4. Види і засоби товарної інформації

Товарна інформація – відомості про товар, призначені для користувачів – суб’єктів комерційної діяльності. В залежності від призначення товарну інформацію поділяють на три види: основну, комерційну, споживчу.

Основна товарна інформація: до неї відносяться вид і найменування товару, його сорт, маса нетто, найменуваня підприємства-виробника, дата випуску, терміни збереження чи придатності.

Комерційна товарна інформація – зведення про товар, які доповнюють основну інформацію і призначені для виготовлювачів, посередників, продавців.

Споживча товарна інформація – зведення про товар, призначені для створення споживчих переваг, які показують вигоди застосування конкретного товару. Ця інформація має такі форми: словесна, цифрова, образотворча, символічна, штрихова.

Для товарної інформації пред’являють такі вимоги: достовірність, достатність, доступність.

Засобами товарної інформації служать: маркування; технічні документи; нормативні документи; довідкова, навчальна і наукова література; реклама і пропаганда. Загальним для них є наявність основної інформації.

Питання для контролю:

1. Що називається споживними властивостями?

2. Як поділяються споживні властивості?

3. Як поділяються споживні властивості залежно від характеру впливу?

4. На які групи поділяють функціональні властивості?

5. Коли ураховують антропометричні властивості і що вони враховують?

6. Які властивості товарів належать до ергономічних?

7. Чим характеризуються естетичні властивості товарів?

8. Що таке класифікація товарів?

9. Чим відрізняється фасетний від ієрархічного методу класифікації?

10.У чому полягає мета і завдання кодування товарів?

11. Як розшифровуються штрихові коди?

Тема 1. 3. Стандартизація і сертифікація товарів

Вид заняття: Лекція з елементами бесіди.

Мета заняття: Ознайомлення студентів з метою, завданнями, методами стандартизації; системою сертифікації; нормативними документами зі стандартизації.

Метод проведення: бесіда, пояснення.

Література:

1. Власова А.В. Основи товарознавства непродовольчих товарів. Навчальний

посібник. – К,: ЦНЛ, 2006ст. 19-23.

2. Войнаш Л.Г. та ін. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. 1. Підручник. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004.

3. Оснач О.Ф. Товарознавство: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2004.

4. Павлова В. А. та ін.. Комерційне товарознавство: Навчальний посібник. – К: Кондор, 2012 ст. 25-27.

5. Сирохман І.В. Товарознавство продовольчих товарів. Підручник. – К.: Лібра, 2006 ст. 20-21.

Структура заняття:

1. Організаційна частина заняття.

Перевірка присутності студентів на занятті.

2. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань.

План лекції:

1. Загальні поняття про стандартизацію і сертифікацію.

2. Мета і завдання, методи стандартизації.

3. Органи і служби стандартизації, нормативні документи зі стандартизації.

4. Система сертифікації в Україні.

5. Принципи і основні методи стандартизації(СВ).

6. Основні функції елементів організаційної структури сертифікації УкрСЕПРО, поняття метрології і її функції (СВ).

3. Мотивація навчальної діяльності.

В результаті вивчення теми студенти повинні

знати:

• значення стандартизації в підвищенні якості товарів;

• принципи, об’єкти стандартизації;

• категорії, види стандартів;

• організацію системи сертифікації в Україні;

вміти:

- визначати категорію, вид стандарту;

- користуватись стандартами;

- використовувати отримані знання в практичній діяльності.

4. Підведення підсумків - узагальнення матеріалу:

1. Що таке стандарт, стандартизація?

2. Яка мета стандартизації

3. Що є об’єктами стандартизації?

4. Які категорії стандартів діють в Україні?

5. Які є види стандартів?

6. Структура служб стандартизації?

7. Що таке сертифікація?

8. Які існують види сертифікації?

9. Яка основна мета сертифікації?

10. 3 якою метою створено УкрСЕПРО?

5. Домашнє завдання. Видача завдання для самостійної роботи студентів.

Викладач О. Г. Круглова