1. Виникнення та розвиток педагогіки. Категорії «Виховання», «Навчання», «Освіта». Педагогічна задача.

Педагогіка (з грецького "дітоводіння"). Педагогами в древній Греції називали рабів. Це одна із самих древніх наук і довгий час вона була частиною філософії. Самостійною наукою стала тільки з початку 17 століття.

Педагогіка-наука про найбільш загальні закономірності навчання виховання підростаючого покоління ( раніше ). Зараз це наука про виховання і навчання людини на всіх етапах його розвитку. Педагогіка з'явилася в часи патріархату і матріархату, у цей період родини не існувало і виховання проводилося у відповідних закладах: окремо для хлопчиків і дівчинок. З появою родини властиві вихованню моменти були перенесені під нагляд батьків. У цей час виховання носило безкласовий характер і всіх дітей виховували однаково. З появою класів діти, що належать різним класам стали одержувати різне виховання і навчалися по-різному. При цьому задачі, що ставляться перед педагогікою, визначав правлячий клас.

У час рабовласництва існувало 2 найбільш відомі школи: Спартанська й Афінська, котрі ставили перед собою різні задачі виховання і навчання. Цей підхід визначали соціально-економічні умови. Сутність виховання в Спартанській школі зводилися до формування витривалості, фізичної сили, військової постави. Це досягалося постійними тілесними покараннями, муштрою, позбавленням хліба і води.

У той час Афіни були центром світової торгівлі, місто було благополучним і процвітало, тому виховання і навчання в Афінській школі було іншим. У цій школі вивчали основи всіх наук, при цьому метою виховання було формування гармонічно розвинутої особистості , що з'єднує в собі наукові знання з естетичним смаком і фізичною досконалістю. Було лише одно спільне - що діти рабовласників не повинні трудитися , в учнів виховували ненависть до фізичної праці.

При федеральному ладі переважало 2 види виховання: лицарське (світське) і духовне.

Задачі лицарського виховання - формування витривалості, але у відмінності від Спартанської школи заходи впливу були більш гуманними. Випускники ставали військовими.

Духовне виховання мало на увазі підготовку церковних діячів. Тут вивчали основи наук при головної ролі духовних наук. З'являються приходські школи для дітей простолюдинів (уперше!), дворічна освіта в них передбачалося навчання тільки читанню і писанню.

Капіталістичний лад - переломний для педагогіки і навчання. У зв'язку з бурхливим розвитком техніки і науки з'являється необхідність у фахівцях різного профілю : як " гуманітаріїв", так і "технарей". Навчання проходило наступні етапи:

1) початкова школа;

2) гімназія (гуманітарні предмети);

3) ліцей (є наукові предмети);

4) реальне училище (предмети для оволодіння ремеслом).

Категорії педагогіки

Виховання - процес керування формуванням і розвитком особистості, що проводиться відповідно до задач, поставленими державою.

В даний час виховання розглядається в широкому і вузькому змісті. У широкому - це передача досвіду, знань, способів мислення і дій від старших поколінь до молодшого: цей процес не цілеспрямований і носить стихійний характер. У вузькому змісті - це цілеспрямований процес впливу на особистість з метою її формування і розвитку.

Навчання - технологія освіти, процес керування пізнавальною діяльністю учнів, у ході якого учні одержують знання й у них формуються уміння, навички, світогляд.

Освіта - результат і процес оволодіння системою знань, умінь і навичок, на основі яких формується особистість учнів.

Об'єкт і предмет педагогіки.

Об'єкт - реальна пед. Діяльність, спрямована на виховання і навчання особистості.

Предмет-всі закономірні зв'язки і відносини, що існують у цій діяльності .