Тема 4 моральні аспекти людських відносин та поведінки План лекції

4.1.  Моральний вибір.

4.2.  Моральні передумови людського спілкування: повага, співчуття, милосердя, любов.

4.3.  Моральні виміри спілкування в бізнесі та менеджменті.

4.4.  Моральні аспекти поведінки в Інтернеті.

4.1. Моральний вибір

Моральний вибір – це акт моральної діяльності, який полягає в тому, що людина, виявляючи свою суверенність, самовизначається стосовно системи цінностей і засобів їх реалізації в лінії поведінки чи окремих вчинків. Моральний вибір пов’язаний зі свободою, тобто здатністю людини діяти відповідно до своїх інтересів і цілей, враховуючи знання законів об’єктивної необхідності. Моральна свобода виявляється в тому, що людина, виходячи із свободи волі здатна вільно обирати ті чи інші моральні цінності. Моральний вибір пов’я- заний з такими феноменами як моральний намір, моральна спонука, моральний мотив, моральна відповідальність.

Основними елементами морального вибору є наявність можливостей вибору та здібність вибирати.

Перше обумовлено способом життя людини, суспільними відносинами, ситуацією вибору, наявністю альтернатив і т.і.

Друге – індивідуальністю людини, її інтелектуальними якостями, вмінням аналізувати ситуацію, передбачати її результати, а також цінностними орієнтаціями (Фіхте, Шопенгауер, Ніцше).

В історії етики мали розвиток два напрямки щодо зовнішньої і внутрішньої детермінації вибору: моральний фаталізм с точки зору якого вибір обумовлюється об’єктивними обставинами (Демокріт, Гоббс, Спіноза).

Моральний волюнтаризм – вибір обумовлюється волею людини, без урахування моральної потреби (Фіхте, Шопенгауер, Ніцше). Але чи буде такий вибір моральним? Ні в такому разі моральна якість вибору усувається.

В моральному виборі існує подвійна детермінація:

1)  моральні норми особи;

2)  система моральних норм суспільства.

В моральній поведінці людини з точки зору вибору можна виділити наступні типи поведінки.

1.  Донкіхотство – активна поведінка особи, яка ґрунтується на емоціях, пориві, ігноруючи об’єктивні обставини вибору. «Я йду, навіть якщо не бачу дороги, і не знаю куди я прийду» – Дон Кіхот.

2.  Гамлетизм – поведінка людини, яка підходячи до вибору раціонально, намагається передбачити всі наслідки своєї активності в виборі із боязні зробити помилку. «Бути? чи не бути?» – Гамлет.

До цього типу відносяться люди, які часто запізнюються з прийняттям рішення. Рішення прийняте, але занадто пізно, воно вже не має актуальності.

3.  Нейтралізм – тип поведінки, згідно з яким людина не втручається в прийняття рішення. Займає нейтральну позицію, тобто вона вибирає між ділемою втручатися чи не втручатися в сам процес прийняття рішення, а не в те яким може бути вибір (наприклад, моральним чи аморальним).

Проблема морального конфлікту. Моральний конфлікт виникає в свідомості людини, якщо їй треба прийняти рішення між двома моральними нормами, коли вибір однієї моральної норми приводить до порушення другої норми. Це вибір між двома стикаючимися моральними цінностями, які лежать в одній моральній площині: любов – обов’язок (В. Биков «Пойти и не вернуться»).

Моральний вибір передбачає відповідальність – поняття, в якому відображається характер відносин між собою і суспільством, а також особи по відношенню до себе.

Однією з проблем морального вибору є проблема співвідношення цілей і засобів людської діяльності. В історії філософської думки щодо цього питання сформулювалися три принципові позиції:

а)  ціль виправдовує засоби;

б)  ціль взагалі не може виправдовувати засобів;

в)  ціль не виправдовує, а визначає засоби.

Ця позиція йде від Гегеля, тобто мета і закони діалектично зв’язані і засоби до яких ми змушені вдатися, залежать від того, яку саме ціль ми перед собою поставили.

Моральна ціль не може бути досягнена аморальними засобами.

Але жодна з окреслених позицій розуміння співвідношення цілей і засобів людської діяльності не позбавлена більших або менших вад, разом з тим вони не втратили своєї актуальності. До цього питання треба підходити ситуативно, з позиції принципу – добром творити добром.