4. Синергетичний підхід і системний аналіз у сучасній освіті. Інтегративний тип пізнання.

Синергетика почала рзвиватись у к 70-х рр.. Міждисциплінарний напрямок, що вивчає складні системи, їх природу та розвиток. Немає предмету дослідження.

Спільність закон і принципів в складних макросистемах-фіз, хім, біол, техн, ек, соц

Будуть об’єднуватися сусп і біолог науки.

Це міждисциплінар наук напрям.

Це наука, що вивчає складні системи.

Дивиться на біолог і соц середовища як на певні системи( є мези-, макро-, мікросистеми).

Система-сукупн елементів, між якими існують зв’язки.

В такій системі спільні поняття, законом, тенденц, принципи існування.

Зв’язки відбув автоматично

Метод системного аналізу – Спіцнадиль «Основы сис-го анализа»

Картина світу буде закладена в метод системного аналізу. Картина світу- модель, в основі якої дані про природу і сус-во.

Системний аналіз можна розглядати як засіб засвоєння знань, спосіб систематизації

Складні системні об’єкти потребують з’ясування попереднього стану об’єкту оцінки зовн якостей з’ясування майбутні етапи розвитку

Аналіз: 1. Об’єкт дослідж розкладанням на частини,2 розглядається поведінка кожної частини,3розуміння частин-розуміння цілого. Результат – знання.

Синтез: досліджуються складні системи, 2 поясн поведінка частин цілого, 3 розуміння цілого+ осн для пояснення поведінки цілого. Результат – розуміння.

И. Субетто, выделившего следующие стили мышления: • синтетический - на уровне системного подхода;

• теоретический, применяемый при поиске решений;

• прагматический, промежуточный между первыми двумя; синт+теорет

• аналитический – мышление при помощи формально-логических методов;

• реалистический - индуктивно-эмпирические методы.(спирається нса життєв досвід)

В практике эти стили чаще всего комбинируются. 

Научная картина мира выполняет в образовании три функции:

• мировоззренческую, как неотъемлемую часть научного познания;

• совмещая все теории, она систематизирует знания в содержании образования;

• формирует современный, системный и диалектический типы мышления.

Интегративный тип познания формируется в учебном процессе высшей школы, сочетая в себе непосредственный опыт, системное мышление, нетрадиционный подход к проблеме, интуицию.

Для інтеграт курсів необхідно розроб системи міжпредмет зв’язків. Типи:

Навчальні міждисциплінарні прямі – знання базуються на знаннях 1 блоку дисциплін.

Дослідно-міждисципл прямі – 2 і більше дисциплін мають спільну проблему/об’єкт, але розглядаютьїї у різних аспектах.

Ментально опосередковані – засоби різних дисциплін. Формують однакові компоненти і вміння, що необхзідні у профес д-сті.(навички і вміння у дидакт, психол, метод)

Опосередковано прикладні – формулюються, коли поняття 1 науки викор при вивченні ін. (інтегровані лекції)

5. Об’єкт і предмет дослідження пвш. Теоретична і прикладна функції пвш.

Педагогіка вищої школи є однією з галузей педагогіки, науки про виховання, навчання і освіту молоді і дорослих. Об’єктом дослідження педагогіки вищої школи є педагогічна система вищої освіти. Поняття “педагогічна система” введене в педагогіку Н.В. Кузьміною. У сучасно- му суспільстві виховання здійснюється, головним чином, через спеціа- льні педагогічні системи. Вони є стрижневим і дуже складним об’єктом дослідження науки педагогіки. Отже, об’єктом дослідження педагогіки є система освіти і педаго- гічні процеси у ВПС. Об’єктом педагогіки вищої школи є система ви- щої освіти (ВПС) і педагогічні процеси в ній.

Н.В. Кузьміна так окреслює предмет педагогіки вищої школи: навчаль- но-виховний процес та процес професійної підготовки спеціалістів, культурної еліти сучасного суспільства; вивчення закономірних зв’язків, які існують між розвитком, вихованням та навчанням студентів у ВНЗ; розробка на цій основі методологічних, теоретичних та методи- чних проблем становлення сучасного інтелектуального висококваліфі- кованого фахівця у будь-якій галузі матеріального чи духовного вироб- ництва.

Педагогіка вищої школи є теоретичною і прикладною наукою. Як теоретична наука вона відображає причинно-наслідкові відношення і зв‘язки у вихованні, навчанні і науковій підготовці майбутніх спеціаліс- тів. Така теорія являє собою систему ідей, що слугують обґрунтуван- ням і керівництвом до дії. А також показує раціональні шляхи, спрямо- вує роботу вищої школи у бік бажаної мети, виявляє таку систему дій, яка найкращим чином задовольняла і відповідала б поставленим ці- лям. Як практична наука педагогіка вищої школи вказує на застосу- вання теоретичних положень, шляхів реалізації законів і закономірнос- тей, принципів у практичній діяльності педагогічних працівників.