Терміни та визначення
Авіапідприємство – будь-яке підприємство, що надає авіапослуги або експлуатує повітряні судна.
Авіаційна безпека (АБ) – комплекс заходів, а також людські і матеріальні ресурси, призначені для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання.
Аеропорт – комплекс споруд, що призначений для приймання та відправлення повітряних суден і обслуговування повітряних перевезень, і має для цього аеродром, аеровокзал, інші наземні споруди та необхідне обладнання.
Акт незаконного втручання (АНВ) – протиправні дії, пов'язані з посяганням на нормальну і безпечну діяльність авіації і авіаційних об'єктів, внаслідок яких сталися нещасні випадки з людьми, майнові збитки, захоплення чи викрадення повітряного судна або такі, що створюють ситуацію для таких наслідків.
Аналіз ризику – систематизація отриманої інформації відносно ступеня небезпеки, що може привести до негативних наслідків.
Багаж – особисті речі пасажирів або екіпажу, що перевозяться на борту повітряного судна за згодою з перевізником.
Безпека (безпечний) – по відношенню дій з розрядження, транспортування чи знищення вибухових пристроїв не можливо говорити, що весь ризик був усунений. Це розуміється, що ризик для здоров’я був скорочений до “допущених норм”.
Безпечна відстань – дистанція (зона), де на людей не діють вражаючі фактори вибуху.
Бортові припаси – предмети, які надані експлуатантом для використання або продажу на борту повітряного судна, в тому числі бортове харчування.
Бойовий ланцюг – система фізичних (технічних) і хімічних об’єктів, пов’язаних між собою для ініціювання та здійснення вибуху.
Боєприпаси – вибухові пристрої, виготовленні на спеціально призначених для цього підприємствах із застосуванням промислової технології у відповідності з нормативно-технічною документацією, які призначені для ураження людей і об’єктів за допомогою уражаючих факторів вибуху.
Будинок – інженерна конструкція, що містить різноманітні за призначенням кімнати, коридори, фойє, підвальні приміщення, горищі, інженерні комунікаційні споруди та мережі, іншу внутрішню речову обстановку, яка находиться у будинку.
Вантаж – будь-яке майно, що перевозиться на борту повітряного судна, за винятком бортових припасів та багажу.
Вибуховий пристрій – різноманітні конструктивно закінчені об’єкти, які спеціально підготовлені для ураження людей чи руйнування об’єктів та у відповідних умовах здатні до вибуху (вибухового горіння).
Вибухонебезпечний об’єкт – один або сукупність декількох предметів, які використовуються як складові частини вибухового пристрою, здатні до вибуху і руйнування оточуючих споруд та загрожують здоров’ю і життю людей.
Вибухотехнічна група – група, що складається з 2-3 спеціалістів вибухотехнічного підрозділу зі спеціальним обладнанням для пошуку та знешкодження вибухонебезпечних предметів.
Вибухотехнічні дослідження – вид спеціального криміналістичного дослідження (експертизи) вибухових матеріалів, залишків від вибуху та інших об’єктів, які є речовими доказами в кримінальній справі.
Вибухові матеріали (в загальному розумінні) – вибухові речовини, піротехнічні суміші, об’єкти, що їх містять.
Вибуховий пристрій промислового виготовлення – пристрій, виготовлений на спеціально призначених для цього підприємствах із застосуванням промислової технології у відповідності з нормативно-технічною документацією.
Вибуховий пристрій саморобного виготовлення – пристрій, виготовлений в умовах, не призначених для цього або в яких використовується хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення чи використана нерегламентована технічними умовами збірка.
Випробування – практична серія дій за систематизованими тестами (програмами), результати яких призводять до повної оцінки системи, обладнання чи їх окремих елементів.
Випробування та оцінка – дії, які пов’язані з випробуванням обладнання. Зазначені дії містять завдання формування та використання процедур і стандартів, обробки отриманих результатів та їх співставлення до існуючих технічних вимог і стандартів.
Вторинні вибухові пристрої – (вторинний інцидент) вибухові пристрої, які навмисно встановлені для враження людей на місці Інциденту за фактом виявлення першого вибухового чи підозрілого предмету або за фактом вибуху.
Датчик цілі – пристрій, призначений для передачі енергії впливу людей, транспорту, оглядових приладів, акустичних, світлових, електромагнітних хвиль тощо до механізму приведення в дію засобу ініціювання вибуху.
Демонтаж вибухонебезпечних об’єктів – від’єднання складових частин, при умові попереднього надходження їх у розрядженому стані.
