- •1Аналіз можливостей використання альтернативної паливної бази автомобільного транспорту України та світу
- •2Альтернативні види палива
- •2.1Визначення термінів
- •2.2Характеристики альтернативних палив
- •2.3Чому альтернативні джерела енергії застосовуються у двигунах внутрішнього згоряння
- •2.4Природний газ
- •2.5Пропан-бутан
- •2.6 Спиртові палива
- •2.7.1Джерела рослинного палива
- •2.7.2Фізико-хімічні властивості рослинних палив
- •2.7Рослинні палива і їхні ефіри
- •2.7.3Рослинні олії і їхні складні ефіри
- •2.7.4Порівняння фізико-хімічних властивостей рослинних палив й їхніх складних ефірів із властивостями дизельного палива
- •2.7.5Емісія токсичних складових продуктів згоряння
- •2.7.6Висновки
- •2.8Біогаз, синтез газ
- •2.8.1Класифікація твердих палив. Вибір сировинної бази
- •2.8.2Аналіз процесів газифікації твердого палива. Вибір оптимального процесу
- •2.8.3Огляд конструкцій газогенератора із оберненим процесом газифікації
- •2.8.4Огляд методів отримання генераторного газу, який не містить інертних компонентів
- •2.9Висновки
- •3Водень як моторне паливо
- •4Паливні елементи (пе)
- •4.1Основні проблеми пе
- •4.2Електрохімічні енергоустановки
- •4.3Основні типи пе та енергоустановок.
- •5Аміак як паливо для двз
- •6Вода як альтернативне паливо
- •6.1Історія
- •6.2Особливості впливу води на робочий процес двз
- •6.3Горіння робочої суміші з водою
- •6.4Водо-паливні емульсії (впе)
- •6.5Водорозчинні антидетонатори
- •6.6Застосування впе на дизелях
- •Література.
- •7Водо-вугільне паливо (ввп) та водо-вугільні суспензії (ввс)
- •7.1Історія
- •7.2Огляд досліджень по темі у світі
- •7.3Сучасні технічні рішення по приготуванню водовугільного палива
- •7.4Огляд досліджень по темі в Україні
- •7.5Ввп має ряд характерних переваг
- •7.6Способи приготування водовугільного палива
- •7.7Ефект від впровадження ввп
- •Література
- •Література
2.7.5Емісія токсичних складових продуктів згоряння
На основі проведених досліджень встановлено, що живлення двигуна 1НС.102 (з безпосереднім упорскуванням) метиловим ефіром рапсової олії забезпечує зниження емісії вуглеводнів НС, окису вуглецю СО, димності D, але викликає збільшення емісії оксидів азоту NOx і двоокису вуглецю СО2 у порівнянні із двигуном, що працює на дизельному паливі (рис. Error: Reference source not found).
Результати досліджень по емісії токсичних компонентів відпрацьованих газів, двигуном 1.6 Фольксваген з передкамерним сумішоутворенням, що працює на паливі EMKOR і для зіставлення – дизельним паливом ON, представлені на рис. Error: Reference source not found. Двигун навантажувався відповідно до дослідницького тесту US-FTP 75. І в цьому випадку отримане зниження емісії вуглеводнів НС, окису вуглецю СО, а також твердих часток РМ і збільшення емісії оксидів азоту NOx.
На рис. Error: Reference source not found представлене підсумкове порівняння емісії основних токсичних компонентів відпрацьованих газів, що викидають 54 дослідних зразка двигуна з безпосереднім упорскуванням і з передкамерним сумішоутворенням, що живлять по черзі дизельним паливом і метиловим ефіром жирної кислоти рапсової олії.
Застосування метилового ефіру рапсової олії приводить до зниження емісії токсичних компонентів відпрацьованих газів, в основному СО, НС, твердих часток і сажі, але до збільшення емісії оксидів азоту в порівнянні із двигуном, що живиться дизельним паливом. Більш "чисті відпрацьовані гази" викидаються в атмосферу із двигуна, оснащеного передкамерою.
