Література.

1. Ефремов 77. К. К вопросу о дополнительном питании теплових двигателей водой. / 77. К. Ефремов II Трудьі Всесоюзной научной конфе- ренции «Защита воздушного бассейна от загрязнения токсичними ви- бросами транспортньїх средств». - Харьков: Институт проблем маши- ностроения, 1977. - Ч. 1. - С. 221.

2. Лернер М. О. Химические регулятори горения моторних топлив / М. О. Лернер. - М.: Химия, 1979. - С.28.

3. Лернер М. О. Водорастворимие антидетонатори / М. О. Лернер. - М, 1979. - Вьіп. 6.- С. 31.- (Зкспресс-инф. / НИИТЗХИМ. Сер. «Зле- ментоорганические соединения»),

4. Смаль Ф.В. Перспективнне топлива для автомобилей / Ф.В. Смаль, Е.Е. Арсенов. - М.: Транспорт, 1979. - С. 22.

5. Автомобильние и тракторние двигатели (теория, системи питання, конструкции и расчет) / Под ред. И.М. Ленина. - М.: Висшая школа, 1969. - С. 62.

6. Звонов В.А. Зкология: альтернативние топлива с учетом их полного жизненного цикла/ В.А. Звонов, А.В. Козлов, А.С. Теренченко II Автомобильная промишленность. - 2001. - №4. - С. 35-38.

7. Двигатели внутреннего сгорания. Теория поршневих и комбинированних двигателей / Под ред. А.С. Орлина, М.Г. Круглова. - М.: Машиностроение, 1983. - С. 12-22

8. Лиханов В.А. Снижение токсичности автотракторних дизелей / В.А. Лиханов, A.M. Сайкин.- М.: Агропромиздат, 1991. - С. 18-23.

9. Гладков О.А. Створення малотоксичних дизелів річкових судів / О.А. Гладков, Е.Ю. Лерман - Л.: Суднобудування, 1990. - 112 с.

10. Сомів В.А. Про застосування водотопливньїх емульсій у дизелях / В.А. Сомів, Двигателестроение.-1988.- № 3.- С. 35-37.

7Водо-вугільне паливо (ввп) та водо-вугільні суспензії (ввс)

7.1Історія

Реально на найближчі 30 - 40 років, за оцінками експертів, основним енергетичним ресурсом залишається вугілля. У зв'язку з цим США проголосили наприкінці 90-х років повернення до «ери вугілля», сьогодні не менше 75% теплоелектростанцій США переведено на це паливо. Разом з тим перехід до «ери вугілля» на основі технології його використання 50-60 р.р. минулого сторіччя неможливий з ряду причин: технологічних, екологічних, економічних та інших .

Актуальність. Серед нових вугільних технологій великий інтерес являє технологія водовугільного палива (ВВС, ВВП), що виникла у поєднанні з інтенсивним розвитком у 50-60 р.р. минулого сторіччя гідротранспорту вугілля. Необхідність спалювання обводненого вугільного дріб'язку привела до розробки водовугільних суспензій (ВВС) і використання їх як нового виду палива (ВВП – див. рис. 1.1) . Більша частина проектів з поновлюваних і нетрадиційних джерелах енергії в Україні, на жаль, розрахована на далеку перспективу. У практичному ж плані, якщо орієнтуватися на найближче майбутнє, потрібно визначити роль і місце вугільного палива. Для України це може бути вирішальним енергоресурсом. Однак екологічні обмеження вимагають розробки та впровадження нових екологічно чистих вугільних технологій, що забезпечують повноту використання палива при максимально низькому шкідливому навантаженні на навколишнє середовище. Для вугільної енергетики принципово важливий перехід від прямого спалювання вугілля в топкових пристроях до приготування з вугілля різної якості (у тому числі й з відходів вуглезбагачення) водовугільного палива [3]. Водовугільне паливо (ВВП) являє собою дисперсну суміш, що складається з тонкоподрібненого вугілля, води та реагенту-пластифікатора. Одержують ВВП сьогодні з вугілля, вуглевмісних відходів і вугільних шламів.

Серед нових вугільних технологій великий інтерес являє технологія водовугільного палива (ВВС, ВВП), що виникла у поєднанні з інтенсивним розвитком у 50-60 р.р. минулого сторіччя гідротранспорту вугілля. Необхідність спалювання обводненого вугільного дріб'язку привела до розробки водовугільних суспензій (ВВС) і використання їх як нового виду палива [2].