Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ukr_mova.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
162.38 Кб
Скачать

17. Охарактеризуйте класифікацію частин мови.

Частини мови поділяються на самостійні (повнозначні) і службові (неповнозначні); окрему групу складають вигуки і звуконаслідування.

Самостійні частини мови (їх шість: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. Самостійні частини мови є членами речення і мають як лексичне, так і граматичне значення.

Службові частини мови (їх три: прийменник, сполучник, частка) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка).

Вигуки і звуконаслідування виражають лише волевиявлення, емоції, етикет, імітують звукові сигнали птахів, тварин, явищ природи.

І. Самостійні частини мови.

Іменник – назва предметів та будь-яких явищ.

Наприклад, стіл, вітер, Ганна.

Прикметник – вираження ознаки предметів.

Наприклад, високий, красива, дерев'яний.

Дієслово – вказівка на дію або стан предметів чи явищ.

Наприклад, біжу, переїхав, зробити.

Займенник – вказівка на особу або предмет.

Наприклад, я, твій, той.

Прислівник – виражає ознаку дії чи іншої ознаки

Наприклад, холодно, тричі, стрімко.

Числівник – назва кількості предметів або явищ та їхній порядковий номер.

Наприклад, сто, перший, десятеро.

ІІ. Службові частини мови.

Сполучник – зв’язок між собою частин речення та однорідних членів речення.

Наприклад, і, та, або.

Прийменник – засіб висловлення відношення іменника до інших слів у реченні.

Наприклад, в, під, проміж.

Частка – виражає відтінки мовлення.

Наприклад, тільки, ледве, мов.

ІІІ. Окрема частина.

Вигук та звуконаслідування виражають почуття та емоції.

Наприклад, ой, ах, тьху.

18. Дайте визначення поняттю «лексика». Проаналізуйте лексику за призначенням. Наведіть приклади.

Лексика — це словниковий склад мови з фразеологією включно. Розділ науки про мову, який вивчає лексику в усьому її обсязі, називається лексикологією.

Основу лексичного складу мови становить загальновживана стилістично нейтральна лексика. Вони використовуються практично всіма носіями літературної мови й охоплюють найрізноманітніші сфери життя. Це слова на позначення родинних стосунків (батько, мати, сестра, брат, дід, тітка); органів людського тіла (голова, плече, шия, вухо, нога); речей, пов’язаних із побутом та працею людини (кухня, ліжко,комп’ютер, відеомагнітофон); рослин (пшениця, жито, троянда).

Науково-термінологічна лексика поділяється на загальнонаукову, яка використовується в усіх галузях знань (принцип, метод, гіпотеза, класифікація, аналіз, синтез, то­тожність, аналогія), і спеціально-термінологічну, що вжи­вається лише в певній галузі науки, техніки чи мистецтва.

Офіційно-ділова лексика, яка, окрім офіційно-ділового стилю, обслуговує і стиль публі­цистичний: (угода, заява, звернення, протокол, розпоряджен­ня, звіт, референдум, пропозиція).

Професійно-виробнича лексика включає професійні слова, терміни певної галузі знань, а також загальновжи­вану й офіційно-ділову лексику, яка використовується в певній сфері діяльності (штрек, шпур, кріпильний ліс, бот, стапель, швартові)

Емоційно-експресивна лексика, що використовується в художньому та публіцистичному стилях, служить для вираження позитивних чи негативних оцінок, емоцій, почуттів: (чарівність, витонченість, божественний, любий, гидкий, бридкий ).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]