Державні заходи – це заходи, що проводяться за рішенням центральних органів виконавчої влади, у тому числі за участю осіб, щодо яких здійснюється державна охорона.
Дистанційне розрядження – дії вибухотехніка (оператора) під час фази атаки з розрядження вибухового пристрою з використанням технічних засобів, які надають можливість проводити обсяг операцій на безпечній відстані.
Догляд – процедура із застосуванням технічних та інших засобів (або без застосування їх) з метою виявлення зброї, вибухових речовин та інших небезпечних предметів, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання.
Донор – організації, що фінансують розробки, в т. ч. державні установи.
Експертний огляд – дії вибухотехніка (оператора) щодо виявлення вибухових пристроїв і речовин у разі надходження повідомлень про підготовку вибуху, виявлення підозрілого предмету чи вчинення вибуху.
Експлуатант – особа, організація чи підприємство, яка експлуатує повітряні судна або пропонує послуги в цієї галузі.
Елемент пастка – пристрій з датчиком цілі, розрахований на необережне поводження з предметом.
Елемент невилучаємості – пристрій з датчиком цілі, розрахований на необережне поводження з пристроєм під час проведення будь-яких дій з нейтралізації чи розрядження вибухового пристрою.
Засоби підриву – пристрої, які призначені для ініціювання вибуху зарядів вибухової речовини.
Зв’язок (електрозв’язок) – система технічних засобів та організаційних заходів, що забезпечують передавання (прийом) інформації за допомогою електричних, електромагнітних, оптичних сигналів лініями (каналами) зв’язку.
Знищення – дії вибухотехніка (оператора) під час фази атаки щодо ліквідації вибухових пристроїв за допомогою спеціальних технічних засобів.
Знищення методом підриву – дії вибухотехніків під час фази атаки щодо ліквідації боєприпасів за допомогою вибуху додаткових штатних зарядів вибухових речовин і засобів ініціювання або за схемою, передбаченою конструкцією боєприпасу.
Зони визначаються, як правило, при забезпеченні одночасного проведення декількох масових заходів або при здійсненні учасниками пішого походу (проїзду) територіями декількох адміністративних районів населеного пункту.
Зона підвищеної небезпеки – універсальний термін зони, що недосліджена на наявність в неї можливих вибухових пристроїв і речовин, вибухонебезпечних компонентів після вибуху.
IMAS (Міжнародні стандарти мінних дій) – документи, що розроблені ООН від імені міжнародної співдружності, мета яких полягає у вдосконаленні безпеки та ефективності розмінування з одночасним встановленням принципів і умов, необхідних для виконання робіт. Вони забезпечують розробку гармонізованих з міжнародними національних рекомендацій та нормативно-правових актів.
Інцидент – подія, пов’язана з виявленням підозрілих чи вибухових пристроїв, повідомлення про підготовку вибуху.
Інцидент при виконанні спеціальних вибухотехнічних робіт – інцидент на робочому місці, який спричинив появу вибухонебезпечних компонентів від вибуху або виявленні вторинні вибухові пристрої.
Керівник вибухотехнічних груп - начальник вибухотехнічного підрозділу, на території (області) якого проводяться заходи.
Контактне (ручне) розрядження – дії вибухотехніка (оператора) під час фази атаки з розрядження вибухового пристрою в безпосередньому контакті з вибухонебезпечним об’єктом.
Контрольований вибух – спеціальний вибух, здійснений вибухотехніками на місці інциденту чи на спеціальному підривному майданчику з дотриманнями заходів вибухобезпеки.
Контрольована зона – робоча площа авіапідприємства (аеропорту) і прилегла до неї територія, а також приміщення, доступ до яких контролюється;
Контроль на безпеку – спеціальні заходи щодо запобігання внесенню в контрольовану зону та на борт повітряного судна зброї, вибухових речовин та інших небезпечних предметів, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання.
Ліквідація інциденту – дії вибухотехніків, сукупність яких складають підготовчий етап, етап реалізації, заключний етап.
Маркер небезпеки – об’єкти (до різниці маркування боєприпасів), які використовуються для ідентифікації небезпечної зони.
Маркер вибухонебезпеки – спеціальні знаки та стрічки встановленого зразку, які використовуються для ідентифікації небезпечної зони чи конкретного об’єкта.
Маркування зон підвищеної небезпеки – дії які призначені для встановлення спеціальними знаками та маркувальними стрічками встановленого зразку, які використовуються для ідентифікації та огородження небезпечної зони дії уражаючих факторів вибуху.
