- •Тема 2. Історія виникнення і розвитку психології праці
- •Тема 3. Методи психології праці
- •Тема 4. Психологічна структура професійної діяльності
- •Тема 5. Професіографічний аналіз професійної діяльності
- •Тема 6. Психологія трудової мотивації
- •Тема 7. Розвиток людини як суб'єкта праці
- •Тема 8. Формування особистості професіонала
- •Тема 9. Психологія професійної орієнтації
- •Тема 10. Психологія професійної працездатності і функціональних
- •Тема 11. Психологія відбору і оцінки персоналу
- •Тема 12. Психологія групового суб'єкта праці
- •Тема 13. Психологічні особливості праці в організації
- •Тема 14. Психологія безпеки професійної діяльності
14
визначатися шляхом знаходження середньоарифметичних оцінок по всіх пара-
метрах. При цьому повинне враховуватися значення (вага) вказаного показника
для успішності діяльності в цілому. Коефіцієнти для кожного з показників по-
винні підставлятися у формулу визначення якості діяльності у вигляді поправо-
чних (вагових) коефіцієнтів.
На підставі оцінки процесу і результату операторської діяльності по ряду
показників працівник може бути визначений за одним з рівнів успішності. На-
приклад: нижній (номінальний), середній (потенційний або перспективний),
вищий (оптимальний). Рівнів успішності може бути різна кількість, але їх виді-
лення повинне бути теоретично і практично обґрунтованим.
Вказаний підхід, що припускає застосування кількісних заходів для ви-
значення успішності операторської діяльності, застосовний і для інших видів
діяльності. Для цього необхідне виділення специфічного для конкретного виду
діяльності набору оцінних критеріїв і “ваги” кожного з показників успішності.
Оцінка успішності професійної діяльності, здійснюваної в особливих і ек-
стремальних умовах, припускає посилювання оцінних критеріїв і, відповідно,
підвищення вимог до суб'єкта праці, засобів і умов праці.
Тема 4. Психологічна структура професійної діяльності
Системність організації діяльності якнайповніше і явно проявляється в
особливостях її структури. Поняття структури використовується для позначен-
ня особливостей будови, внутрішньої організації того або іншого об'єкту, про-
цесу, явища. Визначення структури - це розкриття основних компонентів і вив-
чення зв'язків між ними. Пізнання практично будь-якого об'єкту, а не тільки
діяльності майже завжди починається із спроб рішення саме цього завдання.
Встановлення змісту і структури якого-небудь об'єкту багато в чому тотожно
його пізнанню як такого. Це знайшло віддзеркалення, зокрема, і в життєвих
представленнях - в смисловій близькості виразів "Що це таке"? і "Як це влаш-
товано"?. Усі інші аспекти пізнання багато в чому похідні від змістовно-
15
структурного аспекту і визначаються ним. Тому останній є об'єктивно голов-
ним для пізнання і розуміння того або іншого об'єкту.
До теперішнього часу в психології праці склалися два основні способи
системного аналізу професійної діяльності. Перший з них умовно означають як
структурно-морфологічну парадигму психологічного аналізу діяльності. Згідно
з цим підходом, основним структурним компонентом діяльності є дія, а
організація діяльності в цілому трактується як ієрархія систем дій різного рівня
складності. Другий підхід означають як функціонально-динамічну парадигму
психологічного аналізу діяльності.
Він, будучи сучаснішим і досконалішим, базується на наступному основ-
ному положенні. Діяльність через свою виняткову складність не може грунту-
ватися і не грунтується на якому-небудь одному (унітарному) компоненті, на-
приклад дії. Вона припускає необхідність існування декількох якісно
різнорідних психологічних компонентів - своїх одиниць. Вони закономірно
взаємозв'язані між собою і утворюють цілісну психологічну структуру
діяльності. Ця структура динамічна, а її функціонування і є процес діяльності.
Вказані підходи не взаємовиключають один одного і вже тим більше не є
антагоністичними. Вони, швидше, взаємодоповнюють один одного, оскільки
другий з них є, по суті, розвитком і поглибленням першого (хоча і його частко-
вим запереченням). Розглянемо ці підходи детальніше.
