- •Експертний огляд, розрядження, транспортування та знищення вибухових пристроїв і речовин довідково-методичний посібник
- •Історія розвитку вибухотехнічних підрозділів овс україни
- •Терміни та визначення
- •Вибухова справа Вибухові речовини Загальна характеристика вибухових речовин, їх класифікація
- •Основні характеристики вибухових речовин
- •Температура спалаху вр
- •Основні типи вибухових речовин та їх властивості Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини підвищеної потужності
- •Бризантні вибухові речовини нормальної потужності
- •Бризантні вибухові речовини зниженої потужності
- •Метальні вибухові речовини
- •Піротехнічні суміші
- •Тротилові еквіваленти вибухових речовин
- •Способи та засоби підриву
- •Вогневий спосіб підриву
- •Капсулі-детонатори
- •Вогнепроводні шнури ошп, ошда і оша
- •Основні технічні характеристики:
- •Тліючий гніт
- •Виготовлення запалювальної трубки
- •Запалювальні трубки промислового виробництва зтп-50,
- •Детонуючи шнури та їх підрив
- •Основні технічні характеристики детонуючи шнурів військового призначення:
- •Основні технічні характеристики детонуючи шнурів народногосподарчого призначення (шкз “Імпульс”)
- •Зовнішній вигляд шнуру дшэ-12: колір оболонки – від помаранчевого до червоного з різноманітними відтінками
- •Електричний спосіб підриву Електродетонатори військового призначення едп і едп-р
- •Основні технічні характеристики:
- •Довідкові таблиці визначення типу електродетонатору
- •Капсулі-спалахувачі та електроспалахувачі Капсулі-спалахувачі кв-11 і кв-11а
- •Основні технічні характеристики:
- •Елктроспалахувачі
- •Проводи для проведення підривних робіт
- •Підривні машинки
- •Т ехнічні характеристики
- •Підготовка і порядок роботи
- •Технічні характеристики
- •Схеми електровибухових ланцюгів та їх розрахунок
- •Розрахунок електровибухового ланцюга з послідовним з’єднанням електродетонаторів.
- •Розрахунок електровибухового ланцюга з паралельно-пучковим з’єднанням електродетонаторів.
- •Розрахунок електровибухового ланцюга зі змішаним з’єднанням електродетонаторів.
- •Розрахунок зарядів для підривання дерева, сталі, цегляної і кам’яної кладок, бетону та залізобетону
- •Розрахунок зарядів для підривання дерева
- •Значення коефіцієнта к
- •Перебивання сталевого листа.
- •Перебивання сталевого тросу.
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каменя, бетону та залізобетону
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів в
- •Подовжені заряди
- •Шпурові заряди
- •Значення коефіцієнту к для розрахунку шпурових зарядів (вр нормальної потужності)
- •Безпечні відстані при вибухах
- •Значення коефіцієнту к у.В.
Історія розвитку вибухотехнічних підрозділів овс україни
Історія створення вибухотехнічних підрозділів, які організаційно входить до складу експертної служби МВС України починається з 1995 року, коли керівництво МВС України підготувало та надало до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо необхідності створення в органах внутрішніх справ України спеціального підрозділу для пошуку, знешкодження вибухових пристроїв та проведення вибухотехнічних експертиз.
Остаточним приводом для цього було знешкодження саморобного радіокерованого пристрою навесні 1995 року на Андріївському узвозі. При цьому, разом із фахівцями СБУ брали участь і співробітники експертної служби.
Офіційною датою створення вибухотехнічних підрозділів являється 13 червня 1995 року. Наказом № 378-95 року “Про створення вибухотехнічних підрозділів” в складі експертних підрозділів створені центральна – вибухотехнічна служба при експертно-криміналістичному центрі МВС України, штат якої передбачав 36 фахівців та сім регіональних вибухотехнічних підрозділів, загальною чисельністю 58 працівників: в ГУ МВС України в Криму, УМВС України в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Одеській та Харківській областях. На ці підрозділи покладались завдання щодо пошуку та знешкодження вибухових пристроїв, попередження вибухів та експертне забезпечення розкриття й розслідування злочинів цієї категорії.
