,668

 

 

 

вважати, що 1 18 і x1

 

 

0,666

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

0,332

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наявність ортонормованої бази із власних векторів x1, x2 , , xn матриці А дає можливість застосувати метод скалярних добутків для послідо-

20

вного обчислення власних пар i , xi при i 2 більш точно порівняно зі степеневим методом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай

старша

власна

пара

1, x1

вже знайдена,

причому

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

x ,

x

1. Візьмемо довільний ненульовий вектор z 0

і утвори-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мо вектор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y 0 z 0 z

0 , x x .

 

(10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

Оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y 0 , x z 0 , x z

0 , x x , x 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

1

1

1

 

то вектор

y

0 ортогональний до x

, тобто проекція на перший базисний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

вектор системи

x , x , , x

дорівнює нулю.

Тому розклад вектора y 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

n

 

 

 

 

 

 

вигляду (10) за цим базисом буде таким

y 0 c2 x2 c3x3 cn xn ,

а степеневі ітерації (8) породжують вектори

y k c2 k2 x2 c3 k3x3 cn kn xn .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді, аналогічно до (9), якщо

2

 

i

, i 3, n , то при k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y k , y k

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y k , y k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

2k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зі швидкістю

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x k

 

 

 

 

y

k

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y k

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зі швидкістю

O

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наступну власну пару 3, x3 можна знайти наближено тим же методом, якщо за початковий вектор прийняти вектор

21