Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція_хір_4_5.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
29 Мб
Скачать
☆

17. Хвороба Рейно

Найчастіше у жінок молодого і середнього віку.

Захворювання є ангиотрофоневроз з переважною поразкою дрібних кінцевих артерій і артеріол.

Супроводжується різко вираженими мікроциркуляторними розладами, спостерігається, як правило, у молодих жінок.

Захворювання характеризується спазмом судин пальців рук і ніг і дуже рідко кінчика носа і вух.

Процес локалізується переважно на верхніх кінцівках; поразка зазвичай буває двосторонньою і симетричною.

Етіологія

Тривалі озноблення, хронічна травматизация пальців порушення функцій деяких ендокринних органів(щитовидна залоза, статеві залози), важкі . емоційні стреси.

Пусковим механізмом в розвитку захворювання служать порушення судинної іннервації

Клініка і діагностика

I стадія (ангіоспастична) характеризується вираженим підвищенням судинного тонусу.

  • Виникають короткочасні спазми судин кінцевих фаланг.

  • Пальці (частіше II і III пальці кистей або I-II пальці стоп) стають блідими, холодними на дотик і нечутливими.

  • Через декілька хвилин спазм змінюється розширенням посудин.

II стадія (ангиопаралитическая)

  • Напади збліднення ("мертвого" пальця) в цій стадії повторюються рідко,

  • кисть і пальці набувають синюватого забарвлення.

  • При опусканні рук донизу вона посилюється і приймає ліловий відтінок.

  • Набряклість і пастозність пальців стають постійними.

  • Вказані стадії тривають в середньому 3--5 років.

III стадія (трофопаралитическая).

  • У цій стадії на пальцях з'являються панариції і виразки.

  • Відбувається утворення вогнищ некрозу, захоплюючих м'які тканини 1-2 кінцевих фаланг, рідше - усього пальця.

  • З розвитком демаркації настає відторгнення некротичних ділянок, після чого залишаються виразки, що повільно гояться, рубці.

Лікування

Потрібно комплекс консервативних лікувальних заходів, вживаних при інших облітеруючих захворюваннях судин.

При неуспіху консервативного лікування показана:

  • грудна симпатектомія;

  • стеллэктомия;

  • при некрозі фаланг пальців -некрэктомия.

18. Туберкульоз хребта (туберкульозний спондиліт).

Хворіють переважно діти 2-5 років.

Уражуються 2-4 хребці.

Частіше в грудному, рідше – у поперековому відділі хребта. Частіше гематогенно.

Захворювання починається поступово.

У предспондилолітичній фазі (процес локалізований у тілі хребця) спостерігаються:

  • ознаки загальної туберкульозної інтоксикації: дитина погано їсть, худне. вередує,

  • реакція Манту позитивна,

  • лімфоцитоз, збільшення ШОЕ.

  • Клінічні ознаки з боку хребта відсутні.

Діагноз встановлюють рентгенологічно (вогнища остеопорозу і деструкції в тілі хребця).

У спондилолітичній фазі (руйнування тіла хребця і поширення процесу на міжхребцеві диски і прилеглі м’які тканини):

  • крім загальних проявів туберкульозу,

  • відзначають біль під час нахилу тулуба й обмеження через біль рухів хребта: дитина не може підняти предмет з підлоги і змушена для цього присідати.

  • Під час огляду хребта можна визначити його викривлення, випинання остистого відростка, горб (кіфоз, сколіоз),

  • а також симптом Корнєва – напруження м’язів спини у вигляді тяжів, які йдуть від кутів лопаток до ураженого туберкульозом хребця, під час розгинання тулуба;

  • натиснення на виступаючий остистий відросток спричиняє біль.

  • У цій фазі утворюються абсцеси від натікання гною і гнійні нориці,

  • зміщення хребців може призвести до стиснення спинного мозку і розвитку паралічів кінцівок, порушення сечовипускання дефекації.

  • Рентгенологічно: руйнування тіл хребців (сплющення хребців).

Післяспонділолітична фаза характеризується стиханням запальних явищ, іноді можуть залишатись холодні абсцеси, нориці і порушення спинномозкової інервації.

Лікування:

  • антибактеріальна протитуберкульозна терапія.

  • Використання різних шин, корсетів, гіпсових ліжечок.

  • Іммобілізацію здійснюють до затихання процесу.

  • Носіння корсета рекомендують протягом кількох років.

  • У післяартретичній фазі застосовують фізпроцедури, за наявності нориць – лазерну терапію.

Хірургічне лікування:

  • пункція,

  • розтин абсцесу,

  • коригувальні ортопедичні операції.

  • У разі стиснення спинного мозку – ламінектомія.