56. Розкрийте значення явища спрощення в групах приголосних. Наведіть приклади.

В більшості випадків в словах зустрічається, в основному, два приголосних звуки підряд. Однак при утворенні похідних слів суфіксальним способом (тобто шляхом додавання суфіксів) на межі кореня і суфікса почали збігатися три і більше приголосних. Для зручності і милозвучності вимови деякі з приголосних в таких групах почали опускати (не вимовляти). Це явище частково закріпилося в графіці і отримало назву спрощення в групах приголосних.

Групи приголосних, де найчастіше відбувається спрощення:

- ждн – жн (тиждень – тижневий);

- здн – зн (проїздити – проїзний);

- стн – сн (честь – чесний);

- стл – сл (стелити – слати)

- слн – сн (ремесло – ремісник)

- стц – сц (містити) – місце);

- лнц – нц (сонце – від «сълньце»);

- рдц – рц (серденько – серце);

- сткл – скл (скло від стъкло);

- рнч – нч (горно – гончар;

- скн – сн (тріск – тріснути);

- зкн – зн (бризкати – бризнути).

Увага: на письмі спрощення спрацьовує лише для української лексики. Для іншомовних слів правила спрощення не спрацьовують!

Винятки: шістнадцять, кістлявий, хвастливий, пестливий, хворостняк, зап’ястний і похідних від них.

Увага: в словах іншомовного походження і у винятках спрощення приголосних відбувається лише у вимові, тобто спрощення треба показати лише у фонетичній транскрипції.

Наприклад: зап’ястний – [запйáсниǐ]; студентський [студéнс'киǐ]. Цей факт слід враховувати при розв’язанні завдань на кількість звуків і букв, а також на голосні/глухі приголосні.

57. З’ясуйте значення, морфологічні ознаки та синтаксичну функцію дієслів.

Дієслово — самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? Що зробити? Що роблять? Що зроблять? Що зробили?

Дієслова мають такі граматичні категорії: час, число, особу, рід, вид, спосіб. У реченнях дієслова найчастіше виконують роль присудка.

Дієслова на -ть, -ться пишуться із м’яким знаком: навчають, пишаються. Дієслова на -ш, -шся пишемо без м’якого знака: пишаєшся, навчаєшся.

Дієслово має п’ять основних форм: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, безособова форма на -но, -то, дієприслівник.

Неозначена форма означає дію, стан або процес поза часом, способом, числом, особою і відповідає на питання що робити? Що зробити?: малювати, записати.

Особове дієслово означає дію, стан предмета і відповідає на питання що роблю? що зроблю? Що буду робити? Що робив?: малюю, запишу, сказав.

Дієприкметник означає ознаку предмета за дією і відповідає на запитання який? яка? Яке? Які?: вишитий. зроблений.

Безособова форма на -но, -то вказує на дію, яку сприймаємо як результат і відповідає на питання що зроблено?: вишито, зроблено.

Дієприслівник означає додаткову дію, ознаку, обставину дії і відповідає на питання що роблячи? Що зробивши?: вишиваючи, зробивши.

58. Дайте визначення поняттю числівник. З’ясуйте особливості відмінювання та правопису числівників.

Числівник - це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).

Правопис числівників

1. Назви десятків 50 -80 та сотень500-900 пишемо без м’якого знака в середині слова:

п’ятдесят, шістдесят , п’ятсот, шістсот, дев’ятсот .

2. У складених кількісних і порядкових числівниках кожен компонент пишемо окремо:

дев’ятсот дев’яносто дев’ять, дев’ятсот дев’яносто дев’ятий;

3. Числівник одинадцять пишеться з однією -н. У числівниках від одинадцяти до дев’ятнадцяти м’який знак пишеться тільки в кінці слова: дванадцять, сімнадцять.

4. Складні кількісні і порядкові числівники пишуться разом у будь-якому відмінку: шістсот, шестисот, шестистам, шестисотий.

5. Складені числівники пишуться окремо: дві тисячі п’ятсот тридцять два, дві тисячі п’ятий.

Відмінювання числівників

1. Числівники сорок, дев 'яносто, сто у всіх відмінках, крім називного та знахідного, мають закінчення -а.

2. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники відповідних відмін.

3. Дробові числівники відмінюються так: чисельник відмінюється як кількісний числівник, а знаменник - як порядковий.

4. Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.

5. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини.

6. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останній компонент.

7. Порядкові числівники відмінюються як відповідні прикметники

8. Неозначено-кількісні числівники багато, небагато, кілька, декілька відмінюються як числівники п'ять, шість, але паралельних форм не мають

9. Числівники половина, третина, чверть відмінюються як іменники.

10. У сполученнях, що позначають дати, Восьме березня, Перше вересня та інші, відмінюється тільки перша частина: до Восьмого березня, присвячено Першому вересня.