- •Передмова
- •Лекція перша Політологія як наука.
- •1. Ґенеза поняття політика.
- •2. Виникнення політичної науки.
- •3. Предмет, методи, функції політології,
- •Категорії політології:
- •Закони політології
- •Закони політології:
- •4. Поняття “парадигми” та основні парадигмальні підходи.
- •5. Роль політології в сучасному житті.
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми № 1
- •На російських та українських землях
- •1. Політичні концепції античності
- •Погляди Платона, Аристотеля, Цицерона Таблиця №7
- •2. Політичні думки Середньовіччя та епохи Відродження.
- •3.Полiтичнi погляди на росiйських та українських землях (вiд Київської Русi до XVI століття).
- •Полiтична теорiя в Росії та
- •4. Політичні ідеї Нового часу xvіі-хvііі століть.
- •5..Еволюцiя полiтичних iдей в Росії та на українських землях в XVII – XVIII століттях.
- •6. Соціально-політичні концепції світу в хіх столітті.
- •7. Росiйськi та українські полiтичнi думки в XIX столітті.
- •8. Полiтичнi iдеї Світу, в Росії та Україні хх століття.
- •Українські ідеологічні доктрини 20-30 років хХстолітя.
- •Резюме:
- •Три напрямки мислення:
- •Два варіанта цього поділу:
- •7. Росiйськi та українські полiтичнi думки в XIX столітті.
- •8. Полiтичнi iдеї Світу, в Росії та Україні хх століття.
- •Три напрямки українських теорій:
- •Лекції четверта - п`ята. Політична система, держава та демократія, як форма суспільного життя.
- •1.Поняття влади, політичної системи, їх структури та функції.
- •Основні типи (джерела) авторитетної політичної влади (за Максом Вебером):
- •Основні функції державної політичної влади:
- •Тенденції розвитку політичної влади:
- •Основні функції політичних систем:
- •2.Держава, її теорії походження, ознаки та функції.
- •Основні теорії походження держави:
- •Три чинники, що діють на процес формування держави:
- •Основні ознаки держави:
- •Функції держави:
- •Критерії класифікації основних функцій держави
- •3. Форми організації державної влади та форми правління в сучасному світі. Організація, здійснення державної влади має три форми:
- •4 Державний устрій та типологія політичних систем.
- •Типологія політичних систем:
- •5.Правова держава та громадянське суспільство
- •Українські вчені-правознавці ще на початку хх століття
- •Сучасні характерні риси–принципи правової держави:
- •Звідси можна зробити два висновки:
- •Основні риси громадянського суспільства:
- •6. Поняття демократії та різновиди її концепцій.
- •Функції і принципи демократії:
- •Основні принципи демократії:
- •Ознаки демократії
- •Для справжньої демократизації змі в Україні є три найгостріші проблеми
- •2. Держава, її теорії походження, ознаки та функції.
- •Держава має чотири обов’язкові ознаки:
- •Критерії класифікації основних функцій держави
- •3. Спосіб організації та форми правління в сучасному світі: три основних форми організації державної влади:
- •4. Державний устрій та типологія політичних систем.
- •Типологія політичних систем:
- •Класифікація політичних режимів
- •5. Правова держава та громадянське суспільство (концепції, реалії)
- •6. Поняття демократії та різновиди її концепцій.
- •Основні концепції демократії:
- •7. Проблеми формування правової, демократичної держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •Контрольні питання до тем № 4-5
- •Нотатки на полях рішення кс про правомірність
- •2. Політико-ідеологічні концепції державотворення
- •«Універсал національної єдності» та Закон України
- •3. Стратегія і тактика подолання та запобігання
- •Стратегічні пріоритети:
- •Основні положення передвиборчих програм основних
- •Основні положення передвиборчих програм основних
- •4. Моделі політичної реформи в Україні.
- •Політична реформа у вузькому та широкому розумінні слова:
- •Суттєві розбіжності залишаються в двох основних питаннях:
- •Парламентські дебати у Верховній Раді України.Таблиця № 42
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми №6
- •Лекції сьома-восьма Політичні культура. Свідомість, ідеологія. Основні політичні течії сучасності. Політичні партії, еліти, лідерство.
- •1. Політичні культура, свідомість ідеологія.
- •Структура політичної культури:
- •Основні функції політичної культури:
- •Типи політичних культур (є. Вятр)
- •Політична культура в сучасній Україні (г. Алмонд, с. Верба)
- •Структура політичної свідомості
- •Структура політичної ідеології:
- •2.Лібералізм і консерватизм як ідеологічні доктрини
- •3. Соціалізм, комунізм і соціал-демократія.
