- •«Основи філософськихнань». Функції філософського знання
- •Виникнення релігії та первісні вірування
- •Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія
- •Світові релігії – спільні та відмінн риси
- •(5) Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії
- •(6) Ідеї філософських шкіл Стародавньої Індії
- •8. Провідні ідеї та напрямки філософії Стародавнього Китаю
- •10 Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії
- •12.Школи,ідеї та представники пізньої класики античної культури
- •11.Основні догмати християнства
- •13.Вихідні ідеї середньовічної філософії.Патристика
- •14.Середньовічна філософія:схоластика,містика
- •15.Філософія Відродження
- •16.Філософія Просвітництва
- •17.Методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта
- •18.Арабська філософія
- •19.Досягнення Німецької класичної філософії
- •20.Основні ідеї і.Канта
- •21,Філософія г.Гегеля
- •22, Зміна парадигми філософського мислення у XIX - на поч. XX ст
- •23, Вихідні ідеї філософії а. Шопенгауера та с. К'єркегора
- •24, Філософія історії про рушійні сили чинники та умови історичного процесу
- •25, Ідеї позитивізму і канта
- •26, Російська філософія XIX - початку XX ст.
- •27, Діалектичний матеріалізм к.Маркса та ф.Енгельса
- •28, Філософські погляди зігмунда фрейда
- •29, Ніцше та ідеї філософії життя
- •30, Особливості розвитку філософії 20 ст
- •31. Сцієнтичний напрям у філософії XX ст.
- •32. Екзистенціально-антропологічний напрям філософії XX ст.
- •33. Культорологічний та історіософський напрями у філософії XX ст.
- •34. Релігійна філософія XX ст.
- •35. Загальні особливості української філософії
- •36. Основні догмати ісламу
- •37. Українська філософія XVI-XVII ст. Г.Сковорода
- •38. Ідеї української філософії XIX-XX ст.
- •39. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії
- •40. Релігійні конфесії в Україні
- •41. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття
- •42. Свобода совісті та релігійний вибір
- •43. Поняття «аксіологія». Вихідні цінності людського буття
- •44. Поняття суспільства
- •45. Свідомість як атрибутивна ознака людського існування
- •46. Формування громадянського суспільства
- •47. Структура та функції свідомості
- •48. Самореалізація людини. Сенс життя
- •49. Поняття пізнання. Рівні і форми пізнання
- •50. Рівні і методи наукового пізнання
- •51. Типологія особи. Проблема відчуження та її подолання
- •52. Принципи та категорії діалектики
- •53. Закони діалектики. Альтернативи діалектики
- •54. Місце соціальної філософії у філософському знанні
- •55. Філософія історії як напрям філософського знання
- •56. Ознаки та типологія культури
- •57. Релігієзнавство як наука
- •58. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •59. Філософська оцінка впливу техніки на розвиток суспільства
- •60. Провідні тенденції розвитку світової філософії у III тисячолітті
56. Ознаки та типологія культури
Типологія культури - учення про видові відмінності культур, основні типи світової культури. Типологія є одним із найважливіших засобів і прийомів теоретичного аналізу культури. Типологічний аналіз дає можливість виявити найбільш загальні і найбільш істотні характеристики, ознаки, сторони культури. Типологія виокремлює й поєднує культурні об’єкти на основі узагальненої ідеальної моделі.
Типологія культури – метод наукового пізнання на основі виокремлення соціокультурних систем, об’єктів та їх поєднання за допомогою узагальненої ідеалізованої моделі або типу; типологія культури – наслідок та увиразнення типологічного описування й співставлення.
Зазначимо, і про це слід пам'ятати, що не існує усталеного погляду в проблематиці типологізації культури, зокрема, відкритими залишаються питання щодо видів, форм, типів, галузей культури.
Можуть пропонуватися різні концептуальні схеми, зокрема одна з можливих.
Культура як стабільна система складається з безлічі складних підсистем, елементи яких взаємодіють між собою, створюючи складний живий організм. В цілому, кожний елемент системи є необхідною, але недостатньою умовою функціонування культури. Виключенням з цього правила є homo sapiens – творець культури, який виконує функції як необхідності, так і достатності. Аналізуючи сучасні наукові дослідження можна виділити чотири підходи до типологізації культури. Сучасні підходи до типологізації культури світоглядний формаційний локальний перехідних епох Типи культури 174 І. Світоглядний підхід. Кожному суспільству притаманний свій світогляд: міфологічний, релігійний, науковий. Цьому поділу відповідають типи культур: міфологічна, релігійна, наукова. ІІ. Формаційний підхід. Виділяють такі види формацій і відповідно культур: Первісне суспільство → первісна культура; Рабовласницьке суспільство → рабовласницька культура; Феодальне суспільство → феодальна культура; Буржуазне суспільство → буржуазна культура; Соціалістичне суспільство → соціалістична культура ІІІ. Локальний підхід актуальний тоді, коли культуру будь-якої суспільної спільноти розглядають як самостійне детерміноване явище. Локальний підхід до аналізу культурного розвитку народів світу більш системно і обґрунтовано був зроблений А. Тойнбі (1889‒1975). А. Тойнбі у перших своїх працях виділяв 21 цивілізацію, то пізніше – 13, а сучасна наука вважає, що існує тільки п’ять цивілізацій. ІY. Підхід перехідних епох. Найбільші теоретичні дискусії притаманні цьому підходові. Між кожною з епох є проміжок часу, протягом якого змінюється тип культури, спосіб виробництва, світобачення. З цієї точки зору весь розвиток людства – це розвиток культурних перехідних епох. Історична типологія культури: аграрна культура, технічна культура. Історичний тип культури має такі характерні риси: спосіб творення матеріальних цінностей; відношення до природи; неписані правила поведінки; самоусвідомлення і самоідентифікація; світогляд; сприйняття інших народів; суспільна форма організації індивідів. Аграрна культура: культура первісного суспільства, культура ранньокласового суспільства; культура середніх віків. Технічна культура: суспільство промислової культури; суспільство науково-технічної культури; суспільство інформаційної культури. Отже, з поступальним розвитком людства формувався певний культурно- історичний тип людини, якому був притаманний свій тип культури.