Vі. Формування задуму висловлювання.

Ознайомтеся з пам’яткою «Як працювати над твором за картиною», уміщеній у підручнику на с. 74. Створіть власну пам’ятку «Як працювати над твором за автопортретом Т.Г. Шевченка».

1 етап – робота з підручником;

44

2 етап – обговорення в групах;

3 етап – колективна робота:

Пам’ятка Як працювати над усним твором за автопортретом Т.Г. Шевченка

1. Дослідити історію створення автопортрета, пригадати біографію Т.Г. Шевченка.

2. Прочитати примітки автора до картини.

2. Уважно розглянути зображення поета (що зображено).

2. Сформулювати тему й основну думку власного висловлювання, дібрати влучний заголовок, який не збігається із назвою картини.

3. Продумати, які типи мовлення поєднуватимуться у власному творі, котрий із них буде основний.

4. Упорядкувати матеріал, поміркувати над композицією твору.

2. Скласти план.

2. Дотримуватися співмірності частин твору.

2. Увагу зосередити на основному – змісті картини.

10.Включити у твір елементи роздуму, оцінні судження, власні враження.

Vіі. Робота над твором-описом картини.

1 етап

Учні пригадують основні дати життя Т.Г. Шевченка, вивчені на уроках української літератури (1814, 1839, 1940, 1961), наносять їх на лінію часу (на дошці):

1814 1839 1840 1843 1847 1857 1861

Учні та вчитель коментують рядки: «В неволі виріс», «хоча і волі, сказать по правді, не було», «в неволі, плачучи, умру».

Учитель пояснює, що Т.Г. Шевченка за написання революційних творів було заарештовано саме тоді, коли він був налаштований працювати викладачем малювання в Київському університеті, і на цілих 10 тяжких років віддано в солдати під найсуворіший нагляд, із забороною писати і малювати.

45

У вересні 1860 року Академія мистецтв надала Т.Г. Шевченкові звання академіка – за досягнення в галузі гравюри.

2 етап

Демонструються автопортрети Т.Г. Шевченка 1840, 1843,1847, 1849, 1858, 1860, 1861 років та з’ясовуються за словниками значення термінів.

Туш – рідка або суха, звичайно чорного кольору фарба для креслення та малювання пером або пензлем.

Сепія – фарба для малювання сіро-брунатного кольору.

Офорт – вид гравюри на металі, у якому заглиблені елементи зображення роблять способом травлення металу кислотами; відбиток дошки, гравірованої таким способом.

Гравюра – вид графіки.

3 етап

Учні, попередньо розділені на групи, отримують автопортрети Т.Г. Шевченка різних часів (1840; 1843; 1858; 1860); вивчають особливості зображення поета на цих полотнах. Коментують свої враження за планом:

1. Скільки років мав Т.Г. Шевченко, коли писав автопортрет.

2. Що насамперед привертає увагу в картині?

3. Опишіть зовнішність поета (вік, риси і вираз обличчя, очі, погляд, одяг). Чи можна зробити висновок про його характер чи настрій?

4. Розкрийте задум автора передати глядачеві інформацію про себе.

5. Що нового можна дізнатися про Т.Г. Шевченка, дослідивши зображення, техніку виконання, історію створення автопортрета?

Учитель. У 1860 році Т.Г. Шевченко написав шість автопортретів. Останній твір – у 1861. «Останній автопортрет Шевченка дійшов до нас дуже

змінений: працюючи над ним, художник застосував асфальт – темно-коричневу фарбу, красиву, ефектну, але підступну: вона швидко розкладається, чорніє й повільно спливає…(із наукового коментаря Л.В. Владича)»:

4 етап

46

Створення твору-опису на чернетках, обговорення в групах, визначення кращого варіанту.

VІІІ. Читання вголос учнями фрагментів власних творів-описів, колективне обговорення (рецензування, внесення поправок і коректив).

ІХ. Підбиття підсумків уроку

• Чому роботу на сьогоднішньому уроці ми можемо назвати творчою?

• Чий твір вам сподобався найбільше?

• Що вас найбільше вразило?

• Чи досягли ви своєї мети?

Х. Домашнє завдання

Записати закінчений варіант творчої роботи.

Урок підготувала: С.М. Білик, учитель української мови та літератури, ЗОШ І-ІІІ ст. №5 м. Харків

Урок літератури 9 клас

Тема: Тарас Шевченко «За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати».

Мета: усвідомити ідейно-художню цінність пейзажних поезій Т. Шевченка; розвивати вміння та навички описувати власні відчуття від поетичних творів; виховувати почуття прекрасного, естетичні смаки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменника, аудіозаписи пісень на слова Т. Шевченка, ілюстрації до його творів, репродукції з картин Т. Шевченка серії «Живописна Україна».

Теорія літератури: епітет, порівняння.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

47

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Заслуховування учнівських повідомлень про цікаві сторінки з життя молодого Шевченка (коментар учителя щодо вміння учнів добирати з різноманітних інформаційних джерел цікаві факти з життя поета).

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом.

