Література:

1. Байдакова Л. І. Непродовольчі товари: товари господарські та будівельні: підручник. К.: Видавничий дім «Слово», 2013ст.93-94.

2. Власова а.В. Основи товарознавства непродовольчих товарів. –к.: Навчальний посібник, 2006 ст.180-181.

3. Войнаш Л.Г. та інші. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч.1. Підручник – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004.

4. Зрезарцев М.П. Товарознавство непродовольчих товарів. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009 ст. 165-168.

5. Товароведение потребительских товаров: учебное пособие, - М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008 ст. 69 – 72.

1. Класифікація і характеристика асортименту допоміжних лакофарбових матеріалів

До допоміжних ЛФМ відносять грунтівки, шпаклівки, розчинники,змивки.

Грунтівки –це суспензії пігментів з наповнювачами у плівкосторюючій речовині. Вони використовуються для грунтівки поверхні перед пофарбуванням. Наразі на ринку грунтівок представлені такі марки:

на основі перхлорвінілової смоли: грунт-емаль від іржі ХВ-0278 – призначена для пофарбування металевих поверхонь з залишками іржі, які експлуатуються в умовах промислової атмосфери;

на основі гліфталевої смоли:

ГФ-021 – для пофарбування металевих поверхонь;

ГФ-0119 – для ґрунтування металевих і дерев’яних поверхонь під покриття емалями, а також для тимчасового захисту від корозії з одношаровим покриттям;

на основі акрилової смоли для грунтівки з середини та зовні приміщення для усіх поверхонь, які інтенсивно впитують вологу (бетон, гіпс, дерево, піщаник).

Шпаклівки відносять до групи лакофарбових матеріалів, призначених для заповнення нерівностей, вирівнювання поверхні. Асортимент шпаклівок включає:

масляно-клейові для вирівнювання та виправлення дефектів бетонних, цегляних та поштукатурених поверхонь;

на основі акрилової смоли для вирівнювання деревяних, бетонних, цегляних,

поштукатурених поверхонь;

пентафталева ПФ-002 для вирівнювання та виправлення дефектів металевих, дерев’яних поверхонь, як для внутрішніх так і зовнішніх приміщень;

латексні – для для вирівнювання гіпсокартонних, поштукатурених поверхонь, ДВП, ДСП.

2. Вимоги до якості, оцінка якості лакофарбових матеріалів і покриття

Доброякісні оліфи натуральні – повинні мати запах олії, штучні – запах розчинника, бензину та висихати в установлені сроки, суха плівка повинна бути твердою, без тріщин. В оліфі не повинно бути вологи - від неї вона мутніє, але при прогріванні стає прозорою. Якість оліфи визначається за такими показниками:

колір, умовну в’язкість, кислотне число, масову долю плівкостворюючої речовини,відстій за об’ємом, прозорість, температура спалаху, час висихання.

При визначенні якості лаку визначають такі показники: зовнішній вигляд лаку, зовнішній вигляд плівки, колір, час висихання, твердість плівки, блиск плівки, стійкість плівки до дії води, теплостійкість плівки.

При визначенні якості фарби визначають такі показники: колір плівки фарби, масова частка плівкостворюючої речовини, летючої речовини; умовну в’язкість, ступінь перетирання, покривання фарбою, час висихання, твердість плівки, стійкість плівки до води.

В торгівлі якість оліф перевіряють (після відстою 24 години): прозорість, відсутність вологи, запах, тривалість висихання.