3. Контроль якості взуття

Якість шкіряного взуття характеризується відповідністю його зовнішнього вигляду і властивостей вимогам встановленими стандартами і технічними умовами. Технічні умови найчастіше поширюються на нові види виробників. Стандарти нормують такі показники якості взуття: особливості конструкції верху та висота підборів; перелік обов’язкових деталей взуття, їх матеріали, якість і товщина для різних методів кріплення низу і різного статево-вікового призначення; характер обробки країв зовнішніх деталей верха взуття; правильність положення окремих деталей у взутті; нормативи міцності швейних, підошвенних і підборних закріплень; гарантійні терміни обміну або ремонту взуття (з дня продажу).

Для захисту інтересів покупців установлені гарантійні терміни носки на протязі яких покупець має право при виявлені скритих пороків виробництва взуття чи матеріалів має право на обмін взуття (40-90 днів з дня продажу чи початку сезону).

Якість визначають переважно органолептично та з використанням елементарних вимірювальних пристроїв.

При зовнішньому огляді перевіряють:

стійкість носків, як викладені жорсткі підноски, чи правильно розміщені деталі верху, якість строчки заготовки, парність носків і союзок по матеріалу, кольору, розмірах, наявність перекосів деталей, ширину верхньої полки підошви;

еластичність, пружність та висоту задників, правильність положення задніх швів заготовок, чи задніх зовнішніх ременів, закріпок, установку каблуків; набойок, щільність прилягання каблуків до підошви, якість збирання шкіряного каблука та відповідність каблука до кольору заготовки.

Кожна напівпара повинна мати чітке маркування: товарний знак, розмір, повноту, номер моделі чи фасону, дату випуску, номер ВТК, стандарт.

Для упакування взуття використовують споживчу і транспортну тару на яку наноситься маркування. Умови зберігання взуття визначаються температурою 14-250С, відносною вологістю 50-70%. При зберіганні шкіряне взуття захищають від попадання прямих сонячних променів.

Питання для контролю:

1. Які функції виконує взуття?

2. Які шкіри тварин використовують для виготовлення шкір?

3. Назвати види шкір взуттєвих для верху взуття?

4. Чим відрізняється шкіра велюр від замші?

5. Що являють собою шкіри шевро і шеврет?

6. Які матеріали використовуються для низу взуття?

7. Які операції використовуються при виготовленні взуття?

8. Які методи кріплення низу взуття застосовують при виробництві шкіряного взуття?

9. Назвіть споживні властивості шкіряного взуття

10. За якими ознаками класифікують шкіряне взуття?

11. Чим визначається вид взуття?

12. Назвати основні види взуття

13. Які умови зберігання взуття?

Тема 2.8. Меблеві товари

Тема 2.8.1. Загальна характеристика меблевих товарів

Вид заняття: Лекція з елементами бесіди.

Мета заняття: Ознайомлення студентів зі станом ринку меблі, формуванням споживчих властивостей меблі в процесі виробництва.

Метод проведення: бесіда, пояснення.