6. Розкрийте зміст технології евристичного навчання у внз.

Евристичне навчання — навчання, головною метою якого є конструювання студентом особистісного сенсу, цілей та змісту навчання, а також процесу його організації.

Головною характеристикою евристичного навчання є створення учнями освітнього продукту (тобто матеріальні продукти діяльності учня у вигляді суджень, текстів, малюнків, виробів тощо; зміни особистісних якостей учня, які розвиваються в навчальному процесі). Обидві складові освітнього продукту — матеріальна й особистісна — створюються одночасно й рівні за значенням.

Завдання евристичної освітньої діяльності студента – конструювання ним своєї освіти через створення продуктів, що входять у зміст цієї освіти. Зовнішній освітній продукт учасника освіти забезпечує одержання ним внутрішнього продукту – зміни уявлень, досвіду, можливостей, здібностей, способів діяльності й інших особистісних цілей. Внутрішній продукт освіти студента дає якісно новий результат, на який спрямована дидактична евристика.

Технологія евристичного навчання (В.Андреєв, Н.Гузій, Б.Коротяєв, М.Лазарєв,

В.Паламарчук, О.Пєхота, А.Хуторськой та ін.) має потужні дидактичні можливості у

перебудові всього навчального процесу і в середній, і у вищій школі.

Прообразом евристичного навчання є метод запитань і міркувань Сократа.

Витягнення прихованих у людині знань може бути не тільки методом навчання, а й методологією всієї освіти [3].

Творча самореалізація учня як умова евристичного навчання розкривається у трьох основних цілях:

- створення учнями освітньої продукції в навчальних галузях;

- засвоєння ними базового змісту цих галузей через співставлення з власними результатами;

- вибудовування індивідуальної освітньої траєкторії учня в кожній з освітніх галузей з опорою на особистісні якості.

Не завжди пропонований учням результат є продуктом їх творчості. Та ж сама робота може бути творчою для одного учня та нетворчою (репродуктивною) для іншого.

Переваги евристичного навчання над проблемним та розвиваючим, наступні: на

відміну від проблемного навчання метою евристичного є не передача студентам досвіду минулого,а створення ними особистого конструювання майбутнього; проблемне навчання застосовується при вивченні тих предметів, де потрібний інтелектуальний підхід, евристичне навчання більш універсальне і можна застосовувати при вивченні всіх предметів, у тому числі і емоційно-образних.

Евристичне навчання відрізняється від розвиваючого якісно новим завданням: розвитком не тільки студента, але і траєкторії його освіти, включаючи розвиток цілей, технологій, змісту освіти і передбачає достатнє володіння механізмами, методами і прийомами творчої діяльності, такими, як «аналіз через синтез», мозковий штурм, логічна низка евристичних запитань, методи розвитку емпіричних знань до рівня теоретичних, асоціації, порівняння, узагальнення, абстрагування, об'єктивна діагностика й оцінювання власної чи чужої роботи тощо.

7. Розкрийте особливості використання технології розвитку критичного мислення у вищому навчальному закладі.

Розвиток критичного мислення – це сучасна освітня технологія, розроблена американськими спеціалістами з педагогіки на основі узагальнення досвіду світової педагогіки та психології і виходячи із актуальних потреб системи освіти.

Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти (від дитячого садочка до ВНЗ), в різних предметних галузях, видах та формах роботи. Технологія розрахована не на запам’ятовування, а осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання.

Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:

​ учителем: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; віра в кожного учня;

​ учнями: розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок; активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:

​ освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;

​ інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;

​ культури письма: формування навичок написання текстів різних жанрів;

​ соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання;.

Форми уроку РКМЧП відрізняються від уроків з традиційним навчанням. Учні не сидять пасивно, слухаючи вчителя, а стають головними дійовими особами уроку, вони думають і згадують, діляться міркуваннями один з одним, читають, пишуть, обговорюють прочитане.

Мозковий штурм, дискусії.

Кластери.  Це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє зробити наочними ті розумові процеси, які відбуваються при зануренні в ту чи іншу тему. Кластер є відображенням нелінійної форми мислення. Іноді такий спосіб називають «наочним мозковим штурмом". 

«Просунута лекція».  Суть запропонованої форми полягає в особливій організації лекції із застосуванням активної навчальної моделі виклик - осмислення - рефлексія. Учитель видозмінює традиційну форму лекції, щоб стимулювати учнів до активної слухання і критичного мислення. 

Алгоритм дій (можливі варіанти):

1. Виклик. Підготовча діяльність. Представлення теми. Проблемне питання за змістом лекції. (Робота в парах: обговорення та запис наявних міркувань для відповіді, інформаційний прогноз, виступи від пар, фіксування на дошці висловлених ідей). 

2. Анонс змісту першої частини лекції. Завдання для учнів (дл початку лекції): по ходу лекції одна людина в парі коротко записує нову інформацію по проблемного питання, інший відзначає в первинних записах збіги «+» і розбіжності «-« почутої в лекції інформації із зробленим раніше прогнозом (аудованої варіант Інсерт ) 

3. Осмислення. Учитель зачитує першу частину лекції. 

4. Рефлексія. Попереднє підведення підсумків. (Індивідуальне завдання: виділення головного - письмову відповідь. Робота в парах: обговорення прогнозу з почутим матеріалом, обговорення в парі, формулювання загальної відповіді, виступи від пар). 

5. Повторний виклик. Анонс змісту другої частини лекції. Проблемне питання. (Робота в парах: обговорення та запис наявних міркувань для відповіді, інформаційний прогноз, виступи від пар, фіксування на дошці висловлених ідей). Завдання для учнів (аналогічне пункту - 2).

 6. Осмислення. Учитель зачитує другу частину лекції. 

7. Рефлексія. Підведення підсумків. (Робота в парах: обговорення прогнозу з почутим матеріалом, виступи від пар).

7. Підсумкова рефлексія. Завдання класу: індивідуальна самостійна робота - письмову відповідь на загальний глобальне питання за матеріалом лекції. Форма - 10-хвилинне есе. 

9. Роботи здаються вчителю. (Використовуються як показник засвоєння учнями змісту лекції, а також як матеріал для підготовки наступного заняття.  Предметна область лекцій не обмежена. Завдання та способи організації індивідуальної та колективної діяльності можуть варіюватися.