У тому випадку, якщо як одиниця діяльності (її основного психологічного
осередку) береться дія, її психологічна структура приймає цілком певну будову
- рівневу. Вона найдетальніше розкрита в психологічній теорії діяльності О.М.
Леонтьєвим. Згідно цієї теорії, діяльність побудована на основі структурно-
уровневого принципу, який конкретизується в двох основних положеннях: по-
перше, загальна структура діяльності утворена якісно різними рівнями, форма-
ми активності людини; по-друге, ці рівні ієрархічно є підлеглими і утворюють
цілісну систему.
Розрізняють три основні рівні організації діяльності: операцій, дій і авто-
номної діяльності. Другий з цих рівнів - дій, займаючи серединне, тобто
16
центральне, місце в загальній структурі діяльності, найбільш важливий для ро-
зуміння психологічних особливостей діяльності і її будови.
Психологічна система діяльності (ПСД) - це цілісна єдність психічних
структур суб'єкта і їх усебічних зв'язків, які спонукають, програмують, регу-
люють і реалізують діяльність і які організовані в плані виконання функцій
конкретної діяльності.
Будь-яка ПСД формується на базі індивідуальних якостей суб'єкта діяль-
ності шляхом їх побудови, переструктурування, виходячи з мотивів, цілей і
умов діяльності.
Процес формування ПСД позначається поняттям системогенеза. В ході
цього процесу визначається компонентний склад системи, встановлюються
функціональні взаємозв'язки між компонентами і відбувається розвиток окре-
мих компонентів в плані забезпечення досягнення мети. На рис.1 наведено схе-
му психологічної функціональної структури трудової діяльності.
Мета розглядається, по-перше, як завдання, як рівень досягнення, який
ставить перед собою суб'єкт діяльності, по-друге, як образ майбутнього резуль-
тату. Мета визначає спосіб і характер діяльності.
Модель значущих умов - є інформаційною основою діяльності. Інформа-
ційна основа діяльності включає сукупність інформаційних ознак, що характе-
ризують наочні і суб'єктивні умови діяльності, що дозволяють організувати ді-
яльність відповідно до вектора “мета-результат”. Сукупність інформаційних
ознак може бути розділена на три категорії: окремі; системні; ознаки динаміч-
них систем.
Програми діяльності комплекс дій різного рівня складнощі, реалізація
яких дозволяє досягати проміжних і кінцевих цілей. Програма діяльності може
включати інтелектуальні і сенсомоторні дії. У разі інтелектуальних дій резуль-
татом навчання будуть певні алгоритми обробки інформації і ухвалення рішен-
ня. Ці алгоритми разом з інтелектуальними якостями виступають як підструк-
тури психологічної системи діяльності. У разі моторних дій виконання
пов’язане з образами дій і реалізується складною системою нервових центрів
17
активності, що і утворює нейрофізіологічну основу навику. У психологічну си-
стему діяльності входять образи дій, уявлення про програму і результат дій, ін-
дивідуальні якості суб'єкта, які беруть участь в здійсненні дій.
Рис.1. Схема психологічної функціональної структури трудової діяльності.
Система оцінних критеріїв - є комплекс правил оцінки результату діяль-
ності, що дозволяють виявити його відповідність вимогам завдання і образу ме-
ти.
Психологічна система діяльності диференціюється на психологічні підси-
стеми дій і психологічні підсистеми, що забезпечують продуктивність, якість і
надійність (В.Д.Шадріков). Ці підсистеми формуються з психічних властивос-
тей працівника. Одні і ті ж властивості можуть входити в різні підсистеми. При
цьому прояв одних і тих же властивостей в різних підсистемах може розрізня-
тися. Таким чином, діяльність з погляду її психологічних механізмів може бути
представлена як постійна зміна психологічних підсистем дій, в кожній з яких
психічні властивості працівника мають свій оперативний прояв.
Чинники успішності трудової діяльності. Поняття чинник походить від
латинського factor, що переводиться як основа дії. З психологічної точки зору
під чинниками трудової діяльності розумітимемо всю безліч дій навколишніх
об'єктів і явищ на суб'єкта праці, умови трудового процесу, що роблять істот-
ний вплив на успішність праці.
