- •37. Соціальна діагностика. Застосування методів соціальної діагностики у соціальній роботі
- •38. Соціальна освіта і навчання у роботі соціального працівника
- •39. Поняття норми і патології в соціальному розвитку людини. Девіантна поведінка, характеристика, види
- •40. Поняття сирітства та соціального сирітства. Характеристика соціального сиріства в Україні
- •41. Види закладів державної системи виховання дітей, позбавлених батьківського піклування
- •42. Усиновлення, опіка, піклування як традиційні форми опікування дітей-сиріт
- •44. Поняття інвалідності. Характеристика видів відхилень у здоров’ї
- •45. Сучасні стратегії та моделі до профілактики негативних явищ в молодіжному середовищі
38. Соціальна освіта і навчання у роботі соціального працівника
Головне завдання соціальної освіти — сформувати людину, яка може бути суб'єктом соціального діалогу, що постійно здійснюється і не завжди у конструктивних і рівноправних формах. Це діалог:
між громадянським суспільством і державою;
індивідом і суспільством, соціальною групою;
різними соціальними прошарками, суспільними і державними організаціями, політичними та іншими силами.
На мікро- і мезорівнях соціальної роботи соціальне навчання розуміється як процес навчання і научіння особистості соціальним умінням і навичкам з метою оволодіння життєвою компетенцією, самостійністю, незалежністю, самореалізацією у різних видах соціального життя.
В Україні здійснюється партнерський проект "Соціальна освіта в Україні", спрямований на підвищення якості соціальних послуг на рівні співтовариств через навчання практичних працівників соціальної сфери, представників громадських організацій, а також викладачів і студентів факультетів /відділень / шкіл соціальної роботи / соціальної педагогіки, підтримку їх соціальних ініціатив.
Соціальне навчання і соціальне виховання в системі соціальної роботи базуються на меті, завданнях, специфіці соціальної роботи як допоміжної професії, її напрямків, технологій, особливостей соціальної роботи з різними категоріями і верствами населення. Головне завдання соціального працівника у сфері соціального навчання — допомогти клієнту бути самостійним, відповідальним за своє власне життя, вміти здійснювати самореалізацію, бути компетентним у власному життєтворенні.
Основні завдання та напрями соціальної освіти у сфері соціальної роботи:
підготовка кадрів, підвищення кваліфікації спеціалістів;
формування навичок життєвої компетентності, життєтворчості, навичок соціально-психологічної культури у громадян;
соціальна робота з клієнтами з метою набуття знань, формування умінь, навичок у засвоєнні нових форм поведінки, адаптації, соціалізації, реабілітації;
соціальна робота з волонтерами. Форми соціального навчання:
інформаційні кампанії, просвітницькі курси, інформаційна продукція для різних категорій населення;
тренінги, курси, інформаційні кампанії, акції, видання довідкової, науково-популярної, інформаційної літератури для клієнтів соціальних служб;
проведення тренінгів, курсів для волонтерів, добровільних помічників.
39. Поняття норми і патології в соціальному розвитку людини. Девіантна поведінка, характеристика, види
Норми-це формальні чи неформальні приписи, вимоги, очікування поведінки індивідів, соціальних груп, організацій.
Соціальні норми - це офіційно встановлені або сформовані під впливом соціальної практики правила і прояви людини в конкретно-історичних умовах життя суспільства, а також дозволені або обов'язкові стандарти поведінки особистості в групі, дотримання яких виступає для індивіда необхідною умовою взаємодії. У них переломлюються і відображаються попередній соціальний досвід суспільства і осмислення сучасної дійсності. Вони служать критерієм оцінки соціальної ролі людини і проявляються в його повсякденному житті і діяльності.
Соціальне відхилення - це соціальний розвиток, виховання і поведінка людини, які відповідають цінностям і нормам, прийнятим в суспільстві (середовищі життєдіяльності).
Виділяють дві форми соціального відхилення:
- Асоціальна поведінка - це така поведінка людини, яка не відповідає нормам, прийнятим в суспільстві, але не містить протиправних дій;
- Антисоціальна поведінка - це протиправна поведінка людини.
Під девіантною поведінкою людини розуміється система вчинків або окремі вчинки, дії людини, що носять характер відхилення від прийнятих в суспільстві норм. Найчастіше під девіантною поведінкою розуміють негативне (негативний) відхилення в поведінці людини, що суперечить прийнятим у суспільстві правовим і моральним нормам. Делинквентное поведінку представляє поведінка, що відхиляється в крайніх проявах, яке характеризується суспільством як кримінально каране і підлягає відповідному впливу.
Різновиди девіантної поведінки: • злочинність; • пияцтво й алкоголізм; наркотична залежність; самогубство.