Масові заходи – це заходи громадсько-політичного, релігійного, спортивного, культурно-видовищного характеру за участю значної кількості громадян, осіб щодо яких здійснюється охорона тощо, які проводяться з нагоди відзначення офіційних (державних), професійних, релігійних свят, пам’ятних дат, виборів у державні та місцеві органи влади, а також за ініціативою політичних партій, рухів, громадських об’єднань, релігійних конфесій (громад), спортивних організацій, закладів культури, комерційних підприємств, окремих громадян тощо.
Матеріальне-технічне забезпечення – процес дослідження, розробки, виробництва чи придбання обладнання, призначеного (пристосованого) для виконання спеціальних вибухотехнічних робіт, забезпечення запасними частинами для подальшого обслуговування та ремонту на протязі всього терміну експлуатації.
Міжнародні заходи - міжнародні самміти, конгреси, конференції, симпозіуми, чемпіонати, фестивалі тощо, перебування офіційних делегацій, у тому числі за участю осіб, щодо яких здійснюється державна охорона.
Місцевість (для криміналістичної вибухотехніки) – ділянка місцевості (вулиці, майдан, сквер, парк, тощо) з розміщенням на неї природними об’єктами, надземними та підземними інженерними комунікаційними спорудами, за виключенням розміщених на неї будинків, стадіонів, мостів, переходів тощо.
Нейтралізація – тимчасове утворення таких технічних умов під час фази атаки, при яких не можливе спрацювання бойового ланцюга чи датчика цілі.
Нещасний випадок – подія, яка нанесла збитки здоров’ю вибухотехніків і оточуючим людям.
Нещасний випадок при виконанні спеціальних вибухотехнічних робіт – подія, яка нанесла збитки здоров’ю вибухотехніків і оточуючим людям на робочому місці.
Несправність – момент, коли будь яка система, обладнання та їх окремі елементи не працюють таким чином, як визначено за функціональним призначенням.
Обладнання – матеріальна (технічна, електрична, електрона та інші або їх комбінація) система, яка використовується для розширення можливостей людини у виконанні робіт, процедур і окремих дій.
Операційний аналіз – обсяг робіт, що досліджується, процедур чи окремих дій, що застосовуються для наукових цілей, заснований на кількісному аналізі прийняття рішень (управління рішень).
Основними силами, які забезпечують охорону громадського порядку та безпеку під час масових заходів, є особовий склад органів, підрозділів внутрішніх справ, додатковими силами – особовий склад військових частин, підрозділів внутрішніх військ, вищих закладів освіти МВС України.
Оцінка ризику – процес визначення небезпеки на основі аналізу ризику, спрямований для досягнення припустимої норми безпеки.
Пасажир – особа, яка перевозиться на повітряному судні відповідно до договору повітряного перевезення.
Період безпечного очікування – період підготовчого етапу та етапу реалізації, коли вибухотехніки чекають прогнозованого чи визначеного часу вибуху.
Підривач – конструктивно оформлений пристрій, що приводить у дію засіб підриву.
Перон – визначена ділянка аеропорту для розміщення повітряних суден, для посадки та висадки пасажирів, завантаження або розвантаження багажу, пошти, вантажу, заправки, стоянки або технічного обслуговування ПС.
Пропускний режим – встановлений порядок санкціонованого допуску осіб і транспорту в зони обмеженого доступу авіапідприємства.
Повідомлення про підготовку вибуху – за відомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.
Прототип – обладнання чи їх окремі елементи, розроблені згідно (приблизно) технічних вимог чи стандартів. Прототипи обладнання використовуються для демонстрації дії та остаточних розробок серійного обладнання.
Процедура доступу – дії вибухотехніка (оператора) під час підготовчого етапу, реалізації та заключного етапу, що проводяться для забезпечення безпечного доступу до вибухового пристрою, встановленого або виявленого на (в) будь-якому об’єкті, відходу від нього та шляху для транспортування.
Пункт управління – місце (приміщення) з якого керівник вибухотехнічних груп здійснює керування ними під час виконання завдань та у випадках виникнення ускладнення оперативної обстановки. Здійснюється контроль за своєчасним виконанням завдань та надаються доповіді керівництву НДЕКЦ та до оперативного штабу ОВС.
Радіозв’язок – електрозв’язок, якій забезпечує передавання електричних сигналів за допомогою радіохвиль (ДСТУ 3254-94).
