- •Тема 1: “Культура професійного мовлення”
- •1.1.Державна мовна політика.
- •1. Конституція України про мову.
- •1.2. Нормативність і правильність мовлення.
- •1.3. Мовленнєвий етикет ділового спілкування.
- •1.Основні вимоги щодо професійного мовлення.
- •2.2. Багатозначні слова і контекст.
- •1. Характеристика омонімів.
- •2.3. Переклад юридичних текстів.
- •Тема 2. Лексичні норми сучасної української мови в професійному спрямуванні.
- •2.1. Терміни, виробничо-професійні та науково-технічні професіоналізми.
- •1.Професіоналізми, фразеологізми
- •Тема 3. Морфологічні норми сучасної української мови за професійним спрямуванням.
- •3.1.Кличний відмінок у текстах документів.
- •Вживання кличного відмінка у звертаннях
- •3.2.Правила правопису прізвищ.
- •1. Відмінювання прізвищ.
- •Складні випадки відмінювання прізвищ.
- •3. 3.Використання дієслів у професійному мовленні.
- •Тема 4. Синтаксичні норми сучасної української мови в професійному спрямуванні.
- •4.1.Місце вставних слів, дієприслівникових зворотів у текстах ділового мовлення.
- •4.2. Вживання простого речення у ділових текстах.
- •4.3.Переклад текстів з використанням специфічних мовленнєвих зворотів та словосполучень.
- •Тема 5. Складання професійних документів.
- •5.1.Етикет ділового листування.
- •5.2.Укладання документів щодо особового складу; розпорядчих та обліково-фінансових документів.
- •Блок іі Самостійна робота № 1. Правопис апострофа і м'якого знака
- •Самостійна робота № 2. Правопис слів іншомовного походження
5.2.Укладання документів щодо особового складу; розпорядчих та обліково-фінансових документів.
Опрацьовуючи ці питання, студенти частково вже знають ряд правил для складання текстів документів: реквізити взагалі, правила побудови текстів документів, будову і характер речень, засоби стандартизації мови ділових паперів тощо.
Студенти повинні навчитися складати документи щодо особового складу, розпорядчі та обліково-фінансові, знати реквізити до кожного окремого виду документа, складати текст, користуючись основними правилами.
Завдання для перевірки самостійної роботи (письмово):
Написати автобіографію.
Написати наказ про прийом на роботу до Полтавського юридичного коледжу Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого.
Заяву про відкриття рахунку в банку.
Скласти резюме.
Блок іі Самостійна робота № 1. Правопис апострофа і м'якого знака
1. Апостроф і правила його вживання.
2. М'який знак і правила його написання.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Спишіть, вставляючи на місці крапок, де потрібно, апостроф. Поясніть написання.
Бур..я, бур..ян, кров..ю, між брів..я, зор..яний, солов..їний, кам..яний, п..явка, мавп..ячий, торф..яний, надвечір..я, різдв..яний, духм..яний, пір..їна, Лук..ян, Лук..янівка, під..їсти, без..ядерний, возз..єднати, зм..якшити, об..їждчик, вітр..як, Св..ятослав, двох..ярусний, пів..яблука, Заполяр..я, об..якоритися, дев..ятнадцять, Мар..яна, жираф..ячий, об..їзд, зв..яківець, св..ято, тьм..яний, верф..ю.
2. Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, м'який знак. Поясніть правила вживання м'якого знака.
Дяд..ко, пис..мо, емал.., памороз.., мороз.., постат.., близ..кий, бояз..кий, тон..кий, вуз..ко, пол..с..кий, в'юн..кий, держал..це, кружал..це, Ковал..чук, Медвед..чук, палац.., палец.., Хар..ків, сім..сот, одес..кий, кавказ..кий, брин..чати, різ..бяр.
Дон..ці, стан..те, сип..те, ріж..те, вір..те, комір..чику, тр..ома, шіст..ма, снит..ся, сниш..ся, доч..ці, лял..ці, лл..ю, віз..му, гал..ці, Гал..ці, тіл..ки, міл..кий.
Запитання для самоконтролю
Коли в словах української мови ставиться апостроф?
Укажіть випадки, коли апостроф не ставиться.
Коли в українській мові потрібно писати м'який знак?
Назвіть випадки, коли м'який знак вживати не можна.
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 8-9, 17-19.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 98-101.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 63-64, 94.
Самостійна робота № 2. Правопис слів іншомовного походження
1. Передача на письмі приголосних.
2. Передача звука j та голосних.
3. Передача груп приголосних з голосними.
