- •Лекція Клінічна фармакологія діуретиків
- •Б. Методика дослідження клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції (проба Реберга- Тареєва)
- •В. Можливі шляхи блокади реабсорбції натрію.
- •Г. Класифікація діуретиків (за локалізацією дії в нефроні)
- •Д. Фармакокінетика та фармакодинаміка діуретиків.
- •2.1. Інгібітори карбоангідрази
- •3.1. Діуретики, які діють на рівні проксимального сегмента петлі Генле:
- •3.2. Діуретики, які іють на всьму протязі петлі Генле, особливо на рівні товстої частини висхідних канальців
- •4.1. Конкурентні антагоністи альдостерону
- •Е. Тактика лікування діуретиками.
- •Є. Класифікація небажаних ефектів діуретиків.
- •Ж. Патентовані суміші діуретиків:
- •З. Висновки
Ж. Патентовані суміші діуретиків:
1. АДЕЛЬФАН:
резерпін - 0,1 мг
дигідралазин - 10 мг
2. ЕЗІДРЕКС- К:
гіпотиазид - 25 мг
хлорид калію - 600 мг
3. АДЕЛЬФАН- ЕЗІДРЕКС:
резерпін - 0,1 мг
дигідралазин - 10 мг
гіпотиазид - 10 мг
4. АДЕЛЬФАН- ЕЗІДРЕКС-К:
резерпін - 0,1 мг
гіпотиазид - 10 мг
дигідралазин - 10 мг
хлорид калію - 600 мг
5. ТРИРЕЗИД К:
резерпін - 0,1 мг
дигідралазин - 10 мг
гіпотиазид - 10 мг
хлорид калію - 350 мг
6. ТРІАМПУР:
гіпотиазид - 12,5 мг
тріамтерен - 25 мг
7. МОДУРЕТИК:
гіпотиазид - 50 мг
амілорид - 5 мг
8. Бринердин (кристепін):
резерпін - 0,1 мг
бринальдикс - 5 мг
дигідроергокристин - 0,5 мг
9. СПІРОКОМБ:
спіронолактон - 200 мг
фуросемід - 40 мг
10. ТРИПРЕС:
тразикор - 80 мг
гігротон - 10 мг
дигідралазин - 25 мг
11. ТРАЗИДРЕКС:
тразикор- ретард - 160 мг
циклопентіазид - 0,25 мг
12. КОМБІПРЕС:
клофелін - 0,1 мг
гігіротон - 15 мг
13. ТРАНЗИТЕНЗИН:
тразикор - 80 мг
гігротон - 10 мг
14. СЛОУ- ТРАНЗИТЕНЗИН:
тразикор- ретард - 160 мг
гігротон - 10 мг
15. ДЕПРЕСИН:
резерпін - 0,1 мг
гіпотиазид - 25 мг
дибазол - 20 мг
етамінал- натрій - 50 мг
З. Висновки
Діуретики - салуретики – це велика група препаратів різної хімічної будови. З 1957 роу, коли був синтезований перший салуретик сульфаніламідної групи (хлортиазид), з'явилось понад 30 сечогінних препаратів.
З точки зору тривалості їх дії вони можуть бути поділені на 3 групи:
1) тривалої дії: від 24 до 72 годин (ХЛОРТАЛІДОН – ГІГРОТОН, ПОЛІТІАЗИД – РЕНЕЗ);
2) середньотривалої дії: від 6 до 24 годин (ГІПОТИАЗИД, ЦИКЛОМЕТИАЗИД, КЛОПАМІД – БРИНАЛЬДИКС, ТИЄНІЛОВА КИСЛОТА);
3) короткотривалої дії: від 4 до 6 годин (ФУРОСЕМІД – ЛАЗИКС, ЕТАКРИНОВА КИСЛОТА – УРЕГІТ)
Особливу увагу заслуговують натрійуретики, які затримують іони К+ (СПІРОНОЛАКТОН–ВЕРОШПІРОН, ТРІАМТЕРЕН, АМІЛОРИД). Вони протипоказані при нирковій недостатності.
Тиазидні діуретики неефективні при клубочковій фільтрації £ 20 мл/хв. Фуросемід при цьому зберігає свою активність, однак застосовувати його у таких хворих треба з обережністю (¯ ОЦК, креатинін).
Етакринова кислота є ототоксичною, її застосування має бути дуже обережним.