2.Методи виготовлення виробів зі скла

Підготовка сировини зводиться до її очищення, подрібнення, збагачення, сушіння, просіювання. Суміш підготовлених матеріалів називають шихтою. До її складу додають бій зі скла, а потім варять у скловарних печах.

Виготовлення скляних виробів складається з формування, випалення та обробки. Останнім часом переважають способи механізованого формування виробів побутового призначення зі скла, які становлять 75% загального випуску виробів. Найпоширенішими є такі: видування, пресування, пресовидування, відцентрове лиття.

Видування може бути механізованим, вакуум-видувним, ручним у формах та гутенським (вільним).

При ручному видуванні використовують трубку «самодувку», що служить для формування виробів; комбінованим методом(видування і пресування) виготовляють вироби на ніжці.

Ознаками видувних виробів, що відрізняють їх від інших, є: незначна товщина стінок(нерідко тонше 2 мм), високий ступінь прозорості, складні різноманітні форми виробів, висока термостійкість; різноманітний складний декор, що наносять під час додаткових операцій, відсутність слідів від прес-форми.

Пресування – найпоширеніший з економічних способів виготовлення виробів зі скла. Вони формуються на автоматичних і напівавтоматичних пресах, що складаються з матриці – для отримання зовнішньої форми, пуансона- для отримання внутрішніх форм виробів та формовочного кільця – для формування краю виробу.

Нерідко вироби складних форм розбірні. На них залишаються сліди від пресформи – шви. Вироби, одержані пресуванням відрізняються від видувних більшою товщиною стінок та масою, меншою прозорістю і термостійкістю, нерівномірністю товщини стінок, значною товщиною денця, відбитками від прес-форми. Такі вироби, як правило, оздоблюють у процесі їх пресування, а додатково (в охолодженому стані) не прикрашають.

Пресовидування виробів виконується в два етапи: спочатку вироби формуються в пресформах, а потім у гарячому вигляді повітрям формуються остаточно у чистих формах. Пресовидування в 1,5-3,4 рази продуктивніше за видування. Крім того, пресовидувні вироби товстостінні, нерідко конічної форми, оздоблені в охолодженому стані. Посуд господарського призначення (банки, пляшки тощо) зберігає відбиток від пресформи.

Відцентроване лиття – це спосіб формування виробів із кришталевого скла та інших видів скла під дією відцентрованих сил у металевих формах, що обертаються з великою швидкістю.

Вручну доробляють вироби великих розмірів (салатниці, вази для квітів тощо) наносячи декор – алмазну грань.

Посуд зі скла багатостадійного виробництва виготовляють способом з’єднання окремих елементів зі скла, отриманих у дві або більше стадій.

Після формування вироби випалюють (нагрівають до 530-580оС), повільно охолоджують для зняття нерівномірних напружень, що виникають при швидкому охолодженні в процесі формування і призводять до розтріскування виробів, потім загартовують для підвищення термостійкості й механічної міцності і піддають кінцевій обробці.

3.Декоративна обробка (оздоблення)

Декоративна обробка посуду – це один з основних чинників, які впливають на формування роздрібних цін. За способом нанесення оздоблення їх поділяють на такі, що наносять в гарячому стані (під час формування), і такі, що наносять в охолодженому стані (на виготовлений посуд).

Види декору в процесі виготовлення посуду такі: фарбування скла, оздоблення з двох-трьох та багатошарних видів скла (наколір – рос. «нацвет»), прикраси способом вільного видування; прикраси бульбашками, краплями, нитками, кольоровими видами скла, вкраплення кольорового скла під мармур, малахіт тощо; прикраси наліпами, кольоровим дротом, нитками, смугами, шнуром, філігранню, скловолокном, склотканинами, «мороз» (кракле), валик; прикраси іризацією, декорування аерозолями; світлочутливе скло.

Наколір отримують методом нанесення на пульку з безбарвного скла кольорової скломаси з подальшим видуванням до потрібних розмірів і форм.

Кольоровий посуд можуть піддавати й іншим способам декорування – алмазна грань, гравірування, травлення тощо.

Декорування методом вільного видування полягає в тому, що посуд видувають вільно, без форм. Це дає можливість надавати своєрідність естетичним властивостям скла.

Якщо до заготовки посуду з гарячої скломаси додають наліпи зі скла, нитки, смуги, шнур, скловолокно, скло, тканину, декор готового посуду називаються відповідно до домішків.