4. Відмінювання слів іншомовного походження.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Запишіть слова українською мовою.
Карьера, объект, павильон, месье, Лавуазье, портье, мадьяр, бильярд, миллиард, шампиньон, лосьон, Кювье, Барбье, Ривьера, бюджет, фюзеляж, конферансье, марсельеза, Вьетнам, фельетон, пресс-папье, монпансье, Кордильеры.
2. Перепишіть слова, замість крапок вставляючи літери и або і.
Д..сц..пл..на, д..спут, т..ф, аз..мут, ц..стерна, ц..ферблат, с..стема, ас..метр..я, р..тм, реж..м, реч..тат..в, ч..нара, ш..фр, сард..на, гел..й, гл..цер..н, к..но, к..пар..с, к..нджал, к..сет, л..ман, тр..о, с..мпат..я, акс..ома, рад..ус, Єг..пет, Єрусал..м, Атлант..да, Пар..ж, Браз..л..я, Корс..ка, Ар..стотель.
Запитання для самоконтролю
Як передаються на письмі приголосні L, G, H, F?
Як передаються на письмі групи приголосних PH, TH?
Як передається на письмі звук J?
Як передаються на письмі голосні і сполучення голосних E, O, EU?
Як передаються на письмі дифтонги AU, OU EI?
Коли в словах іншомовного походження ставиться м'який знак?
Коли в словах іншомовного походження ставиться апостроф?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 98-105.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 297-299.
Самостійна робота № 3. Відмінювання та правопис числівників, їх зв'язок з іменниками
1. Відмінювання кількісних числівників.
2. Відмінювання порядкових числівників.
3. Правила зв'язку числівників з іменниками.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Запишіть цифри словами – кількісними (де потрібно, збірними) числівниками; поставте у потрібній відмінковій формі іменники, знявши дужки.
1 (зошит, річка, перо, ворота), 2 (день, кімната, вікно, ножиці, студент), 3 (звук, троянда, село, двері, стіл), 4 (дощ, злива, око, учень, викладач), 5 (дуб, тополя, яблуко, жнива, грам), 10 (дзвінок, жінка, сани, година), 121 (день, ріка, ведмежа), 1049 (рік, хвилина, граблі).
2. Запишіть цифри словами.
4,7,11, 567, 268, 1197, 2001; 0,5; 3,4; 3-й, 50-й, 1995-й, 158-й.
3. Провідміняйте подані числівники.
Чотири, сім, сорок, тисяча, одинадцять, сто вісімдесят п'ять, шістсот вісімдесят вісім, дев'ятсот.
Запитання для самоконтролю
Як відмінюються кількісні числівники від одного до чотирьох?
Як відмінюються кількісні числівники від п'яти до десяти, від одинадцяти до двадцяти та тридцять?
Як відмінюються кількісні числівники 40, 90, 100?
Як відмінюються кількісні числівники 50, 60, 70, 80?
Як відмінюються складені кількісні числівники?
Як відмінюються порядкові числівники?
Які ви знаєте правила зв'язку числівників з іменниками?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 84-86.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 169-179.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 360-365.
Самостійна робота № 4. Відмінювання та написання прізвищ, імен та по батькові
1. Відмінювання імен, прізвищ і форм по батькові.
2. Передача українською мовою російських прізвищ.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Запишіть слов'янські прізвища, подані російською мовою, українською мовою і поясніть їх написання.
Алексеев, Бестужев, Веселовский, Державин, Лермонтов, Тургенев, Белич, Мицкевич, Ефимов, Вересаев, Григорьев, Писарев, Филиппов, Николаев, Киселёв, Лесков, Репин, Щипачев, Ижакевич, Воинов, Чичиков, Пивоваров, Миронов, Станюкович, Домбровский, Луговской, Черных, Толстой, Соловьев, Ананьев, Данилов, Петровская.
2. Утворіть від поданих імен форми по батькові чоловічого і жіночого роду.
Кирила, Сергій, Лука, Дем'ян, Іван, Олексій, Валерій, Олег, Ігор, Михайло, Кузьма, Яків.
3. Провідміняйте подані іменування людей.
Оніпко Сергій Іванович, Федій Олег Петрович, Корж Ольга Володимирівна, Бондар Олександр Васильович.
Запитання для самоконтролю
Як відмінюються прізвища, імена і форми по батькові?
Які ви знаєте правила передачі на письмі українською мовою слов'янських прізвищ?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 105-115.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 155-163.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 58-62.
Самостійна робота № 5. Подвоєння та подовження приголосних
1. Умови подовження приголосних в українській мові.