Учитель. Хоч Тарасові Григоровичу Шевченку більшу частину свого життя довелося перебувати за межами України, він завжди пам’ятав рідний край, серцем тягнувся до нього. Часто згадував чарівну українську природу, працьовитих і щирих людей, їхні пісні, легенди, звичаї, традиції.

Навіть сидячи в похмурому петербурзькому казематі за свою бунтарську поезію чи знаходячись у далекому казахському краї, на засланні, він міг, заплющивши очі, уявити квітучий вишневий садочок біля чепурної біленької хатини в українському селі, червону калину над водою, вечірню зорю, озерце з очеретяними берегами, сповнене чарівних русалок.

Про це він і складав поезії, якими захоплюється вже не одне покоління людей.

Сьогодні ми послухаємо найвідоміші пейзажні поезії Тараса Шевченка. Виразне читання вірша Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».

1) Обмін враженнями від поезії (які почуття і настрій передає, до яких роздумів спонукає).

2. Евристична бесіда.

Як називається опис місцевості, природи, погоди, природнихявищ?

• Чи відчувається присутність ліричного героя в описуваній ситуації?

• Які настрої й відчуття відтворює автор і за допомогою яких мовно-виражальних засобів?

Учитель. Картини навколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка – інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. Серед них у вірші «За сонцем хмаронька пливе» є вже відомі вам (метафора, зменшено-пестливі слова) і нові.

48

Дуже широко в художній творчості використовують епітети – художні означення. Тож запишіть до літературознавчого словничка термін

епітет.

Окремо в зошит випишіть епітети з поезії Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»: червоні (поли), синє (море), рожевою (пеленою), (хмароньку) рожевую, (туман) сивий, (тьмою) німою.

Художні означення (епітети) слід відрізняти від звичайних означень, які вказують на звичайні і звичні явища та прикмети: дерев’яний стіл, синя блузка, сивий чоловік, рожева троянда та ін.

Часто в художніх творах письменники вдаються до порівнянь. Порівняння – слово або вираз, за допомогою якого одні предмети, явища, дії зіставляються з іншими на основі спільності певних ознак; це пояснення одного предмета за допомогою іншого подібного до нього.

(Запис до літературознавчого словничка.)

 З’ясуймо, до яких порівнянь вдається Т. Шевченко у вірші «За сонцем хмаронька пливе» («Покриває рожевою пеленою, мов мати дитину»; «туман, неначе ворог», «ждеш його, того світу, мов матері діти».)

Зверніть увагу, що в порівнянні завжди є дві частини, які поєднуються сполучниками: як, мов, ніби, наче, мовби, мовбито, нібито, неначебто, немовбито . Якщо є зіставлення, але немає порівняльного сполучника, то це

– метафора. Порівняйте:

тьмою німою оповиє тобі душу – метафора; оповиє душу, ніби тьмою німою – порівняння.

Виразне читання вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати».

1. Словникова робота. Хрущі – великі жуки;

Плугатарі – орачі, ті, хто ходить за плугом.

2. Обмін враженнями від вірша.

3. Проблемно-пошукові завдання.

49

– Визначте, які художні засоби використовує автор для створення привабливої картини сільського вечора.

(Зменшено-пестливі слова – зіронька, соловейко, діточок). Автор економно використовує художні засоби, але досягає виразності й краси поетичної картини завдяки добору відповідної лексики).

– Чи є у вірші елементи гумору? Доведіть це.

(«А мати хоче научати, так соловейко не дає» – тонка доброзичлива усмішка, коли мати, незважаючи на свій обов’язок (і необхідність!) наставляти дітей, підкоряється всевладній красі солов’їного співу, тихого вечора; їй не хочеться суворими словами розвіяти чари весняної ночі.)

– Випишіть усі дієслова з вірша, з’ясуйте їх роль у змалюванні поетичної картини.

(Йдуть, йдуть, співають ідучи, ждуть; вечеря, встає, подає, хоче научати, не дає; поклала, заснула, затихло, не затих). Дієслова складають своєрідний логічно-змістовий ланцюжок; саме вони сприяють рухові дії, зміні одних картин іншими, роблять вірш динамічним.

– Релаксація. Прийом «малювання подумки».

Заплющіть очі й подумки відтворіть картини, змальовані автором у вірші «Садок вишневий коло хати» (під музичний супровід).

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок.

Жартівлива вікторина за текстами поезій. Кожна правильна відповідь – 1 бал.

1. Хто ворог моря? (Туман.)

2. Хто закохався у сонце? (Хмаронька.)

3. Кому вода служить ліжком? (Сонцю.)

4. Хто, не маючи ні зубів, ні язика, говорить? (Серце.)

5. Хто любить червоний одяг? (Хмаронька.)

6. Кого завжди чекають із нетерпінням? (Матері.)

7. Що слугує аеродромом для хрущів? (Вишні.)

8. Кого втома не бере? (Дівчат.)

9. Хто сперечається з матір’ю і кого вона боїться? (Соловейко)

50

10. Назвіть вечірній дует. (Солов’ї і дівчата.)

10. Назвіть вечірній ліхтар. (Зіронька.)

10. Хто й увечері не розлучається із своїми помічниками (Плугатарі з плугами.)