Восени 1996 року у зв'язку з поширенням випадків використання злочинцями саморобних вибухових пристроїв з неконтактними датчиками, радіокерованих вибухових пристроїв, саморобних мін пасток, які мали складну конструкцію та потужні заряди, придбанні перші технічні засоби для виявлення, пошуку та знешкодження вибухових пристроїв та оглядів місць вибухів:
комплекти "PIRO" ізраїльського виробництва для проведення робіт, пов'язаних з розмінуванням;
комплект "EXPREY" для швидкого визначення типу вибухівки на місці події;
набори пошукових дзеркал.
Розпочата робота щодо створення генератора радіоперешкод, призначеного для блокування сигналу приведення в дію радіокерованих вибухових пристроїв. Спільно з інститутом зварювання ім. Патона проводиться розробка контейнера для безпечного транспортування вибухових пристроїв у безпечні місця за межі населених пунктів. Розробляється магнітна платформа для підвищення ефективності вилучення осколків вибухового пристрою на місцях вибухів. В березні ц.р. силами фахівців служби розпочались створювати, і до кінця 1996 року була створена, інформаційно-довідкова база “Вибухівка”.
Вперше, у вересні 1996 року на базі вибухотехнічної служби при ЕКУ МВС України проходили збори керівників семи вибухотехнічних підрозділів з АР Крим, Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Львівської, Одеської, Харківської областей.
Своєчасність створення вибухотехнічних підрозділів в ОВС України підтверджується оперативними даними. У 1996 році шляхом вибухів було скоєно 308 злочинів, що значно більше, ніж у порівнянні з 1995 роком – 171.
У 1997 році були визначені вибухотехнічні підрозділи, фахівці яких мають достатній досвід та підготовленість для проведення вибухотехнічних експертиз: ВТС при ЕКУ МВС України, а також ВТС у Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Львівській, Одеській, Харківській областях та Криму.
Затверджено наказом МВС України від 25.12.1997 №875 Положення “Про затвердження переліку документів, які є підставою для визнання працівників вибухотехнічних підрозділів ОВС України учасниками бойових дій”.
Обстановка, що пов’язана з використанням вибухівки на території України в цей період залишається напруженою: збільшується кількість вилучених із незаконного обігу вибухових пристроїв і речовин, кількість анонімних дзвінків про загрозу вибуху. Наказом МВС від 27.05.1997 № 330 додатково створені вибухотехнічні підрозділи ГУ-УМВС в усіх областях, АР Крим, м. Києві, м. Севастополі та на транспорті. Загальна кількість вибухотехніків наприкінці 1997 року становила понад 200 працівників.
Фахівцями ВТС разом з ДІУЦ "Спецтехніка" створена перша пересувна вибухотехнічна лабораторія “Сиріус” на базі автомобіля УАЗ-469. За розпорядженням Міністра внутрішніх справ придбано 11 вибухозахисних костюмів EOD-7В канадського виробництва. Вдосконалюються зразки генераторів місцевих перешкод для роботи з радіокерованими вибуховими пристроями. У Дніпропетровській області проводяться роботи з розробки мобільного роботу, який надасть можливість виключити безпосередній контакт спеціалістів з вибуховими пристроями.
У роботі вибухотехніків почали використовуватися пошукові собаки при проведенні обшуків у підозрілих осіб, профілактичних оглядах, попередження вибухів.
Протягом 1998 року за допомогою інформаційно-пошукової системи за фактами вчинення злочинів у 117 випадках (проти 27 в 1997 році) надана слідчим і оперативним працівникам інформація про збіжності конструкцій вибухових пристроїв, маркувань боєприпасів, особливі риси почерку злочинців, що суттєво вплинуло на хід розслідування злочинів.
Для скорочення термінів проведення вибухотехнічних досліджень та автоматизації розрахунку потужності вибуху в областях впроваджені комп'ютерні програми “ПІРО” та “RUINA”.