2. Передача на письмі подовжених і подвоєних приголосних.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Запишіть слова, вставляючи, де потрібно, пропущені букви. Поясніть правопис слів.
Бачен..я, безглузд..я, боєпостачан..я, від..авна, Ген..адій, гонін..я, завдан..я, Калькут..а, кін..ний, клоч..я, літочислен..я, непримирен..ий, священ..ик, безсмерт..я, молод..ю, передгроз..я, утриман..я, бездоріж..я, Поволж..я, ніч..ю, осін..ій, спросон..я, від..ален..ість.
2. Утворіть і запишіть іменники з подовженими приголосними
а) від поданих дієслів: благоволіти, витісняти, клекотіти, голосити, кривлятися, бренькати, мекати, булькотіти, натирати, дихати;
б) від сполучень прийменника без з поданими іменниками: влада, голос, робота, сила, сон, страх, вода, воля, ліс, земля, закон, душа, люди.
Запитання для самоконтролю
Як передаються подовжені приголосні на письмі в українській мові?
Назвіть умови подвоєння приголосних в словах української мови.
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 21-23.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 101-104.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 201-202.
Самостійна робота № 6. Спрощення в групах приголосних
1. Умови спрощення в групах приголосних в українській мові.
2. Передача на письмі слів з групами спрощених приголосних.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Запишіть слова, вставляючи, де потрібно, пропущені букви. Поясніть правопис слів.
Балас..ний, бриз..нути, випус..ний, віс..ник, кіс..лявий, корис..ний, роз'їз..ний, хвас..нути, щотиж..ня, улес..ливість, бряз..нути, щас..ливець, хворос..няк, шіс..надцять, турис..ький, учас..ник, швидкіс..ний.
2. Утворіть і запишіть прикметники з суфіксом -н- від поданих іменників.
Злість, користь, область, ненависть, нещастя, пристрасть, радість, тиждень, честь, якість, випуск.
Запитання для самоконтролю
У яких групах приголосних відбувається спрощення в українській мові?
У яких словах української мови спрощення не відбувається?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 21.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 101-104.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 267-268.
Самостійна робота № 7. Правопис складних слів
1. Правопис складних іменників.
2. Правопис складних прикметників.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Запишіть складні слова, знявши риску.
Авіа/будування, англо/сакси, блідо/рожевий, вище/зазначений, високо/авторитетний, віце/президент, дев'яти/денний, дев'яти/сот/кілометровий, електро/зварювальний, єдино/можливий, синьо/жовтий, давно/минулий, водо/лікарня, далеко/східний, суспільно/корисний, червоно/зоряний, широко/масштабний, жовто/гарячий, пів/коло, пів/відра, пів/Києва, пів/острів.
2. Утворіть складні слова від поданих груп слів і поясніть їх правопис.
Далекий схід, два дні, три яруси, двадцять чотири поверхи, фізика і математика, гіркий і солодкий (смак), кілька діб, сто тисяч, західна Європа, короткий час, блідий рожевий (колір), різний колір, яскравий синій (колір).
Запитання для самоконтролю
Як пишуться складні іменники в українській мові?
Як пишуться складні прикметники в українській мові?
Які ви знаєте правила правопису складних слів інших частин мови?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 29-45.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 165-169.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 325-326, 349-358.
Самостійна робота № 8. Зміни приголосних при словотворенні
1. Групи приголосних, які збігаються.
2. Зміни приголосних перед -ськ-, -ств.
3. Зміни приголосних перед -ш(ий), -щ(ий) у вищому ступені прикметників і прислівників.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ- або -ств-.
Черемош, Дрогобич, Праг, Париж, француз, убогий, Воронеж, таджик, Волинь, Черкаси, киргиз, Владивосток, товариш, Золотоноша, Рига, Гамбург, Кременчук, Кривий Ріг, гігант, боягуз, Полісся, латиш, декабрист, студент, ткач, багач, інтелігент, Прилуки, Іртиш, матрос, волох, чех, Галич, Санки-Петербург.
2. Від поданих прикметників утворіть іменники за допомогою суфікса -ин(а). З'ясуйте, у яких словах відбулися зміни
Батьківський, вінницький, гайдамацький, чернівецький, галицький, хмельницький, солдатський, козацький, львівський, уманський, гуцульський, донецький, полтавський, смоленський.
Запитання для самоконтролю
Які групи приголосних можуть збігатися в українській мові?
Які приголосні і як змінюються при словотворенні за допомогою суфіксів -ськ- та
-ств-?
