5.2. Діловий етикет

Діловий етикет – це норми, правила, які регламентують стиль роботи, манери спілкування і поведінки, зовнішній вигляд ділової людини. Вперше на етику та етикет ділових відносин звернув увагу античний філософ Арістотель. Діловий етикет охоплює таки сфери ділових відносин, як службові стосунки: між начальником та підлеглими, колегами по роботі та партнерами; офіційні та неофіційні заходи; представлення, привітання, звернення; письмові, телефонні та інші засоби спілкування, імідж та ін. Для ділової людини найважливішими мають бути таки моральні якості як здатність діяти відповідно до чинного законодавства держави, правил економічної поведінки, традицій і норм моралі; повага до людей, обов’язковість, вірність слову, турботливість про клієнтів та колег; працелюбність, цілеспрямованість, наполегливість; високий професіоналізм; позитивний імідж, порядність, добросовісність, чесність, досконалість навіть у дрібницях та ін.

Для ділового етикету притаманні три основні правила: відносьтесь до інших, без всякого виключення, саме так, як би Ви хотіли, щоб відносились до Вас; користуйтесь п’ятьма чарівними словами, якими так часто нехтують в бізнесі: Будь ласка, Дякую Вам, Відмінно зроблено; як масло з водою, не змішуйте наркотики та спиртне з бізнесом.

5.3. Особливості національного етикету

Останнім часом в етиці з’явилася спеціальна галузь етичних знань – етноетика, яка досліджує етику міжнаціональних стосунків, питання співвідношення національних та загальнолюдських цінностей, моральні проблеми людської особистості в полі національної культури, національний етикет. Знання особливостей національної етики та етикету має важливе значення для успішної співпраці з закордонними діловими партнерами. В цілому етикет ділових відносин базується на загальнолюдських принципах моралі, але кожна нація має свою специфіку культурної поведінки, яку потрібно враховувати. Так, американці відрізняються енергійністю, індивідуалізмом, професіоналізмом. Вони завжди пам’ятають, що «час – це гроші», тому не пробачають ніяких запізнень, під час переговорів задають багато питань, дотримуються правила: американець на роботі повинен бути в розпорядженні оточуючих. Вступаючи в ділові стосунки з англійськими партнерами, треба знати, що вони здатні до компромісу, рішення приймають занадто повільно, але на їх «чесне слово» можна покластися. Вони занадто пунктуальні, цінують час і вимагають того ж від інших. Дотримуються суворих правил при виборі одягу для візитів. Німці відрізняються високою працездатністю, організованістю, педантичністю, скептичністю. Велике значення надають офіціозу, вчасності вживання титулів, розписують своє життя по дням та годинам, акуратно виконують свої зобов’язання і вимагають від партнерів такого ж відношення до справ.

Для французів характерні обачливість та скептицизм, вони уникають компромісів, не відрізняються пунктуальністю, віддають перевагу розмовам на теми культури, мистецтва, не люблять говорити про релігію, політику, сімейні відносини. Українські бізнесмени особливу увагу приділяють загальним цілям і за надто мало – засобам їх досягнення, неохоче йдуть на ризик, компроміс. Етика ділових відносин в Україні тільки формується і не має класичних традицій.

Запитання до самоконтролю

1.  Що таке етикет і чим він відрізняється від етики?

2.  Назвіть загальні принципи і норми етикетної культури.

3.  Коли і в який країні вперше виник етикет?

4.  Чим відрізняється світський етикет від ділового етикету?

5.  На яких засадах ґрунтується національний етикет?

6.  Які Ви знаєте особливості українського етикету?

7.  В чому полягають основні функції ділового спілкування?

8.  Які існують правила телефонної розмови?

9.  Яким рисам повинен відповідати професійний імідж?

10.  Яким є етикет національного прапора?

Література

1. Малахов В. Етика: Курс лекцій; Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 36-40, 164-167, 210-212, 261-264.

2. Тофтул М.Г. Етика: Навч. посібник. – К.: Академія, 2005. – С. 227-240.

3. Во Вік – О. Басс. Як набути популярності, або правдивий сучасний етикет. – Тернопіль: Тарнекс, 1992. – С. 7-126.

4. Этика: Учеб. пособие / Под ред. Ж.В Мишаткиной, Я.С. Яскевич. – 2-е изд. – Минск: Новое Знание, 2002. – С. 426-485.

5. Веденская Л.А., Павлова Л.Г. Деловая риторика: Учеб.пособие для ВУЗов. – Ростов н/Д: МарТ, 2001. – С. 250-271.

6. Джордж Р.Т. Деловая этика в 2-х томах. Пер. с англ. Р.И. Столпер. – М.: Прогресс, 2001. Т.1. – С. 135-161, 178-200, Т.2. – С. 820-832.

7. Рыбалко Т.С. В лабиринтах современного этикета / Т.С. Рыбалко, Н.А. Петраков и др. / Под ред. проф. Г.В. Ангелова / Учеб. пособие: КПОГТ. – Одесса, 2012. – С. 17-53, 92-120, 406-432.