14. З’ясуйте поняття прямого і переносного значення слів. Класифікуйте типи переносних значень. Наведіть приклади.

Пряме значення слова — це його основне лексичне значення. Найчастіше пряме значення є первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Наприклад, слово гніздо означає “у птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят”: пташине гніздо.

Переносне значення слова — це його вторинне значення, яке виникло на основі прямого, наприклад: сімейне гніздо.

Часто в переносному значенні вживаються назви тварин: лисицею називають хитру людину,зайцем — боягуза, віслюком або бараном — дурня, ведмедем або слоном — незграбу, левом, орлом — людину сміливу і відважну.

Слово в прямому значенні — це звичайна, повсякденна назва чогось (предмета, дії, ознаки). Слово в переносному значенні — назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. Переносних значень у слові може бути кілька.

Розрізняють такі типи переносних значень: метафору, метонімію і синекдоху.

Метафора (від грец. тешркога — перенесення) — це тип переносного вживання

слова, що грунтується на подібності тих або інших ознак. Найчастіше відбуваються

метафоричні перенесення ознак, властивостей предметів на істоти і навпаки, на¬

приклад: І земля, і вода, і повітря — все поснуло.

Метафора може бути побудована на:

1) подібності форми.Помережив вечір кучерявий льодяними фатами вікно

(М. Драй-Хмара);

2) подібності кольору: Сонце хилилося уже на захід і кривавим блиском обливало

сніжні полонини (І. Франко);

3) подібності властивості: Відомо, що за людина з Невкипілого — кремінь

(А. Головко);

4) подібності вияву почуття: Думки, спогади краяли серце Костомарова

(М. Івченко);

5) схожості поведінки, способу дії: Втома крадеться тихо, але він втомі взяти

себе не дає (В. Бичко).

Метафора може ґрунтуватися і на основі вражень та оцінки будь-чого: Вишневі

пахощі думок (М. Драй-Хмара).

На основі метафоризації в художньому мовленні створюються мовні образи: грім

оплесків, зоря надії.

Метонімія (від грец. теЮпітіа — перейменування) — це перенесення назви з

одного класу предметів або назви одного предмета на інший, які межують, пере¬

бувають між собою в органічному зв’язку.

Може переноситися:

1) назва приміщення — на людей у ньому: Інститут святкує своє сторіччя

(П. Воронько);

2) назва матеріалу — на виріб з нього: Весь стіл заставлено сріблом (тобто

посудом зі срібла);

3) назва дії — на результат: зупинка (сама дія і місце, де зупиняються);

4) предмет, що вивчається, — на галузь науки: анатомія і фізіологія;

5) назва заходу — на її учасників: Конференція прийняла звернення;

6) назва емоційного стану — на його причину: Жах!;

7) ім’я автора — на його продукцію: Вивчаємо Шевченка;

8) назва об’єкта — на препарат: пігулки від голови;

9) назва предмета — на те, що в ньому міститься: — Ось, випий склянку,

освіжись;

10) назва ознаки, властивості — на її носія: Сам народний бас, що сидів попереду,

теж вибіг на сцену, трохи поспівав… (Ю. Яновський).

Синекдоха (від грец. ьпеМоске — співпереймання) — це тип перенесення назви

частини на назву цілого і навпаки. Наприклад: Ґринджолами мовчазно кожух проїхав.