7. Сутність і закономірності педагогічного процесу в вищій школі

Риси освітнього процесу у ВШ:

1.студент і викладач – члени різних колективів, різних соц груп.

2. у ВШ стосунки, які стосуються реалізації певного виду проф д-сті+профес відносини

3. суб’єктивно-суб’єктний х-р стосунків

4.активне становлення особистості(до 23р). змінюються відносини з оточ середовищем. Велика к-сть протиріч – ким вона є і ким хоче бути. Розходження між прагненнями і можливостями.

Закономірності. Трактування законом підмінено набором уявлень про освіт процес у школі. Термін в-ня сполучено з н-ням. Окремо процесу в-ня у вш не існує – навч-вих процес.

Щоб визначити закономірність, необхідно зрозуміти, що закономір можуть бути сформовані на основі існування 2 законів. Закон – внутрішні, суттєві зв’язки між явищами пед процесу.

Динамічні закони – діють, де проявляють себе індивідуальні особливості, якості, які мають індивід-типологіч х-р. Статичні закони

Домінують статичні закони і проявляються як тенденції

Закони навч-вих процесу – не існує конфлікту між його учасниками – вони зацікавлені у д-сті.

Закономірності діють як недостатньо пізнаний закон.

Закономірності поділяються на 2 групи – об’єктивні та суб’єктивні

Об’єктивні – діють завжди, розвив н-ня, вих.вплив.

Суб’єктивні – проявляються не завжди, необхідні специф умови

Зовнішні закономірності процесу навчання характеризують залежність навчання від суспільних процесів і умов: • Соціально-економічної, • Політичної ситуації, • Рівня культури, • Потреб суспільства в певному типі особистості та рівень освіти.

Внутрішні закономірності процесу навчання - зв'язки між його компонентами: цілями, змістом, методами, засобами, формами, тобто це залежність між викладанням, навчанням, і досліджуваним матеріалом.

1. Закономірність зумовленості педагогічного процесу по­требами суспільства й особистості,можливостями (матері­ально-технічними, економічними та ін.) суспільства, умовами протікання процесу (морально-психологічними, санітарно-гігієнічними, естетичними та ін.).

2. Закономірність розвитку особистості в педагогічному процесі.

3. Закономірність управління педагогічним процесом. Ефективність педагогічного впливу залежить від інтенсивно­сті зворотних зв'язків між вихованцем і педагогом;

4. Закономірність стимулювання.Результативність педаго­гічного процесу залежить від дії внутрішніх стимулів і моти­вів навчально-виховної діяльності;

5. Закономірність єдності чуттєвого, логічного і практи­кив педагогічному процесі. 6. Закономірність єдності зовнішньої (педагогічної) і внут­рішньої (пізнавальної) діяльності.

7. Закономірність єдності завдання, змісту, організаційних форм, методів і результатів виховання.

8. Закономірність динаміки педагогічного процесу.

9. Закономірність інтегрального(нерозривно зв'язаного, суцільного, єдиного) результату педагогічного процесу.

8. Рівні, ступені та кваліфікації во

Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти. Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій

; перший (бакалаврський) рівень, 6 квал рівню; другий (магістерський) рівень, 7 квал рівню; третій (освітньо-науковий) рівень, 8 квал рівню; науковий рівень, 9 квал рівню.

Кваліфікації : Початковий рівень передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.

Другий (магістерський) рівень передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий) рівень передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Науковий рівень передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення.

 ступені вищої освіти:

1) молодший бакалавр; присуджується у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС.

2) бакалавр; 180-240 кредитів ЄКТС.

3) магістр; 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

4) доктор філософії; в результаті успішного публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді. підготовк - чотири роки. 30-60 кредитів ЄКТС.

5) доктор наук. публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.