1. Суспільні та науково-технічні чинники розвитку системи вищої школи.

Закономірності розв. освіти:

• Ріст наукоємних виробництв;

• Інтенсивне ↑ технічної і наукової інформації.

80-ті рр.. тенденції:

- Науковий бум;

- Криза в с-мі побудови освіти

- в 2 – 3 рази ↑ обсяг інформації;

- ↑ рівень теоретичних знань в усіх галузях;

- накопичення теоретичних знань відбувається по різному в різних галузях знань залежно від змісту науки.

1) фіз.-мат – дедуктивний розвиток, всі теоретичні узагальнення (це с-ма причинно-наслідкових зв’язків), закони, гіпотези.

Гіпотеза – це с-ма умовиводів, яка має доведеність і недоведеність. Мають ймовірний характер.

2) дедуктивні науки – переважають гіпотези.

3) індуктивно-дедуктивні науки (астрономія)

- ↑ теоретичного рівня – теоретичні знання неоднорідні;

- закон – найнижча ланка теоретичних знань;

- закономірність:

1) як сукупність проявлення 2-х законів. Між двома законами закономірність встановлює певні зв’язки:

- Чітка інформація про процеси розвитку

- Чітка інформація про час процесу;

- Чітка інформація про кінцевий результат.

2) недостатньо пізнаний закон. Зкономірність як недостатньо пізнаний закон – внутрішній суттєвий повторюючий зв’язок між явищами,що мають декілька тенденцій свого прояву.

Інформація про початковий стан об’єкта про динаміку розвитку

- ↑ темпи нарощування наукових знань;

- ↑ темпи застарівання наукової інформації→ пришвидшились темпи технічно виробничих технологій;

- Починаючи з 80-х – вихід на перший план досліджень, які ведуться на стилі наук значні відкриття відбулися в науках, які мають синтатичний характер: біофізична, фізична хімія.

2.Сучасний розвиток системи во

На сьогодні констатуємо кризу освіти. Суть світової кризи бачиться насамперед в орієнтації сформованої системи освіти (так зване підтримуюче навчання) в минуле, орієнтованості її на минулий досвід, у відсутності орієнтації на майбутнє. Сучасний розвиток суспільства вимагає нової системи освіти - "інноваційного навчання", яке сформувало б в учнів здатність до проективної детермінації майбутнього, відповідальність за нього, віру в себе і свої професійні здібності впливати на це майбутнє.

Стан ВО в Україні:

• Потребує фахівців, яких не готує і не готова. Не існує наук-метод бази, яка б забезпечувала підготовку фахівців

• Низька оплатадевальвація цінності ВОзниження якості

• Надмірне захоплення проф підготовкою за рахунок зниження духов і культ аспекту в її долі

• Брак потреби в інтелектідеінтелектуалізація сус-ва

• Ізольованість від світового освітнього простору(у більшій мірі)

Чинники, які повинна враховувати с-ма освіти: гуманізація, гуманітаризація, фундаментал

Програми, де бере участь Україна:

Аріон: обмін пед.досвідом, поширення іновац ідей, стажування.

Еразмус:обмін студ європейс вищих шкіл в галузі вищої школи. Мобільність студ, стажування, прроведення інозем викладачами лекцій

Іріс: мережа програм, які охоплюють проф підготовку жінок

Лінсія: вивч інозем мов. Підготовка і підвищення освітнього рівня вчителя і викладача. Обмін студентами

Європ соц фонд підтримки ВНЗ-охопл навч, метод, наук д-сть, демократизацію, неперервн освіти. Роль – європ консультат комітет – здійснює роб з міжнар визнання наук ступенів і дипломів. ЮНЕСКО з 80-90 рр здійсн роботу по збору, аналіз, узагальн та тенденц освіти в країнах певного регіону. Нормат базу європ ВО описують 2 докум- сорбон і болон декларація. Сорбонська – відкриття простору європ освіти, 2 напрями- диплом та післядиплом. Ввести уніфік с-му кредитів для отримання освіти в будь-якій європ країні, уніфік ступені та етапи н-ня – запровадити спільні дипломи, пілотні проекти.  у болонську деклар - прийняття спільної системи прирівнення і визнач освіт кваліфік, уніфік додаток до диплому, широка с-ма трансферних кредитів – студ мобільність, запроваджено уніфіковані критерії оцінки знань, навичок і вмінь

Викор поняття «відкрита освіта»: внутр автономність закладу, активна участь сус-ва, організацій, гнучка система орган навч-вих процесу, внесення змін в зміст, методи, форми н-ня для індивілуал н-ня, відмова від розподілу на групи, склад яких не змін протягом багатьох років(з метою більш індивідуаліз н-ня, врахування реал навч можливостей)

Потребує розробки нової методологічної побудови с-ми ВО. Поділяється на 2 групи:

1.Знання, які розкрив сутн, закони і закономірн

2. регул загал-теорет засади побуд науки. Розробляє ст-ри науки вцілому. Об’єктом стануть всі ланки освіти. 1964, Стейнер – ноий напрям – едукологія – методологія освіти в деклар ЮНЕСКО. Це – науковий напрям інтегрованого дослідж сфери освіти, Наука про в-ня, підготовку в с-мі освіти спеціал, які можуть виконувати завдання на сучасному рівні розвитку сус-ва. Кисельова: едукологія- наука про принципи формування освіченої людини та визнач фундаментал знання як частини загальнолюдскої культури

3. Фундаменталізація, гуманізація та гуманітаризація освіти в вищій школі.

Чинники, які повинна враховувати с-ма освіти: гуманізація, гуманітаризація, фундаментал

Гуманізація та гуманітаризація освіти – досягається збільшенням обсягу людей, що оперують гуманітарними спеціалізаціями та збіл к-сті гуманітарних і соц-екон дисцип

Гуманізація передбачає такі зміни:

- гуманізація техніки

- підвищення наукоємності виробництва

- деконцентрація виробництва

Критерії гуманізації:

- оволодіння знаннями, навичками і вміннями, що містяться в гуман знанні

- поглиблення мовної підготовки. В змісті повинен бути лінгвістич модуль

- гуманітарні дисципліни мають складати не менше ніж 15-20 % для негуманітар

- усунення міждисциплінарних розривів

Гуманітаризація освіти – посилена увага до розширення номенклатури нових дисциплін і збагачення природничих дисциплін.

У 80-ті рр.. були переглянуті погляди на зміст освіти у вищій школі. Змінилась номенклатура вищої школи => процес фундаменталізації змісту освіти.

Гуманітариз освіти – увага до розширення номенклат гуман циклу+збагачення природничими, техніч дисциплінами

Фундаменталізація змісту освіти – це тенденція поширення, поглиблення фундаментальної теоретичної підготовки при скороченні загальних обов’язкових дисциплін за рахунок більш строгого вибору інформаційного матеріалу.

У навчальному процесі кожної фундаментальній науці відповідає своя дисципліна, яка називається фундаментальною, без якої неможливо глибоке осмислення знань. Фундаментальні знання - це знання про природу, що містяться у фундаментальних науках (і фундаментальних дисциплінах).  Фундаменталізація вищої освіти - системне і всеохоплююче збагачення навчального процесу фундаментальними знаннями і методами творчого мислення, виробленими фундаментальними науками. Фундаменталізація вищої освіти передбачає його постійне збагачення досягненнями фундаментальних наук.  Фундаментальні науки пізнають природу, а прикладні створюють щось нове, причому виключно на основі фундаментальних законів природи.  Теми вивчаються теоретично, невеликий обсяг фактажу. Цікавість не висока.