Для централізованого керування вибухотехнічними підрозділами, підвищення ефективності їх роботи наказом МВС України від 26 лютого 1998 року №115 здійснено реформування та оптимізація структури, чисельності та функцій вибухотехнічних підрозділів в областях. Скасовані групи оперативного пошуку та знешкодження вибухових пристроїв в підрозділах міліції швидкого реагування "Беркут" та ППСМ (крім ГУМВС в м. Києві та Київській області) та за їх рахунок збільшена кількість особового складу служби при експертно-криміналістичних підрозділах областей, яка склала 208 осіб.
У 1999 році реалізований технічний проект з розробки валізи для транспортування речових доказів. Розроблено устаткування для огляду місця події після вибуху “методом хреста”. Оформлено та затверджено технічне завдання щодо розробки дослідного стенду для криміналістичного дослідження електродетонаторів та джерел живлення.
Вибухотехнічні підрозділи в Дніпропетровській та Черкаській областях власними силами створили контейнери для транспортування вибухових пристроїв, змогли вирішити питання та розробити власні зразки керованого робота, гідроруйнувача вибухових пристроїв, газоаналізатора вибухових речовин.
На підставі отриманого досвіду роботи розроблений та затверджений наказ МВС України від 06 листопада 2000 р. № 764 “Інструкція щодо організації роботи з огляду, вилучення, вибухотехнічного дослідження вибухових речовин і вибухових пристроїв та їх централізованого обліку в органах внутрішніх справ України”.
У 2001 році вибухотехнічним управлінням розпочато випуск Інформаційного вісника вибухотехнічного управління ДНДЕКЦ МВС України”.
Силами ДІУЦ “Спецтехніка”, ДНДЕКЦ та підприємством “Темп” розроблений та введений в експлуатацію вітчизняний вибухозахисний костюм (аналог канадського ЕОД-7Б). У чотирьох областях взяті на озброєння сертифіковані вибухозахисні контейнери для транспортування вибухонебезпечних предметів.
Проводилося удосконалення вибухотехнічних обліків.
У 2001 році інформаційно-пошукова система “Вибухівка” нараховувала дані по 20013 подіях, які відбулися на території України протягом минулих років, з них: по вибухах – 1534; по анонімних повідомленнях – 4502; за фактами вилучення з незаконного обігу вибухових пристроїв і речовин – 13977. Центральна оперативно-пошукова та інформаційно-довідкова колекції містять 274 макети вибухових пристроїв промислового та саморобного виробництва та 72 видів вибухових речовин.
Приділяється увага щодо запобігання непередбачених вибухів, недопущення травматизму та загибелі працівників органів внутрішніх справ. У цьому напрямку слід зазначити актуальність проведеної роботи з виготовлення та розташування в кожному райвідділі вибухозахисних контейнерів “ВЗК-01” (“Скат”). Завдяки цьому, у випадках виявлення підозрілих предметів є можливість забезпечити їх безпечне зберігання до приїзду спеціалістів-вибухотехніків.
Для оперативного вирішення питань профілактичного напрямку організована взаємодія з вибухотехнічними підрозділами МО України, СБУ та Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та по справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи важливість обміну досвідом роботи з аналогічними підрозділами країн світу, здійснені виїзди для ознайомлення з досвідом роботи вибухотехнічних підрозділів до таких країн, як Російська Федерація, Республіка Білорусь, Польща, США, Германія, Республіка Словенія. Постійно проводиться робота з інформаційного та методичного інформування вибухотехнічних підрозділів. Узагальнюється досвід роботи, що року проходять семінар-наради керівників вибухотехнічних підрозділів, здійснюється підготовка спеціалістів-вибухотехніків за структуризованою системою та спеціальною програмою на місцях і у центральному підрозділі.
На сьогоднішній день вибухотехнічними підрозділами ОВС України в середньому за рік проводиться приблизно 2,5 тисячі судових експертиз і досліджень, знешкоджується або знищується близько 300 вибухових пристроїв, які за оцінками спеціалістів-вибухотехніків підлягають первинним діям щодо приведення їх у безпечний стан.
