- •Тема 2. Історія виникнення і розвитку психології праці
- •Тема 3. Методи психології праці
- •Тема 4. Психологічна структура професійної діяльності
- •Тема 5. Професіографічний аналіз професійної діяльності
- •Тема 6. Психологія трудової мотивації
- •Тема 7. Розвиток людини як суб'єкта праці
- •Тема 8. Формування особистості професіонала
- •Тема 9. Психологія професійної орієнтації
- •Тема 10. Психологія професійної працездатності і функціональних
- •Тема 11. Психологія відбору і оцінки персоналу
- •Тема 12. Психологія групового суб'єкта праці
- •Тема 13. Психологічні особливості праці в організації
- •Тема 14. Психологія безпеки професійної діяльності
10
педагогічний напрям. Об'єднував роботи по професійному навчанню,
професійному відбору і системі атестації.
Цей період характеризується активними розробками методологічних ос-
нов психології праці. Антропоцентричний підхід, запропонований Б.Ф. Тягло-
вим, дозволив виявити пріоритетне положення суб'єкта в системі "Людина -
машина" і вивести проблему оптимізації трудової діяльності на новий рівень.
Особливе значення для аналізу питань психології праці мало використання сис-
темного підходу. Уявлення про системну організацію суб'єкта праці і трудової
діяльності в цілому допомогло розкрити принципово нові закономірності і фе-
номени психічної організації діяльності. Зокрема, В. Ф. Рубахин розробив
структурно-еврістичну концепцію пошарової переробки інформації операто-
ром; В. Д. Шадриков - концепцію системогенеза трудової діяльності; В. А. Бод-
ров встановив феномен поєднаної діяльності і розробив структурно-динамічний
підхід до професійного відбору операторів; Д.А. Ошанин розкрив механізми
формування оперативного образу і створив концепцію оперативності
віддзеркалення; А.А.Крилов розробив концепцію "включення"; Н.Д. Завалова,
В. А. Пономаренко - принцип активного оператора; Є.А. Климов - уявлення про
індивідуальний стиль діяльності і створив класифікацію професій. Паралельно з
дослідженням власне системи і суб'єкта праці йшла активна розробка
специфічної методичної бази, а також методологічних підходів, дослідницьких
програм, діагностичних тестів і конкретних методик для вивчення специфіки
психіки в трудовій діяльності.
Тема 3. Методи психології праці
До методів психологічного вивчення професій відносяться:
1) методи збору інформації про особливості професійного середовища і
пов’язаних з ними вимогами до людини, про властивості суб'єкта праці (опиту-
вання, спостереження, експеримент, аналіз документації, анкетування, тесту-
вання, самоспостереження і самозвіт);
11
2) методи впорядкування одержаної інформації (алгоритмічний метод
опису трудового процесу, структурний метод, системний аналіз).
Комплексний метод вивчення і опису змістовних і структурних характе-
ристик професії в цілях встановлення особливостей взаємовідношення суб'єкта
праці з компонентами діяльності і її функціонального забезпечення називається
професіографією.
В процесі аналізу документації проводиться аналіз спеціальної літератури
про зміст діяльності, що вивчається, виробничих звітів і журналів, службових
характеристик.
Анкетування - отримання письмових відповідей на поставлені питання
може бути двох типів: - “за типом вільної відповіді”; - за типом “вибраної від-
повіді”. Основною умовою отримання достовірних відомостей в ході опиту є
переконання опитуваного, що відомості, що повідомляються ним, не викорис-
товуватимуться йому в шкоду.
Спостереження за ходом робочого процесу і поведінкою фахівців дозво-
ляє дати точніший опис дій, прийомів, рухів працівників відповідно до вироб-
ничих завдань і результатів праці. Спостереження дозволяє виявити психологі-
чні вимоги, що висуваються професією до людини, встановити, які моменти
професійної діяльності обумовлюють ті або інші вимоги до працівника. Спо-
стереження бажано супроводжувати хронометражем.
Метод самоспостереження і самозвіту у разі, коли психолог стає фахівцем
в професії, яка вивчається, одержав назву трудового методу.