Якщо мова йде про емісії альдегідів і поліциклічних ароматичних вуглеводнів WWA, то на основі досліджень, проведених фірмами Фольксваген й Ауди [70], кількість емітованих альдегідів у двигунах, що працюють на ефірі OR, зростає у два рази, a WWA знижується майже у два рази в порівнянні з ON, при близькій витраті палива (рис. Рисунок 2 .10).
Рисунок 2.9 – Порівняння емісії ненормованих компонентів відпрацьованих газів, і витрати палива за даними випробувань двигуна за дослідницьким тестом US-FTP 75 при живленні по черзі дизельним паливом і метиловим ефіром рапсової олії [50]
Рисунок 2.10 – Емісія специфічних альдегідів при 1500 [хв–1] й 10% навантаженню двигуна MWMD-916-6, що живиться по черзі ON, EMKOR, OR й OS [50]
Рисунок 2.11 – Емісія альдегідів при 1500 [хв–1] і повному навантаженню двигуна MWMD-916-6, що живиться по черзі ON, EMKOR, OR й OS [50]
З метою порівняння емісії ненормованих
альдегідів у відпрацьованих газах,
двигуна MWMD-916-6 Vs = 6,24 дм3,
,
Nemax = 74 кВт при
об/хв, на рис. 1.15 й 1.16 представлені
результати проведених досліджень.
У проведених дослідженнях двигун працював по черзі на дизельному паливі, ефірі EMKOR, рапсовому маслі й соєвому маслі. Максимальне значення емісії окремих специфічних альдегідів, що втримуються в газах, що відробили, отримано для двигуна, що живить рапсовим і соєвим маслами. Сумарна емісія ненормованих альдегідів була максимальної у випадку харчування двигуна рапсовим маслом.
Характерним є те, що при повнім навантаженні двигуна емісія всіх альдегідів значно знижується. Викликано це тим, що в камері згоряння двигуна при повнім навантаженні температура набагато вище, ніж у не-не-навантаженому двигуні. Більше висока температура в камері згоряння сприяє повному згорянню палива, тобто зниженню емісії продуктів неповного згоряння.
На мал. 1.16 й 1.17 представлені дані, отримані при установці окисного нейтралізатора, застосування якого знижує емісію специфічних альдегідів.
Рис.1.17.
Рисунок 2.12 – Емісія специфічних альдегідів у двигунах, обладнаних окисним нейтралізатором при 10% від повного навантаження двигуна 1500 [хв–1] [2]
Рисунок 2.13 – Емісія специфічних альдегідів у двигунах оснащених окисним нейтралізатором при повнім навантаженні й п = 1500 [мин~ ] [2]
При
навантаженні двигуна рівної 10% від
повної (мал. 1.16), постаченого окисним
нейтралізатором, отримано уравнивание
емісії формальдегіду, оцтового альдегіду
й акролеина/ацетону у двигунах, що
живлять по черзі газойлем і метиловим
ефіром кислоти рапсового масла (EMKOR).
Наведена так само сумарна емісія
специфічних альдегідів. Емісія інших
речовин (4-8) була дуже низької при
харчуванні всіма паливами.
Для того ж навантаження двигуна, але при харчуванні рапсовим маслом, сумарна емісія специфічних альдегідів й емісія окремих компонентів групи (1...8) були приблизно у два рази вище, ніж для двигуна, що живить дизельним паливом. Дуже цікаві результати були отримані при повнім навантаженні двигуна (мал. 1.17), додатково оснащеного окисним нейтралізатором. У цьому випадку емісія специфічних альдегідів для окремих компонентів була дуже малою. Сумарна емісія для рапсового масла була на 50% вище, ніж для дизельного палива; емісія для рапсового ефіру була приблизно у два рази вище, ніж для дизельного палива, і приблизно на 30% менше, ніж для EMKOR. При повнім навантаженні двигуна отримане зниження емісій у кілька разів окремих специфічних альдегідів і сумарної їхньої емісії, у порівнянні з 10%-ний навантаженням двигуна.