Декорування бульбашками, фігурками, краплями, кольоровим склом, вкрапленням кольорового скла під мармур, малахіт зводиться до того, що в заготовку з гарячої скломаси вводять ці включення, а потім видуванням доводять вироби до необхідних розмірів і форм.

Прикраси «мороз» (кракле) одержують опусканням нагрітої заготовки в холодну воду, а потім розігрівом її в печі. Внаслідок цього на поверхні заготовки утворюються тріщини, які заплавляють при видуванні виробу до заданої форми і розмірів.

Прикраси хвилеподібними гранями – це хвилясті смуги зсередини посуду (спочатку заготовку видувають у реберчастій формі меншого розміру, а потім у гладкій більшого розміру). Хвилястість із зовнішнього боку посуду повністю або частково загладжується, а з внутрішнього – залишається. Декор хвилястими гранями буває двох видів: прикраси валиком, якщо рельєф помітний ззовні частково; прикраси в передвидувній формі, якщо рельєф повністю загладжується, а грані помітні тільки зсередини.

Декорування іризацією – це обпилення посуду парами летких сполук, що містять солі важких металів. На його поверхні утворюються веселкові перламутрові плівки, які змінюють колір виробу.

Декорування аерозолями здійснюють так: охолоджений після виготовлення посуд обробляють розчинами солей різних металів і кислот (азотною, соляною), що легко випаровуються. На поверхні посуду утворюється кольорова плівка.

Оздоблення, що наносять на готові вироби, виконують механічними, хімічними способами, живописом, декалькоманією, шовкографією. Механічними способами здійснюють матову, піскоструминну обробку, декоративне шліфування (номерна, алмазна, оптична й пряма широка грань), гравіювання.

Декорування матовою стрічкою має вигляд матових смуг, які охоплюють корпус виробу.

Обробка піщано-повітряними потоками – через отвори трафарету, накладеного на посуд, пневматичним способом подається потік піску. У результаті поверхневий шар посуду пошкоджується й утворюється матовий рельєфний рисунок.

Декоративне шліфування залежно від характеру граней і ступеня їх складності поділяється на просте, номерне, алмазне й широке – шайбове. Суть цього методу полягає в тому, що для отримання рисунка на виробі його притискають до швидкообертових шліфувальних кругів різного профілю. При цьому виріб безперервно змочують водою. Ці круги зрізають верхні шари скла, внаслідок чого утворюються грані різної форми і розмірів. Для надання прозорості виробам рисунку полірують.

Просте шліфування має візерунок у вигляді відокремлених овальних або круглих заглиблень. Для оздоблення посуду шліфування використовують рідко, найчастіше номерне шліфування, тобто таке, коли різні за формою і розмірами заглиблення зведені в якийсь простий рисунок, наприклад квітку.

Алмазна грань – різноманітні, частіше зіркоподібні або променисті візерунки, виконані з допомогою корундових або карборундових кругів, заточених під визначеним кутом. Останнім часом абразивні круги змінюють синтетичними алмазами. Рисунки ретельно шліфують, що надає їм прозорості, блиск, гру світла. Це один з найпоширеніших способів декорування посуду, виготовленого з кришталевого скла, а також зі звичайного скла з накольором.

Широкою прямою (шайбовою) гранню називають прикраси у вигляді широких граней, розміщених уздовж виробів, їх шліфують до повної прозорості.

Гравірування – це нанесення на скляний посуд візерунків (рисунків) з допомогою мідних дисків, що здійснюють обертовий рух зі спеціальною шліфувальною пастою.

Крім того, гравірування наноситься й ультразвуком. У наслідок поверхневого зрізання скла у вигляді квіткових узорів (листя, гілочки, квіти тощо) утворюються поверхневі матові або прозорі рисунки. Гравірування ультразвуком виконують швидко. Отже, на посуд наносять рисунки великої складності: плоди, портрети, пейзажі або цілі композиції. Гравірують видувний посуд зі звичайного або з кришталевого скла, з безбарвного або кольорового, а також зі скла з накольором. Гравірування нерідко комбінують з іншими видами декору – з алмазною гранню, шліфуванням тощо.

Декор, який наносять на посуд хімічними способами, утворює просте, складне і глибоке травлення.

Для оздоблення скляного посуду використовують також живопис, шовкографію, деколь, фотодрук, аерозолі, люстрові фарби. На роздрібні ціни посуду поряд з головними факторами (похідний сировинний матеріал, спосіб виготовлення) також суттєво впливають вид і складність обробки посуду.