Радіохвилі – електромагнітні коливання певного діапазону частот, швидкість яких дорівнює 300 000 м/с.
Радіоканал – сукупність пристроїв (передавальної і приймальної апаратури), які забезпечують проходження інформації між користувачами.
Радіомережа – створюється при роботі на єдиній радіочастоті (радіоканалі) і загальними радіо даними трьох і більш радіостанцій.
Регіональні заходи – це заходи, що проводяться за рішенням місцевих держадміністрацій або органів місцевого самоврядування.
Ризик – комбінація вірогідного місцезнаходження шкідливих для здоров’я людей та об’єктів умов, які можуть привести до негативних наслідків.
Розрядження – дії вибухотехніка (оператора) під час фази атаки щодо відокремлення засобів підриву від заряду вибухової речовини.
Робоче місце розрядження чи знищення вибухових пристроїв – місце, де проводяться спеціальні вибухотехнічні роботи.
Робоче місце виконання спеціальних вибухотехнічних робіт – місце, де проводяться дії з експертного огляду, розрядження, транспортування та знищення вибухових пристроїв і речовин.
Симплексний радіозв’язок – почерговий обмін інформацією між радіостанціями на одній частоті за принципом “розмовляю або слухаю”.
Розробка – стан проекту та пов’язані з ним витрати виробництва у контексті розроблення обладнання до початку серійного виготовлення.
Розміщення інвестицій – процес визначення витрачених коштів для альтернативних та (або) оптимальних шляхів досягнення розробки чи придбання обладнання.
Ручна поклажа – речі пасажира, які знаходяться під час перевезення під наглядом самого пасажира.
СДВ (стандартні дії вибухотехніків) – документи, що розроблені Вибухотехнічною лабораторією експертної служби МВС України, з гармонізованих з міжнародними стандартами ООН, мета яких полягає у вдосконаленні роботи вибухотехніків з виконання спеціальних вибухотехнічних робіт з урахуванням національних рекомендацій та нормативно-правових актів. Документи СДВ є невід’ємною частину документів системи управління якістю ISO 9001-2000 з виконання спеціальних вибухотехнічних робіт.
Сектори – складова частина зони, дільниця – сектору.
Служба авіаційної безпеки (САБ) – спеціальний підрозділ, який виконує функції захисту діяльності експлуатанта (аеропорту), незалежно від форм власності, від актів незаконного втручання, інших протиправних посягань на їх безпечну, нормальну діяльність.
Спеціальні вибухотехнічні роботи – комплекс робіт, які виконуються в рамках проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів і пов’язані з експертним оглядом, розрядженням, транспортуванням, знищенням вибухонебезпечних пристроїв і вибухових речовин.
Спеціальний догляд – процедура із застосуванням технічних та інших засобів, у разі виникнення надзвичайних обставин, з метою виявлення та знешкодження зброї, вибухових речовин та інших небезпечних предметів, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання.
Споруда – складна інженерна конструкція, яка може містити будинки, ділянки місцевості, інженерні комунікаційні споруди та інші багатооб’єктні будівельні конструкції.
Спонсор – установа, яка проводить іспити обладнання.
Стерильна зона – зона між будь-яким пунктом контролю на безпеку пасажирів та повітряним судном, доступ до якої суворо контролюється.
Тестування – визначений метод перевірки обладнання, чи окремого елемента відповідно до визначених критеріїв, зорієнтованих на досягнення позитивного результату.
Технологія – сукупність технічних прийомів і способів виконання спеціальних вибухотехнічних робіт та організаційних заходів, дотримання яких спрямовано для ефективного та безпечного виконання службових завдань.
Технічна документація – сукупність графічних і текстових документів (вимог), що використовуються під час конструювання, виготовлення, випробування, та експлуатації систем, обладнання або їх компонентів.
Транспортування – дії вибухотехніка (оператора) під час фази атаки щодо переміщення вибухонебезпечного чи підозрілого предмету за допомогою технічних засобів, спеціального обладнання.
Укравіація – Державна авіаційна адміністрація України (повноважний державний орган цивільної авіації).
Уражаючи фактори вибуху – фізичні або хімічні явища, які виникають при вибуху (температурний вплив, повітряна ударна хвиля, сейсмічний вплив, розліт осколків від вибухового пристрою і уламків споруд або ґрунту, отруйні гази та інший фугасний і бризантний вплив).
Фаза атаки – безпосередні дії вибухотехніка (оператора) з дистанційного чи контактного розрядження або знищення вибухового пристрою.