- •4. Фашизм, нацизм, релігійний фанатизм.
- •5. Поняття політичної партії, різновиди партійних систем.
- •Масова партія
- •Ознаки партійної системи.
- •Основні різновиди партійних систем:
- •6. Партійно-політичний спектр світу та сучасної України.
- •Партійно-політичний спектр сучасної України.
- •Контрольна над помилками та завдання для опозиції.
- •7. Політична еліта та її роль у політичному житті
- •Сучасні теорії еліт. Таблиця № 52
- •Процес політичної елітаризації в Україні має свої особливості:
- •8. Політичне лідерство. Основні типи лідерів.
- •Різновиди лідерства залежно від стилю керівництва:
- •Основні функції політичного лідерства:
- •Деякі фахівці виділяють 4 збірних образи лідерів
- •Резюме:
- •Партійно-політичний спектр сучасної України.
- •Процес політичної елітаризації в Україні має свої особливості:
- •Контрольні запитання до теми №8
- •1. Виборчі системи та виборчі технології.
- •Функції виборчої системи:
- •Різновиди та риси мажоритарної та пропорційної виборчих систем
- •Переваги та недоліки основних виборчих систем.Таблиця№55
- •1.Пропорційна система з «відкритими списками та преференціями» для виборів парламенту:
- •2.Пропорційна система з «відкритими списками та преференціями» для виборів депутатів міських, обласних та районних рад:
- •Основні завдання політичного маркетингу:
- •При цьому виконується три основні функції:
- •Основні методи виборчої інженерії
- •2. Російська, Білоруська і Молдовська моделі суспільно-політичного устрою, варіанти політичної модернізації.
- •Організації державної влади в Росії, Білорусії, Молдові
- •4. Західноєвропейська модель країн Балтії та Східної Європи.
- •Моделі розвитку деяких країн Східної Європи.
- •5. Право націй на самовизначення
- •Дві тенденції в національному русі:
- •Існують три основні різновиди етносу:
- •6. Теорія та практика національної політики в срср.
- •7. Проблеми міжнаціональних стосунків у пострадянських країнах
- •Базові принципи національного розвитку:
- •Особливості національної політики та міжетнічних конфліктів
- •8.. Національна політика в Україні
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми № 9 - 10
- •Лекції Одинадцята-дванадцята Соціальна політика в сучасній Україні. Геополітика. Міжнародні відносини і зовнішня політика України
- •1 Основні поняття соціальної політики.
- •Основні блоки соціальної політики:
- •Два підходи розуміння соціальної рівності людей:
- •Дві концепції соціальної рівності: Ліберальна Соціалістична
- •2. Еволюція ставлення до соціальної політики в срср та різних країнах світу.
- •Відмінності двох підходів розуміння сенсу життя:
- •Еволюція соціальної політики в срср та країнах Заходу
- •Основні особливості «соціального капіталу»:
- •3.Особливості та напрямки соціальної політики в Україні
- •Тези з програм 2007 року
- •4. Геополітика як наука
- •Геополітика як складова політології виникла з трьох наукових доктрин
- •5.Україно-російські взаємовідносини у сучасному геополітичному просторі.
- •6. Міжнародні відносини, основні проблеми та напрямки зовнішньої політики сучасної України
- •Основні зовнішньополітичні проблеми сучасності
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до тем № 11-12
- •Післямова
- •33. Політологія. Підручник За заг. Ред. Проф. Кремень в. Г., проф. Горлача м.І. – Харків, 2001. – с. 91-124.
- •Навчально-наочний посібник автор: урін олександр веніамінович Політологія
2. Політико-ідеологічні концепції державотворення
в сучасній Україні.
Існуючі концепції державотворення в сучасній Україні можна поділити на два основні різновиди за національними і соціальними напрямками. До того ж, пошуки так званої «національної ідеї» різними політичними силами, громадськими діячами обов`язково намагаються поєднати ці два різновиди в одне ціле. Хоча іноді це залишається лише деклараціями під час чергових виборчих перегонів.