Які звуки пред суфіксами -ськ- та -ств- не змінюються?
Які зміни відбуваються при творенні іменників за допомогою суфікса –ин- від прикметників?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 19-21.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 105-107.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 287-288
Самостійна робота № 9. Написання прислівників разом, окремо, через дефіс
1. Написання прислівників разом.
2. Написання прислівників окремо.
3. Написання прислівників через дефіс.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Запишіть прислівники, знявши риску. Поясніть написання разом, окремо, через дефіс.
з/ранку, з/ранку до/вечора, в/ряди/годи, ко/не/коли, день/у/день, рано/вранці, зроду/віку, всього/на/всього, з/краю в/край, віч/на/віч, туди/сюди, мало/по/малу, спокон/віку, по/молодецькому, з/низу, на/двоє, над/вечір, на/віки, у/третє, по/всюди, с/під/лоба, по/нашому.
2. Запишіть прислівники і прислівникові сполучення окремо, разом або через дефіс. Поясніть їх правопис.
До/останку, до/дому, що/неділі, в/цілому, на/весні, на/бік, на/совість, на/виворіт, с/початку, з/верху, у/двох, по/правді, в/голос, кінець/кінцем, напів/свідомо, без/вісти, як/не/як, де/не/де, аби/коли, по/троє, по/товариськи, після/завтра, до/побачення, на/ходу, раз/за/разом, у/сто/крат, один/в/один, по/можливості.
Запитання для самоконтролю
За яких умов прислівники пишуться разом?
За яких умов прислівники пишуться окремо?
За яких умов прислівники пишуться через дефіс?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 37-40.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 214-218.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 366-367.
Самостійна робота № 10. Особливості вживання особових форм дієслова
1. Правопис особових закінчень дієслів І дієвідміни.
2. Правопис особових закінчень дієслів ІІ дієвідміни.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Від поданих інфінітивів утворіть форми 2 особи однини і 2 особи множини.
Вести, везти, дати, брати, бігати, слати, стелити, стукати, стукнути, стрибнути, пізнати, розкласти, вирощувати, замикати, замкнути.
2. Від подати дієслів утворіть форми 1 і 3 особи однини.
Носити, просити, робити, стелити, хилити, водити, возити, крутити, носити, ткати.
Запитання для самоконтролю
Як пишуться ненаголошені особові закінчення дієслів І дієвідміни?
Як пишуться ненаголошені особові закінчення дієслів І дієвідміни?
Які є особливості вживання форм дієслів в офіційно-діловому мовленні?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 89-96.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 187-199.
Самостійна робота № 11. Правопис великої літери
1. Правопис великої літери у власних іменниках.
2. Правопис великої літери у складених найменуваннях.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Замініть, де це потрібно, малу літеру великою. Поясніть вживання малої та великої літери.
(м)арко (в)овчок, (н)ечуй-(л)левицький, (р)обінзон, (п)лутоній, (а)хіллес, (ч)ервона (ш)апочка, (г)рінченків (с)ловник, (п)ушкінські рукописи, (г)ордіїв вузол, (а)ндрієві книжки, (м)іністерство (к)ультури (у)країни, (з)ал (з)асідань (в)ерховної (р)Ади (у)країни, (п)олтавські поля, (м)іністр (о)світи і (н)ауки (у)країни, (д)ень (н)езалежності (у)країни, (м)іністерство (з)акордонних (с)прав (у)країни, (з)аслужений (д)іяч (о)світи, (п)резидент (ф)ранції, (м)арша (а)авіації.
2. Утворіть від поданих географічних назв прикметники і поясніть їх правопис.
Нові Санжари, Івано-Франківськ, Нью-Йорк, Сан-Франциско, Амудар'я, Улан-Уде, Буенос-Айрес, Кам'янець-Подільський, Цілиноград, Новгород. Новосибірськ, Великий Устюг, Кривий Ріг, Північна Америка, Нижній Новгород.
Запитання для самоконтролю
Коли пишеться велика буква в іменниках?
Як пишуться складні і складені власні назви?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 45-58, 115-126.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 163-165, 235-239.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 43-50.
Самостійна робота № 12. Кличний відмінок у звертаннях
1. Кличний відмінок в іменниках І відміни.
2. Кличний відмінок в іменниках ІІ відміни
3. Кличний відмінок в іменниках ІІІ і ІV відміни.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Подані іменники поставте у формі кличного відмінка.
Касир, піаніст, режисер, професор, танкіст, біолог, поет, лікар, скрипаль, велосипедист, геній, чоловік, хлопець, батько, кінь, син; мати, матуся, жінка, суддя, дівчина, бабуся, голова, староста; село, вікно, будівля.
2. Подані власні імена поставте в формі кличного відмінка.
Микола, Ілля, Сергій, Григорій, Любов, Юлія, Надія, Ольга, Христина, Анастасія, Петро, Кузьма, Оля, Валя; Іван Карпович, Світлана Петрівна, Олег Петрович, Іванна Михайлівна; Кузьменко Федір Онисимович, Кравчун Олеся Ігорівна, Тягнирядно Михайло Пилипович, Шевченко Тарас Григорович.
Запитання для самоконтролю
Які закінчення має клична форма іменників І відміни?
Які закінчення має клична форма іменників ІІ відміни?
Які закінчення має клична форма іменників ІІІ відміни?
Які закінчення має клична форма іменників ІV відміни?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 63-65, 74-75, 77.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 143-147.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 313-314.
Самостійна робота № 13. Чергування у – в та і – й
1. Поняття про милозвучність української мови.
2. Умови чергування у – в та і – й.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Запишіть словосполучення і речення, вибравши потрібний прийменник або префікс.
Наш у/вчитель, десь у/в хлібах, прочитати у/в книзі, у/вчитись у/в школі, у/ввійшли до хати, сидимо у/в вагоні, не сунься у/в воду, одягнена у/в хвою; Це було … у/в Києві; До мене зайшла товаришка, у/вчителька із сусіднього села; Була у/в Одесі; У/В Антарктиді працюють наукові експедиції.
2. Запишіть словосполучення і речення, вибравши потрібний прийменник.
Вірю в пам'ять і/й серце людське; співали Ольга і/й Андрій; Навчає баєчка великого і/й малого; На траві і/й квітках росинки; "Війна і/й мир"; щебетання і/й пісня пташки; Квітли вишні і/й одцвітали; І/Й знову я прийшов.
Запитання для самоконтролю
За яких умов відбувається чергування і – й?
За яких умов відбувається чергування у –в?
За яких умов зазначені чергування не відбуваються?
Чергування яких звуків в українській мові є також позиційними?
Які ви знаєте прийменники в українській мові, вживання яких підпорядковано милозвучності мови?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 14-17.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 111-112.
Самостійна робота № 14. Правопис частки не з різними частинами мови
1. Правопис частки не з іменниками і прикметниками.
2. Правопис частки не з дієсловами.
3. Правопис частки не з іншими частинами мови.
Завдання (для письмового виконання)
Виконайте подані вправи.
1. Напишіть не зі словами разом чи окремо і поясніть їх правопис.
Не/вблаганний, не/густо, не/в'янучий, не/краще, не/врожай, не/жить, не/мічний, не/знаний, не/забутий усіма вчинок, не/мовби, не/йти, не/досушити, не/зважаючи, не/привітний, не/далеко, не/спроста, не/доречно, не/абиякий, не/охота, не/мій, не/раз, не/перший, не/з'ясоване досі питання, не/переконливий, ніде не/знаний.
2. Запишіть, розкривши дужки. Поясніть правопис частки не.
1. (Не) має гірше, як в (не) волі про волю згадувать. (Т.Ш.) 2. (Не) шабля і (не) спис, а молот і терпуг, (не) мрія, а уява, (не) порив, а потреба: із темних брил життя ти силою навкруг витісуєш нове. (М..Р.) 3. Книга в щасті прикрашає, в а (не) щасті утішає. (Н.т.) 4. Чоловіче мій, запрягай коня! Це (не) кінь, а змій, – миготить стерня. (Л.К.) 5. Що доля (не) легка – в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву (не) сприяє. (Л.К.)
Запитання для самоконтролю
У яких випадках частка не пишеться зі словами разом?
У яких випадках частка не пишеться зі словами окремо?
Література
Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 42-45.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків, 2001. – С. 230-233.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000. – С. 401-405.
ЛІТЕРАТУРА:
Великий тлумачний словник сучасної української мови.– К.,2001.
Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови.– К., 1997.
Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова.– Х., 2003.
Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів.– Х., 1996.
Сучасна українська мова / За ред. О.Пономарева.– К., 2001.
Українська мова. Енциклопедія.– К., 2000.
Український орфографічний словник / За ред. А.Свашенко.– Х.,1997.
Український правопис / АН України. Ін-т мовознавства ім. О.Потебні; Ін-т укр. мови.– К., 2000.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення.– К., 2000.
Ющук І. Практичний довідник з української мови.– К., 2000.
