Особливості архітектурних форм українського бароко

	Українські дерев’яні зрубні храми	Українські муровані храми	Тип західно- європейського бароко	Мазепинське бароко
1.	хрещата, центрично-вертикальна (пірамідальна) структура храму	хрещатий тип храму***	барокова базиліка	українізація західно- європейської барокової базиліки
2.	система зрубів* (п’ятизрубний, семизрубний, дев’ятизрубний храми)			барокізація української дерев’яної архітектури
3.	відсутність гнутих площин (розкрепованого антаблементу), ліпнини, орнаментації, різновидів грецького архітектурного ордеру	відсутність гнутих площин (розкрепованого антаблементу), ліпнини, орнаментації, різновидів грецького архітектурного ордеру	гнуті площини (розкрепований антаблемент), багата ліпнина, пишна орнаментація, застосування різновидів грецького архітектурного ордеру (доричного, іонійського, коринфського)
4.	система заломів** (один або два заломи)
5.	відсутність як головних, так і другорядних фасадів (храм однаковий з усіх боків)	відсутність як головних, так і другорядних фасадів (храм однаковий з усіх боків)	наявність фасаду
6.	Покровська церква у Ромнах	Миколаївська церква в Ніжині	собор св. Юра у Львові; Велика дзвіниця Києво-Печерської Лаври	Миколаївський собор у Києві – поруч із Лаврою (українізація «західницької» барокової базиліки); церква Всіх Святих над економічною брамою в Києво-Печерській Лаврі (барокізація українського хрещатого храму)

*) Зруб – квадратна кліть з деревини округлої форми (стовбурів дерев).

(Церковне приміщення перекрите не плоскою стелею, а високим, вежеподібним зрубом. Тому в українських храмових спорудах зажди є повна відповідність внутрішнього простору і зовнішніх архітектурних контурів

Храми ззовні мають вигляд кількох веж – «бань», згрупованих за певною системою: три, п’ять, сім і дев’ять «бань».)

**) Залом – комбінація похилих і вертикальних частин верху дерев’яної церкви: квадратну кліть – зруб – накривають пірамідальним верхом; на цю зрізану піраміду ставлять вертикальний зруб, накритий пірамідальним рубленим склепінням.

(Відомі храми з одним і двома заломами. Далі почали завершувати квадратну клітку восьмигранним верхом – це дало великий архітектурно-художній ефект і стало одним з характерних прийомів українських культових споруд.)

***) Хрещатий тип храму – споруда, яка у плані являє собою хрест, між кінцями якого вбудовуються квадратні виступи.

Семінар № 9. Динаміка розвитку української культури ХІХ – початку ХХІ ст.

1. Соціокультурна динаміка ХІХ ст. в пошуку шляхів ствердження національної самосвідомості. Іван Котляревський – засновник класичної традиції в українській літературі. Світоглядне і культуротворче значення доробку Т.Г.Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства. Мистецький і науковий внесок І.Франка у розвиток української культури. Всесвітньо-художнє, культуротворче значення доробку І.Франка. М.Лисенко – засновник класичної української музики. Мистецька діяльність мандрівних театральних труп М.Кропивницького, П.Саксаганського, І.Карпенко-Карого. Заснування стаціонарного українського театру М.Садовського. Мистецький і науковий внесок І.Франка у розвиток української культури. Всесвітньо-художнє, культуротворче значення доробку І.Франка. Імпресіонізм та символізм як інноваційні тенденції української культури ХІХ століття: символізм поетичної і драматичної творчості Лесі Українки, імпресіоністичне бачення світу у творчості М.Коцюбинського.

2. Специфіка українського модернізму. Художні інновації українського футуризму: творчість М.Семенка, Д.Бурлюка, концепція кубофутуризму О.Богомазова, О.Екстер. Вплив традицій національної народної творчості на художньо-естетичні особливості українського футуризму й кубізму, супрематизму К.Малевича, скульптурної творчості О.Архипенка. Формування концептуальних засад “новітньої” національної художньої культури у творчій діяльності художників Г.Нарбута, М.Бойчука, В.Кричевського. Літературна творчість В.Винниченка, М.Хвильового, М.Рильського. Театральне мистецтво Л.Курбаса. Музика М.Леонтовича, Л.Ревуцького.

3. Культуротворчі процеси в період існування радянської України. «Розтріляне Відродження». Значення кіномистецтва О.Довженка, С.Параджанова для розвитку української культури. Поетична творчість В.Стуса, Л.Костенко як репрезентація національної самосвідомості. Наукові і науково-технічні досягнення українських вчених: наукова діяльність В.Вернадського, М.Чмихова, Д.Чижевського, І.Сікорського, С. Корольова та ін.

4. Специфіка трансформацій української культури кінця ХХ – початку ХХ ст.. Постмодерністські тенденції в українській культурі. Особливості впливу масової культури, її художньо-стереотипних форм на процеси ідентифікації сучасної людини. Роль медіасередовища, інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості.

Завдання на СРС: Специфіка українського модернізму. Культуротворчі процеси в період існування радянської України. Специфіка трансформацій української культури кінця ХХ – початку ХХ ст.