Національні політико-ідеологічні концепції:
Етно-національна концепція прагне надати поняттю «науковий націоналізм» значення теоретичної основи науки про політику. Але націоналізм (не в розумінні «патріотизму», а як «винятковості» певної національності) не може бути науковим за суттю, бо «це воля, – наголошував Д. Ткачук (автор книги «Український націоналізм»)., – головна прикмета нації і основна точка в націоналістичній ідеології». Це в багатонаціональній державі призведе до міжнаціональних конфліктів. Націоналізм оцінюють позитивно навіть західні експерти лише на етапі боротьби з тоталітаризмом до самовизначення нації. Таку ж позицію займає й відомий український письменник, патріот Олесь Бердник: «Той шлях, що обирають сьогодні націонал-екстремісти (груба і нав’язлива пропаганда зверхності української нації) веде до прірви. І хоч у руках … святі жовто-блакитні знамена, їхні зборища оповиті туманом коричневим».9 Чим вони кращі за російських великодержавних шовіністів, які відстоюючи винятковість росіян позбавляють інші народи, в тому числі й українців, права на самовизначення?!
«Панслав`янської, або союзної» концепції дотримуються
прихильники «Руського блоку», Партії Прогресивних Соціалістів Наталії Вітренко, які виступають за приєднання України до Білорусько-Російського союзу. Цікаво, що пропозиції другого президента РФ В.Путіна білорусам фактично ввійти «областями» як суб’єктами єдиної федерації до складу Нової Слов’янської держави, остаточно розвіяли ілюзії щодо намірів нав’язати такий же шлях державотворення і Україні. На це, до речі, звернув увагу і президент Білорусії О. Лукашенко, чим фактично визнав повну безперспективність обраного шляху, так званої «глибокої інтеграції», що може привести до втрати державності.
Нарешті, загальногромадянська, або полі етнічна, концепція визначена в Конституції України, вже в Преамбулі, де поняття «український народ» розкривається як громадяни України всіх національностей. В цьому випадку суб’єктом права на самовизначення проголошується не нація, яка дала назву країні, а народ взагалі, тобто не етнічна спільнота, а поліетнічне громадянське суспільство. В той же час, національна ідея обов’язково має бути, як і державна мова (українська – в державі Україна), але «національна ідея, – каже академік П. Толочко, – це не етнічна категорія, а державно-політична».9 Тобто, в загальнонаціональних (загальнодержавних) інтересах вивести національну економіку з кризи і лише політичній нації це до снаги.
Таким чином, національна ідея – це не ідеологія, у вузькому значенні слова, а проект спільного життя громадян даної держави. Об’єднуючими ідеями в цьому випадку могли б стати завдання викорінення бідності, соціального партнерства тощо.
Соціальні концепції державотворення в сучасній Україні різняться, як і раніше, ідеологічно-політичним підходом. У цілому доречно виділити три провідні з них:
поміркованно-комуністична: націоналізація ресурсів, реприватизація підприємств, часткове повернення до державно-планової економіки з фіксованими цінами та без приватної власності на землю;
соціал-демократична концепція будується на засадах ринкової, але соціально орієнтованої економіки шведського, німецького зразка;
ліберальна концепція зорієнтована на формування “середнього класу”, економічну свободу, приватну власність, ініціативи та подолання соціальної поляризації суспільства не за державний кошт.
В умовах, коли для України є реальною загроза розбрату, сепаратизму, особливу роль має зіграти ідея національної єдності, яку і запропонував Президент В. Ющенко 3 серпня 2006 року в «Універсалі національної єдності», як можливу основу державницької національної ідеї. Проте, тоді цей документ, під яким підписались Президент, глави парламенту та уряду й чотирьох (з п`яти ) фракцій ВРУ, так і не став законом. Хоча незабаром очільники так званої, "Антикризової коаліції" (ПР, СПУ, КПУ) визнали, що підписи поставили лише з тактичних міркувань політичної боротьби, а з «Універсалу» через півроку використали лише назву для переіменування самої коаліції: «Коаліція Національної Єдності».
В квітні 2007 р. після першого указу Президента Ющенка про дострокове припинення повноважень ВРУ та дочасні вибори парламенту про «Універсал» знову згадали. Коаліціянти погоджувались надати йому законодавчий статус через конституційний закон про основні засади внутрішньої та зовнішньої політики в обмін на скасування Указу щодо роспуску ВРУ. Але тоді не домовились.
Підписання Президентом Януковичем 1 липня 2010 року Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» дає достатньо підстав для роздумів, особливо після порівняння його основних положень з «Універсалом». Доречно за допомогою запропонованої нижче таблиці, де з деякими скороченнями розміщені ці документи, звернути увагу на схожі та відмінні положення в них: