Схеми електровибухових ланцюгів та їх розрахунок

Електровибуховим ланцюгом – називається набір проводівів з приєднаними до них електродетонаторами. Проводи, які ідуть від джерела струму до місця розташування зарядів, називаються магістральними. Проводи, що з’єднують електродетонатори між собою називаються ділянковими. В електровибухових ланцюгах застосовуються наступні з’єднання електродетонаторів:

• послідовне (рис. 1.39. і 1.40.);

• п

  

  аралельно-пучкове (рис.1.41.);

• змішане (рис.1.42.).

Рис. 1.40.

Схема електровибухового ланцюга з послідовним з’єднанням груп, які складаються із попарно – паралельно з’єднаних електродетонаторів

1 – магістральні проводи, 2 – ділянкові проводи, 3 – електродетонатори.

Рис. 1.39.

Схема електровибухового ланцюга з послідовним з’єднанням електродетонаторів

1 - магістральні проводи, 2 – ділянкові проводи, 3- електродетонатори.

Рис. 1.41.

Схема електровибухового ланцюга з паралельно-пучковим з’єднанням електродетонаторів

1 – магістральні проводи, 2 – ділянкові проводи, 3 – електродетонатори.

Рис. 1.42.

Схема електровибухового ланцюга з змішаним з’єднанням електродетонаторів

1 – магістральні проводи, 2 – ділянкові проводи, 3 – електродетонатори.

Послідовне і попарно-паралельне з’єднання електродетонаторів можливо використовувати при наявності джерел живлення з великою напругою при незначному струмі.

Паралельне з’єднання електродетонаторів застосовується при наявності джерел струму низької напруги (наприклад, акумулятор).

Схеми змішаного з’єднання електродетонаторів допускаються при наявності джерел струму, що мають достатньо велику напругу і значний струм (наприклад, пересуві електростанції). В послідовному ланцюзі забороняється застосовувати електродетонатори різних типів і партій.

З метою визначення загального опору ланцюга, перед виготовленням проводиться його розрахунок.

Розрахунок електровибухового ланцюга з послідовним з’єднанням електродетонаторів.

Так, як мережа не має розвітвлення, то значення струму І, яку повинно забезпечити джерело, дорівнює струму і, необхідному для підриву послідовно з’єднаних електродетонаторів тобто І = і.

Для визначення необхідної напруги на зажимах джерела струму обраховується загальний опір ланцюга R по формулі

R = r_м + r_уч + mr_д , (1)

де r_м – опір магістральних проводів;

r_уч – опір всіх ділянок проводів;

r_д – опір електродетонатора разом з кінцевиками (в нагрітому стані дорівнює 2,5 Ом);

m – число послідовно з’єднаних електродетонаторів.

По обрахованому загальному опору ланцюга R і по відомій величині струму І визначається необхідна напруга U; розрахунок проводиться по формулі

U = I х R. (2)

Розрахунок електровибухового ланцюга з послідовним з’єднанням груп.

Струм І, що проходить по магістральним проводам, приймаємо 1,5 А при постійному струмі, 2 А при змінному струмі.

Загальний опір ланцюга R визначається по формулі

R = r_м + r_уч + m_{п Х} (3)

де m_п – кількість пар електродетонаторів;

r_м – опір магістральних проводів;

r_уч – опір всіх ділянок проводів;

r_д – опір електродетонатора разом з кінцевиками (в нагрітому стані дорівнює 2,5 Ом ).

Необхідна напруга на зажимах джерела живлення струму визначається як і в попередньому випадку по формулі (2).