6.Німеччина на етапі абсолютної монархії

У XV-XVI ст. складаються так звані «абсолютні монархії». Передумови абсолютизму кореняться в соціально-економічних змінах, викликаних зародженням та розвитком буржуазних відносин. В епоху феодалізму політична влада (як і земельна власність) носила неповний розщеплений характер (феодальний імунітет, васальні відносини тощо). У міру соціально-економічного розвитку та спроб верховних феодальних владик зміцнити свою владу останні отримали і використали можливість спертися в боротьбі з феодалами на міста, в результаті виникає так звана станово-представницька монархія, де при королі нарівні з палатами, які представляли земельну аристократію, містилися інституції , де засідали представники усіх станів (феодалів, церкви, городян, іноді селян) - в Англії - парламент, у Франції - Генеральні штати, в Іспанії - кортеси, у Німеччині - ландтаги, в Росії - Земські собори. Спираючись на всі стани і граючи на їхніх протиріччях, королі ставали більш незалежними від аристократії, а центр ваги переміщався від позичання (у феодалів) державних послуг в покупку (королем) державної служби. Соціально-економічні зміни XV-XVI ст. збільшили ресурси суспільства і створили вільні кошти, які зіграли важливу роль і в еволюції державної влади. Збільшується частка податків в обсязі коштів, використовуваних центральною владою для своїх потреб. Відбувається посилення процесу централізації, складається державна територія навколо загального центру. Все це веде у іншому, відмінному від феодального, державному управлінню - через чиновників. Складання колоніальної системи і єдиних держав призводять до загострення військового протистояння, це необхідно призводить до появи постійної найманої і численної армії, причому під абсолютним контролем центральної влади. Війни приводили до погіршення становища широких селянських мас, це часто вело до повстань, які охоплюють великі території і колишні численними. Придушуючи подібні селянські виступи, центральна влада зміцнювала свою значимість для всього класу феодалів. Нерідко війни сприяли ослаблення феодальної аристократії (так, в Англії в період «війни Білої та Червоної троянд» минулося більшість пологів «старої» знаті, а нові дворяни були більш прив'язані до королівської влади, отримавши від неї землі і титули). Таким чином, королівська влада отримала гігантські ресурси, інструменти (бюрократія і армія) нове ідеологічне обгрунтування держави та королівської влади і зробилася «Абсолютної», тобто вільною від суспільства. Історично «абсолютизм» є вищою формою феодальної монархії. Його виникнення передбачає певний рівень грошових відносин і промисловості, так як це створює передумови фінансування цивільної та військової бюрократії та виникнення матеріальної основи для будівництва армії і флоту.

7.Джерела права феодальної Німеччини

У Німеччині, як і в більшості країн Західної Європи, вХ-ХІУ століттях переважало звичаєве право. Згодом з'являються записи судових звичаїв - Саксонське зерцало та Швабське зерцало (XIII ст.). Важливе значення мали акти королів (імператорів), а з переходом до станово-представницької монархії- постанови Рейхстагу. У період абсолютизму виникають систематизовані збірники законів. Серед них за змістом і значенням вирізняється "Кароліна" - кодифікація, видана та названа за іменем імператора Карла V. Це був звід кримінально-процесуального права, що призначався для всієї величезної імперії, але не був обов'язковим для курфюрстів, за якими зберігалося право користуватися своїми "споконвічними та справедливими звичаями". Від XVII ст. деякі німецькі держави здійснюють свої кодифікації: Кримінальне уложення та Цивільний кодекс у Баварії (середина XVIII ст.), Кримінальне уложення ерцгерцогині Марії Терезії - " Терезіана" в Австрії, Пруське земське уложення 1784 р. та ін. Важливу роль відігравало міське право, що регулювало відносини в галузі ремесла й торгівлі та фіксувалося в міських статутах. Широко були відомі міські статути Кельна, Магдебурга, Любека та інших великих торговельних центрів Німеччини. Право захищало приватну власність, насамперед, на землю. Для права феодальної земельної власності були властиві такі риси: ієрархічна структура земельної власності, становий характер, обмеження в розпоряджанні, особливий порядок спадкування - майорат. Зобов'язальному праву були відомі різні види договорів: купівлі-продажу, міни, дарування, позики та ін. Однак тривалий час замкнений характер феодального виробництва гальмував розвиток товарно-грошових відносин, а отже й зобов'язального права. На сімейне право сильний уплив справляла церква. Переважно, саме нормами канонічного права регулювалися шлюб та сім'я. Заборонялися розлучення, позашлюбні зносини, шлюби з близькими родичами. Шлюбний вік був низьким і становив для чоловіків 14 років, а для жінок- 12. Жінка перебувала в підпорядкованому від чоловіка становищі, всюди мала слідувати за ним, не мала права без його згоди укладати договори, складати заповіт, розпоряджатися майном тощо. Щоправда, в роздільному майні виділялися частки, що враховувалися та переходили в спадок окремо (до них належали речі особистого користування жінки, прикраси та ін.). За нормами ленного права земля могла переходити в спадок тільки до одного із синів, а за земським правом -у рівних частках до всіх синів. Кримінальне право оперувало такими загальними поняттями: умисел і необережність; обставини, що обтяжують провину; співучасть тощо. Визнавалися різні види злочинів: проти релігії (богохульство, чаклунство); проти моральності (перелюб); проти держави (зрада, бунт); проти особи (вбивство, поранення, образа); проти власності (крадіжка, грабіж); проти правосуддя (лжесвідчення) та ін. При визначенні покарання суд зважав на станову приналежність сторін. Основною метою покарання було залякування. Основні види покарань того часу: смертна кара, членоушкодження, тілесні та ганебні покарання, таврування, тюремне ув'язнення, вигнання, штраф. Судовий процес спочатку (до XII ст.) має змагальний, а згодом -слідчий (інквізиційний) характер (переважає після видання в 1532 р. "Кароліни").

Феодальна Англія