Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Клінічна фармакологія діуретиків .rtf
Скачиваний:
39
Добавлен:
09.09.2014
Размер:
119.32 Кб
Скачать

Лекція Клінічна фармакологія діуретиків

Лектор: заслужений діяч науки і техніки України професор Середюк Н. М.

План:

А. Патофізіологічне обгрунтування клінічного застосування діуретиків.

Б. Методика дослідження клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції.

В. Можливі шляхи блокади реабсорбції натрію.

Г. Класифікація діуретиків.

Д. Фармакокінетика та фармакодинаміка діуретиків.

Е. Тактика лікування діуретиками.

Є. Класифікація небажаних ефектів діуретиків.

Ж. Патентовані суміші діуретиків.

З. Висновки.

Література:

1. Лекція кафедри

2. Є.М.Нейко, В.І.Боцюрко. Внутрішні хвороби.- Коломия: "Вік".-1997: 455-494

3. Лоуренс Д.Р., Бенитт П.Н. Клиническая фармакология: в 2-х т. Т. 2: Пер. с англ.- М.: "Медицина", 1993: 415-453

4. Латогуз І.К., Мала Л.Т., Циганенко А.Я. Клінічна фармакологія у двох томах. Т.1.- Харків: "Основа"".- 1995: 196-207

Клінічна фармакологія діуретиків

Діуретики – група засобів, призначених для виведення з організму надміру води, усунення набряків, а також для елімінації з організму хімічних отрут, токсинів, ксенобіотиків, метаболітів (особливо медикаментозних).

А. Патофізіологічне обгрунтування клінічного застосування діуретиків.

Регуляція водно-солевого обміну:

1. Вазопресин (антидіуретичний гормон)- потрапляє в кров з нейрогіпофізу в разі зменшення об'єму крові і підвищення її осмолярності, внаслідок чого діурез зменшується.

2. Альдостерон- гормон кори надниркових залоз, секреція його зростає в разі зменшення об'єму крові, що призводить до затрики натрію і води.

У випадку збільшення ОЦК і зниження осмолярності крові поступлення вазопресину в кров падає, секреція альдостерону зменшується і, як наслідок, екскреція нирками води і натрію підвищується.

Найважливіші функції нирок:

  • клубочкова фільтрація,

  • реабсобція,

  • канальцева секреція

ЕФТ = ГТкл - (КОТ + ГТкапс)

де: ЕФТ- ефективний фільтраційний тиск,

ГТкл- гідростатичний тиск в капілярах клубочків,

КОТ- колоїдно-осмотичний тиск плазмових білків,

ГТкапс- гідростатичний тиск в капсулі Шумлянського-Боумена.

Наприклад:

ГТкл= 70 mm Hg, КОТ= 25 mm Hg, ГТкапс= 15 mm Hg

ЕФТ = 70 - (25 + 15) = 30 mm Hg

Для нормальної клубочкової фільтрації САТ має бути не нижчим 90 mm Hg. В нормі клубочкова фільтрація = 80 - 120 мл/хв. Щоб підвищити діурез вдвоє, треба у два рази посилити клубочкову фільтрацію, що практично неможливо при нормальній реабсобції.

Реабсорбція в нирках здійснюється наступним чином:

З просвіту проксимальних канальців Na+ разом із Cl- і HCO3- пасивно (в силу електрохімічного градієнта) поступає всередину клітини через апікальну мембрану (крізь особливі отвори- канали, які відкриваються під впливом фермента пермеази. Для збереження іонної рівноваги з клітин виходить еквівалентна кількість іонів Н+.

В дистальних канальцях перехід Na+ всередину клітини здійснюється з допомогою білка- носія, синтез якого регулюється альдостероном.

К+ реабсорбується в проксимальних канальцях за електрохімічним градієнтом.

З клітин канальцевого епітелію Na+ з допомогою спеціальних енергопотребуючих помп (регулюються Mg-залежною АТФ-азою, сукцинатдегідрогеназою, аденілатциклазою) на базальній мембрані "подається" в кровоплин. Одні помпи обмінюють Na+ на К+, інші- подають в кровоплин разом із іонами Na+ також іони Cl-, HCO3-.