І. Теоретичний блок

1. Розкрийте основні ознаки педагогічної інноватики у вищій школі.

Педагогічна інноватика, на відмінну від педагогіки молода наука, в Україні про неї почали говорити тільки наприкінці 80х років минулого століття. Сьогодні пед.. інноватика перебуває в стадії становлення й емпіричного пошуку. Пед.. інноватика - це вчення про створення пед. нововедень, їх оцінку й освоєння пед.. співтовариством, використання і застосування на практиці пед.. новацій. Пед. інноватика полягає в постійному пошуку і впровадженні нових максимально ефективних технологій навчання і вихов., результатом яких має бути формування високоадаптованої до змінних умов, активної, діяльної, творчої особистості яка вміє аналізувати, долати будь-які труднощі. Орієнтація на нове, пошук і впровадження нового не є самоціллю пед.. інноватики. Передусім вона спрямована на забезпечення адекватності навчально-вих процесу і його результатів вимогам суспільства. Якщо під пед. нововведенням розуміти якусь ідею, метод, засіб, технологію або систему, то нововведенням у цьому випадку буде процес впровадження і освоєння цього нововеденння. За допомогою конструювання нововведень можна управляти розвитком освітніх систем: як на рівні школи, коледжу, університету так і на рівні регіону, країни.

Наприклад, можна перелічити пед. нововедення, що ставляться до зміни занять у ВНЗ, які лежать у руслі парадигми сучасної освіти: 1. Зміна цільової настанови заняття – «дати освіту» на установку «освіта як самореалізація». 2. Зміна принципу репродуктивного засвоєння матеріалу на принцип продуктивності, що припускає основне завдання викладача: визначити при підготовці уроку, що саме, який освітній продукт створять студенти в ході занять. 3. Перехід від загальної освіти для всіх до реалізації індивідуальної освітньої траєкторії кожного студента. Для цього застосовується ряд педагогічних нововведень:, індивідуальні освітні програми і їхнє твердження, особистісна діагностика й моніторинг навчальної діяльності кожного, індивідуалізована система діагностики й оцінки освітніх результатів. 4. Перехід від логічної структури занять до ситуаційної, тобто впровадження технології освітньої ситуації, що призводить до реалізації логіки. 5. Розвитку внутрішньої логіки студентів стосовно досліджуваних питань. 6. Замість завдань, що не припускає їхнього індивідуального рішення, вводяться евристичні - відкриті завдання. Такі завдання не мають однозначних "правильних" відповідей. Будь-яка відповідь завжди унікальна й відбиває ступінь творчого самовираження студента. Засобами інноваційного просування даного нововведення виступають дистанційні евристичні олімпіади. 7. Обмеженість змісту заняття рамками аудиторії, переборюється за допомогою телекомунікацій і ресурсів Інтернету. Участь у дистанційних курсах, проектах, конференціях і, підготовка до них , засобами для переходу до відкритої, розподіленої освіти. 8. Замість узагальнення матеріалу й заздалегідь підготовлених висновків занять - впроваджується система індивідуальної й колективної рефлексії - усвідомлення виконаної діяльності. 9. Універсалізована, у тому числі тестова система контролю результатів навчання, замінюється на персоналізовану, яка враховує індивідуальні можливості й мету кожного студента. 10. Оцінці підлягають не стільки результати порівняння досягнень студента з єдиними нормами й критеріями, скільки виявлення його власного освітнього збагачення, порівняння його із самим собою. 11. Введення порт фоліо студента як альтернативи формалізованому контролю освітніх результатів студентів..

Тому для викладача, що бажає включитися в інноваційний процес, дуже важливо визначити, у чому полягає сутність пропонованого нового, який рівень новизни. Для одного це може бути дійсно нове, для іншого воно таким не є.

Педагогічними нововведеннями, інноваціями можуть бути педагогічні ідеї, процеси, засоби, методи, форми, технології, змістовні програми й т.п.

Педагогічні інновації класифікуються за різними ознаками.

По виду діяльності: педагогічні - що забезпечують педагогічний процес; управлінські - що забезпечують інноваційне управління освітніми закладами.

По строкам дії - короткочасні і довгострокові.

По характеру змін - радикальні, комбіновані, модифіковані.

По масштабу змін - локальні (нововведення, не пов´язані між собою;), модульні (комплекс пов´язаних між собою часткових нововведень, що належать, наприклад, до однієї групи предметів, однієї вікової групи дітей тощо), системні - повна реконструкція систем як цілого. охоплюють весь навчальний заклад

По масштабу використання - одноособові (здійснюються один раз) і дифузні (повторюються кілька разів).

По джерелу виникнення - зовнішні (поза освітньою системою), внутрішні (усередині освітньої системи).

По методу здійснення - авторитарні, ліберальні, адміністративні, ініціативні.