- •1. Суспільні та науково-технічні чинники розвитку системи вищої школи.
- •2.Сучасний розвиток системи во
- •4. Синергетичний підхід і системний аналіз у сучасній освіті. Інтегративний тип пізнання.
- •5. Об’єкт і предмет дослідження пвш. Теоретична і прикладна функції пвш.
- •6. Категоріально-понятійний апарат
- •7. Сутність і закономірності педагогічного процесу в вищій школі
- •8. Рівні, ступені та кваліфікації во
- •9. Стандарти освітньої діяльності та вищої освіти. Типи внз
- •10. Методологія педагогіки вищої школи.
- •11. Класифікація видів методологічних знань
- •12.Змістовні характеристики загальнонаукових та конкретно-наукових методологічних підходів.
- •14. Класифікація методів наукового дослідження
- •15. Характеристика теоретичних методів наукового дослідження
- •16. Характеристика емпіричних методів наукового дослідження
- •17. Характеристика 1-2 етапів пед дослідження.
- •18. Характеристика 3-5 етапів пед дослідження.
- •19. Основні напрямки діяльності викладача вищого навчального закладу.
- •20. Динаміка розвитку інтелектуальних функцій студентської молоді.
- •21. Характеристика емоційної сфери студентів
- •22. Класифікація типології студентів та викладачів
- •23. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача
- •24. Професійна компетентність педагога. Структура педагогічної професії
- •25. Зміст теоретичної підготовки студентів.
- •26. Зміст практичної підготовки студентів.
- •27. Емпіричні знання як структурний компонент змісту освіти та процес їх засвоєння.
- •28. Теоретичні знання як структурний компонент змісту освіти та процес їх засвоєння.
- •29. Поняття як структурний компонент змісту освіти. Види понять.
- •31.Навички і уміння як структурний компонент змісту освіти
- •4 Групи педагогічних вмінь:
- •32. Сутність функції та класифікація методів навчання
- •33. Методи навчання і методи науки у вищій школі
- •34. Характеристика та шляхи використання репродуктивних методів навчання
- •35. Характеристика та шляхи використання продуктивних методів навчання
- •38. Характеристика видів самостійної роботи. Рівні сформованості умінь самостійної робьоти
- •39. Сутність функції і класифікації форм навчання
- •40. Лекція як форма організації і як метод навчання.
- •41. Тематична лекція та процес її використання
- •41. Тематична лекція та процес її використання.
- •42. Проблемна лекція та процесс її використання.
- •43. Підсумкова лекція та процес її використання.
- •44. Практичні заняття та процес їх використання.
- •45. Семінарські заняття та процес їх використання.
- •46. Сутність, функції та структура освітніх технологій.
- •47. Особистісно – орієнтована освіта та процес її використання.
- •48. Групове навчання та процес його використання
- •49. Диференційоване навчання та процес його використання
- •50. Програмоване навчання
- •51. Розвиваюче навчання
22. Класифікація типології студентів та викладачів
За типом особистості( в основі суспільна цінність потреб, прагнень):
1.будівничий – стверджує себе справами
2.споживач – самостверджує за рахунок споживання матер і дух цінностей
3.руйнівник – руйнування того, що створено
Ананьєв: активність та рівень загальної к-ри:
1.ідеальний
2.хороший
3.майб.вчений
4.навчається на 4-5
5.ерудит
6.навчається з мінімальними зусиллями
За рівнем ставлення до навчання- відповідальність
1.відповідальний
2.виконавці
3.безвідповідальні
Нагорна: за типом мислення:
1.високий-творчий
2.достатній-репродукт, творчий
3.середній-репродуктивний
4.низький-інтуїтивний
Педагог – тип –людина-людина
Типологія викладачів за результатами наукових досліджень: (Подоляк)
Ціннісний тип(70%). Такі викладачі схильні управляти педагогічним процесом, у них переважає вербальний інтелект, вони володіють грамотною і багатою мовою, проте виявляють емоційну відчуженість від студентів, педантизм і мають великі соціальні претензії.
Гедоністи (15%), мета гедоністичного життя яких – вищі блага. Це викладачі-виконавці, які поширюють знання, мають розвинений інтелект. Вони відповідальні, соціально рефлексивні та здатні до емоційної співпраці зі студентами.
Реалісти (3%):мають розвинутий вербальний інтелект, але часто емоційно дискомфортні.
Творчі (12%):здатні генерувати ідеї, гармонійно гнучкі, активні, мають високий інтелектуальний потенціал і здатність до емоційної співтворчості зі студентами.
23. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача
Психолого-педагогічна структура діяльності — система дій педагога, спрямованих на досягнення поставлених цілей через розв'язання педагогічних завдань.
Риси: -здатність до саморегуляції,-потреба у спілкуванні,-уміння поставити на місце ін, - здатність розуміти емоційний стан ін, - гарна пам’ять
Педагогу властиво: -наявність навичок організаторського х-ру, - мовна к-ра,
-здатність да емпатії, - спостережливість, - високий рівень саморегуляції
Маркова: ст-ра професійно необхідних рис педагога: через блоки харак-к
1.об’єктивні хар-ки: профес знання, навички, вміння, псих, педаг знання
2.суб’єктивні:псих позиції, настанови
Крутецький: класиф пед здібностей:
1.дидактичні-передача навч матеріалу, адаптація навч матеріалу
2.академічні здібності до галузі
3.перцептивні – псих спостережливість, здатність розуміти емоц світ ін, мовні здібності-чіткий виклад думки)
4.організаторські
5.авторитарні(залежить від рис педагога)
6. комунікаційні(пед уява-здатність передбачувати наслідки своїх дій)
7.здатність до розподілу уваги
Кузьміна: класиф.пед.здібностей
5 функціональних елементів – дослідницький, проектувальний, конструктивний, комунікативний, організаторський.
Ст-ра д-сті викладача. Розглядається у 2х аспектах:
1 аспект:1. Зв’язок знань і умінь,2зв’язок знань і умінь педагог(дид навички і уміння та теорет змісту), 3.психологічні, методологічні.
2 аспект:1. Конструктивний, 2.комунікаційно-розвиваючий, 3.орієнтаційний,4.дослідний, 5.гносеологічний
Рівні підготовки викладача:
1.репродуктивний-уміння викласти знання(недостатньо)
2.адаптивний-вміння пристосувати поведінку до особливостей аудиторії + передати сукупність знань (низький)
3. локально-моделюючий – володіння стратегією передачі знань з розділів, тем (середній)
4.системно-моделюючий – формування системи знань, навичок, умінь з предмету в цілому(високий)
