10.А. Маслоу «Мотивація та особистість»

.Фундаментальними потребами людини є такі фізіологічні потреби, як голод і спрага. Відчуваючи їх, навряд чи хто-небудь стане замислюватися, наприклад, про філософію постмодернізму. Тому в першу чергу повинні задовольнятися життєво важливі потреби організму. Потім слід потреба в безпеці – як фізичного, так і емоційного. Важливо мати дах над головою, жити без загрози для існування.

Коли і ці потреби заповнені, осіб починає шукати задоволення потреб більш високого класу – соціального визнання, співчуття. За потребою в дружбі слід потреба у самоповазі, тобто, людина тепер бажає автономії і лідерства.

Вершиною піраміди Маслоу є потреба в самоактуалізації. Коли всі інші потреби задоволені, людина може починати вільно реалізовувати закладений у ній природою потенціал. Отже, в кожний момент часу поведінкою керують незадоволені потреби. І найчастіше вони ніколи не бувають задоволені до кінця. Саме тому людей, які досягли у своєму житті рівня самоактуалізації, близько 2 %, як говориться в книзі Маслоу «Мотивація і особистість».

 Існують два типи людей: здатні до вищих переживань і нездатні. Спочатку він вважав, що люди, які не відчувають вищих переживань, не здатні їх сприймати. Але після подальших досліджень Маслоу змінив свою думку і став використовувати термін «людина, що не має вищих переживань», не стосовно індивіда, який не може сприймати такий психологічний стан, а до тих людей, які бояться подібних станів, опираються їм і заперечують їх, відвертаються від них або забувають. Одна з головних рис характеру людей такого типу - заперечення емоцій, страх втрати контролю над ними. А.Маслоу порівнював відносини між людиною, яка має вищі переживання, і тією, яка їх не відчуває, з "відносинами між самотнім містиком і релігійною організацією".

У сучасному суспільстві люди зв'язані один з одним безліччю складних взаємодій. Тому цілковитою утопією було б вважати, що цей світ можна кардинально змінити шляхом швидких радикальних заходів. Це лише призведе до катастрофи. У той же час при найближчому розгляді концепція А.Маслоу виявляється більш конструктивною, ніж інші загальнофілософські будови, що мають загальносоціологічний статус.

Ієрархія основних потреб людини, запропонована Маслоу була вперше опублікована в журналі "Психологічний огляд" в 1943 р. Американський психолог виділяв п'ять іерархізірованних рівнів потреб: фізіологічні; безпеки і самозбереження спілкування й любові; самоствердження і визнання; самоактуалізації.

Потреби одночасно є й цілями людини позаяк вони динамічні. Фізіологічні потреби (голод, спрага до т. д.) необхідні для функціонування організму. Потреба в самозбереженні, безпеці, світі також найважливіша умова людського існування на рівні індивіда, спільності, людства в цілому.

Прагнення до спілкування з людьми й до любові Маслоу вважав невід'ємною властивістю людини, відсутність подібних потреб - патологією. "Хто сказав, - запитував Маслоу, - що нестача любові менш важлива, ніж нестача вітамінів?" При цьому психолог-гуманіст підкреслював, що любов - це не синонім сексу. Секс він відносить до фізіологічних потреб, сексуальне поводження підлегле любові й прихильності як найбільш розвиненим формам взаємодії людей. Проявом потреб цього ж типу є необхідність спілкування людини з іншими людьми, без якого вона не може існувати ні органічно (фізіологічно), ні духовно.

Всі люди прагнуть до самоствердження, визнання. А.Маслоу підрозділяв цей рівень потреб на два види: бажання самоствердитися, досягти в обраній сфері діяльності волі й незалежності; й прагнення до досягнення престижу, визнання в очах навколишніх.