Експеримент може використовуватися для перевірки і корекції вже скла-
деної психограми. Для цього виділяються декілька груп фахівців з різною про-
фесійною успішністю. У кожній групі перевіряються властивості, визнані про-
фесійно значущими, і порівнюється ступінь їх прояву і впливу на результат дія-
льності в групах випробовуваних. Застосовується виробничий експеримент (рі-
зновид природного експерименту).
Алгоритмічний метод дає можливість представити сукупність дій в ком-
пактній формі і розкрити їх закономірні зв'язки. Алгоритм - строго наказана по-
12
слідовність дій, яка неминуче приводить до рішення задачі певного класу. Пе-
редбачена алгоритмом послідовність дій може мати словесний опис і може бути
описана в символічній формі або у вигляді кінематичного графіка.
Структурний метод (А.І. Губінській) припускає опис трудової діяльності
у вигляді структури, що складається з робочих і допоміжних операцій. Для ко-
жної з включених в структуру операцій визначаються часова і надійністна ха-
рактеристики. Одним з принципів, що реалізовуються в структурному методі є
складання алгоритму - у вигляді структури взаємозв'язків блоків операцій.
Системний аналіз. Припускає співвідношення ступеня прояву основних
професійно значущих властивостей суб'єкта праці, визначення характеру і рівня
взаємозв'язку між ними, ступінь впливу професійно важливих властивостей і
якостей особи на кінцевий результат трудової діяльності. Системний аналіз ви-
магає розгляду будь-якого явища в розвитку і по відношенню до професійної
діяльності виступає, зокрема, як вимога вивчення процесу оволодіння діяльніс-
тю, становлення професійної майстерності.
На підставі методології системного підходу В.Д. Шадріков пропонує ана-
ліз діяльності на декількох рівнях:
— рівні блоку операцій.
— особистісно - мотиваційному;
— компетентно - цільовому (аналіз кожної дії, операції в загальній струк-
турі трудової діяльності);
— структурно - функціональному (вивчаються принципи організації і ме-
ханізми взаємодії окремих дій в цілісній структурі діяльності);
— інформаційному (виявляються інформаційні ознаки, орієнтуючись на
які працівник виконує дії, вивчаються характеристики інформаційного потоку);
— психофізіологічному;
— індивідуально - психологічного аналізу (вивчення особистість праців-
ника у всьому різноманітті властивостей).
В результаті психологічного аналізу діяльності визначаються основні ви-
моги до психологічних особливостей майбутніх фахівців:
13
професійно важливі психічні процеси (здібності), властивості і стани,
сприяючі успішнішому і швидшому оволодінню професією, рішенню профе-
сійних задач;
динаміка формування цих властивостей, станів і процесів;
психологічні якості, що піддаються розвитку, цілеспрямованому фор-
муванню в процесі підготовки, а також стійкі, такі, що мало змінюються в про-
цесі життя;
психологічні якості, які можуть негативно впливати на процес підгото-
вки і успішність подальшої професійної діяльності.
Поняття і показники успішності трудової діяльності. Термін “успі-
шність діяльності” досить широкий. У різних видах діяльності є свої специфічні
критерії оцінки результату. Разом з тим, не дивлячись на відмінності в ознаках
успіху, у всьому різноманітті професій, є і загальні риси успішності діяльності.
Під успішністю діяльності перш за все розуміють продуктивність праці,
якість отриманого результату. Разом з вказаними показниками успішності слід
враховувати і нервово - психічні витрати або витрата енергетичного потенціалу
особи, при отриманні необхідного результату діяльності. Має велике значення
для оцінки перспективи відношення людини і професії, прогнозування профе-
сійної успішності особистості, а також і ступінь задоволеності працівника сво-
єю працею.
Стосовно окремих професій виділені загальні показники успішності кон-
кретизуються, деталізують. До цих показників додаються нові, такі, що відо-
бражають психологічні особливості конкретної діяльності. Так, для оцінки дія-
льності оператора, де основним завданням є переробка інформації в системі
“людина - машина”, використовується критерій пропускної спроможності (кі-
лькість безпомилково перероблених в одиницю часу сигналів), що характеризує
кількісну і якісну сторону результату діяльності. Аналіз результату оператор-
ської діяльності може проводиться з погляду її надійності, точності, швидко-
дії, своєчасності.
На думку Е.А.Мілеряна загальна оцінка операторської діяльності може
