Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Одеська національна академія харчових технологій

Кафедра соціології,

філософії та права

Конспект лекцій з курсу «етика і естетика»

для студентів напряму підготовки 601, 501

денної та заочної форм навчання

Затверджено радою з гуманітарної освіти та виховання протокол № __ від ____________

Одеса ОНАХТ 2012

Конспект лекцій з курсу «Етика і естетика» для студентів напряму підготовки 601, 507 усіх форм навчання / Укл.: Т.С. Рибалко. – Одеса: ОНАХТ, 2012. – 58 с.

Укладач: Рибалко Т.С., канд. філос. наук

Відповідальний за випуск зав. кафедри соціології, філософії та права

Г.В. Ангелов, канд. іст. наук, професор

ВСТУП

Впровадження курсу «Етика і естетика» як нормативної дисципліни підготовки менеджерів пов’язано з необхідністю набуття майбутніми спеціалістами не тільки специфічних професійних знань, але й знання спадщини не тільки етичної та естетичної думки, а й світової культури у цілому.

Сучасна етика найменше претендує на те, щоб «навчити моралі, вкласти у свідомість майбутніх фахівців набір цінностей та правил поведінки для усіх випадків життя. Її завдання більш у всьому полягає в прагненні навчити людину свідомому і розумному ставленню до моральних проблем, обґрунтуванні гуманістичних ідеалів, цінностей моральності у стосунках людина – суспільство.

Тема 1 етика та її призначення План лекції

1.1.  Предмет і завдання етики. Місце етичних знань в професійній підготовці фахівця.

1.2.  Структура та функції моралі.

1.3.  Основні етичні школи і напрями.

1.1. Предмет і завдання етики. Місце етичних знань в професійній підготовці фахівця

Етика – це галузь філософського знання, що вивчає мораль і закони її розвитку. Етимологічно етика походить від давньогрецького слова ethos, тобто звичай, натура, спосіб мислення. Визначення етики як науки дав давньогрецький філософ Арістотель. Він розділив доброчесність людини на етичну (доброчесність характеру) та діаноетичну (доброчесність розуму); назвав науку, що вивчає етичну доброчесність етикою.

Латинським аналогом слова ethos являється слово mos, від якого походить термін moralis (стосовно звичаю), а пізніше moralitas (мораль). Таким чином, грецьке ethica і латинське moralitas етимологічно співпадають і відповідають українському слову «моральність». На цій підставі поняття «мораль» і «етика» часто співпадають. Одначе їх необхідно відрізняти одне від одного.

Етика – це наука про звичаї і традиційні форми поведінки людей, про причини їх виникнення і укорінення в суспільстві. Основним змістом етичних суджень виступають такі категорії як добро, зло. Об’єктом вивчення етики як науки є людська діяльність у всіх її проявах і уособленнях.

Що стосується моралі, то тут мається на увазі така сукупність цінностей, що орієнтує людей у практичному відношенні одне до одного, їх погляди на добро і зло, ідеали поведінки, норми і принципи життя, зміст життя, честь і повагу, відношення до суспільного і власного. Слід мати на увазі, що мораль є регулюючим засобом людських відносин і, з однієї сторони, підтримується власними переконаннями людини, з другої – силою суспільної думки, групи, класу, держави, до якої належить окрема людина, чи суспільства в цілому.

В системі знань фахівця етичні знання посідають особливе місце, так як вони пов’язані не тільки з абстрактно-теоретичними поняттями, а в результаті специфіки діяльності – з повсякденною практикою моральних взаємовідносин в конкретних ситуаціях.

В даний час перелік видів діяльності, що потребують етичних обґрунтувань, зростає. Це етика педагога, лікаря, журналіста, працівників сфери обслуговування, бізнесмена і т.п., наприклад, інженерна етика пов’язана з науково-технічною революцією, що вимагає конкретно професійних обов’язків і відповідно уявлень про професійну відповідальність інженера. Інженерна етика не тільки захищає престиж технічних спеціалістів, а і, що найбільш важливо, формує у них здатність бути хорошим керівником, організатором виробництва, бути чесним, справедливим, принциповим, гуманно відноситись до людей, природи і т.п.

Всі ці якості допомагають формувати етичні знання, котрі в структурі знань (технологічних, технічних, теоретичних) відносяться до світоглядних.