29. З’ясуйте роль граматичної основи речення. Охарактеризуйте способи вираження головних членів речення.

Речення — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, в якій виражається самостійна думка. Воно може складатися з одного слова або групи слів. Підмет — це головний член двоскладного речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, і відповідає на питання: хто? що? За своєю структурою підмет може бути простим(виражений одним словом) і складеним (кількома словами). Способи вираження підмета: - іменниками, займенниками в називному відмінку: У небі сонце — серед нив я. - неозначеною формою дієслова: І плакати — це також щастя. - прикметником та дієприкметником: Тоді старшенька моя й гукає. - числівником: Обидва почували себе добре лише один біля одного. - фразеологічними сполученнями: Бабине літо висіло на віттях як прядиво. - власними назвами: В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу. - нерозкладними словосполученнями: За волю кожний з нас поляже. - службовими словами і вигуками: Переможне «ура!» пронеслося над степом. Присудок — це головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично пов’язаний з ним. Відповідає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке? За своєю структурою присудок може бути простим та складеним. Простий присудок — особова форма дієслова, що передає граматичні значення часу, способу, виду, особи, числа. Простий присудок можети бути виражений: - інфінітивом: Я їй розказувати, а вона сміятись та ридати. - наказовим способом (означає несподівану дію): Нехай громада судить межи нами! - усіченим дієсловом (означає різку одноразову дію): Вірите, сокира в мене в руках сама собі тільки — стриб! стриб! стриб! Складений присудок має дві частини: головну і допоміжну (зв'язка). Основне лексичне значення такого присудка закладене у головній частині, а граматичне - в допоміжній.

Дієслівний складений присудок виражається поєднанням дієслова - зв'язки, яке стоїть в особовій формі і інфінітива (Він бажав піти разом з нею).

Іменний складений присудок утворюється поєднанням дієслова - зв'язки з іменником, прикметником, дієприкметником (Городецький прикрасив Київ унікальними спорудами).

Між підметом і присудком може ставитися тире, якщо у реченні пропущено дієслово-зв'язку. Тире ставиться:

якщо підмет і присудок виражені іменником у називному відмінку ( Хліб - всьому голова);

якщо підмет і присудок виражені інфінітивом (Життя прожити - не поле перейти);

якщо перед присудком вжито слово це значить, то, це, ось (Більшість - це ще не значить всі).

30. Класифікуйте розряди числівників за значенням і граматичними ознаками.

Числівник — самостійна частина мови, яка позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

Числівники за значенням поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні бувають збірні, дробові, неозначено кількісні і власне кількісні.

Українські числівники змінюються за родами, числами та відмінками. За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні (відповідають на питання скільки?) і порядкові(відповідають на питання котрий?).

Кількісні числівники змінюються тільки за відмінками, але не мають роду й числа, крім числівників один (який має форми родів — одна, одне і числа множини — одні), два (має форму жіночого роду дві), обидва (жіночий рід обидві), півтора (жіночий рід півтори).

Кількісні числівники, які означають число, бувають підметами й додатками:

Три і чотири — сім (підмет і присудок). Розділіть двадцять чотири на вісім (додатки).

Порядкові числівники змінюються за родами (четверта,четверте), числами (четвертий, четвертї), відмінками (четвертого, четвертої, четвертих).

Порядкові числівники виступають тими членами речення, що й прикметники, — означеннями, іменною частиною присудка, зрідка підметом, додатком чи обставиною.

Мій брат навчається у третьому класі (означення).

Тарас Шевченко народився тисяча вісімсот чотирнадцятого року (обставина).

На фініші наш спортсмен був п'ятим (присудок).

Сьоме січня — Різдво Христове за православним календарем (підмет).