- •Тема 2. Історія виникнення і розвитку психології праці
- •Тема 3. Методи психології праці
- •Тема 4. Психологічна структура професійної діяльності
- •Тема 5. Професіографічний аналіз професійної діяльності
- •Тема 6. Психологія трудової мотивації
- •Тема 7. Розвиток людини як суб'єкта праці
- •Тема 8. Формування особистості професіонала
- •Тема 9. Психологія професійної орієнтації
- •Тема 10. Психологія професійної працездатності і функціональних
- •Тема 11. Психологія відбору і оцінки персоналу
- •Тема 12. Психологія групового суб'єкта праці
- •Тема 13. Психологічні особливості праці в організації
- •Тема 14. Психологія безпеки професійної діяльності
69
найбільш сприятливих умов для роботи. Але при цьому виникає проблема: інші
співробітники, природно, не хочуть почувати себе лише "декоративними" при-
датками цих команд. Помітимо, що і тут в основі цієї проблеми лежить уражене
почуття власної гідності недбайливих працівників. Ця проблема породжує
безліч інших проблем, наприклад, проблему справедливості при оплаті праці і
тому подібне.
Тема 14. Психологія безпеки професійної діяльності
Проблеми аварійності і травматизму на сучасному виробництві немож-
ливо вирішити тільки інженерно-технічними методами. Часто причиною трав-
матизму виступають не небезпечні умови праці, а небезпечні дії фахівця.
Досвід свідчить, що нерідко в основі аварійності і травматизму лежать не ін-
женерно-конструкторські дефекти, а організаційно-психологічні причини: не-
достатнє виховання виробничої дисципліни, слабка установка фахівця на до-
тримання техніки безпеки, допуск до небезпечних видів робіт осіб з підвище-
ним ризиком травматизму, перебування людей в стані стомлення або особливі
психічні стани.
Розглядаючи причини зростання травматизму у зв'язку з людськими чин-
никами необхідно вказати, що розвиток техніки випереджає психологічні захо-
ди щодо захисту від її небезпечних і шкідливих дій. Розповсюдження технічних
засобів в промисловості і відсутність необхідної інформації про їх небезпеку і
відповідного виховання породжує, особливо у молоді, адаптацію до технічних
чинників небезпеки.
Психологічні питання безпеки в професійному середовищі традиційно
вивчала психологія праці. Проте, ця проблема є життєво важливою не лише для
фахівців, що реалізовують себе у військовій справі, авіації, космонавтиці,
атомній промисловості, енергетиці, але і для професіоналів в області медицини,
освіти, охорони правопорядку, будівельної справи і інших спеціальностей.
Психологічні проблеми безпеки праці властиві цілому ряду дуже різних
70
видів діяльності. Звідси також витікає висновок про те, що не можна обмежува-
ти круг цих проблем питаннями тільки авіаційно-космічної техніки або вироб-
ничої праці.
Головне в психології безпеки професійної діяльності не специфічні аспе-
кти окремих видів діяльності (льотної праці, підземних робіт, дорожнього руху
та ін.), якими у наш час займаються більшість фахівців цього напряму, а вияв-
лення загальних закономірностей діяльності людини в умовах небезпеки для
того, щоб зробити цю діяльність, з урахуванням її специфіки, безпечнішої.
Причому безпечною не лише по відношенню до фізичних небезпек, але і з точ-
ки зору соціальних небезпек (покарань, втрати авторитету, пошани і тому поді-
бне), а також, якщо можна так виразитися, і "духовних" небезпек - переживань
з приводу здійснення помилок, помилок, нанесення комусь шкоди і ін.
Згідно з даними міжнародної статистики, головним винуватцем нещасних
випадків є, як правило, не техніка, не організація праці, а сама працююча лю-
дина, яка з тих або інших причин не виконувала правила техніки безпеки, по-
рушувала нормальну течію трудового процесу, не використала передбачені за-
соби захисту і тому подібне.
Генеральний директор Англійського королівського суспільства по попе-
редженню нещасних випадків Б. Янг стверджує, що 80 % усіх травм відбува-
ється з прямої вини потерпілих. Американські дослідники з неуважністю і по-
милками робітників зв'язують 85%, а то і 90% усіх травм. На думку польських
авторів, помилки, обумовлені провиною людини, коливаються в діапазоні 60-
90%. Дослідження причин виробничого травматизму в Україні та Росії; показа-
ло, що від 60 до 90% травм в промисловості і на транспорті відбувається з вини
людини. Вивчення аварійності в енергосистемах виявило, що від 7 до 36% ава-
рій в місяць пов'язано з помилковими діями обслуговуючого персоналу, а част-
кова негативна роль психологічних чинників в аварійності і травматизмі
простежувалася в 73% випадків.
Нещасний випадок є результатом складної взаємодії дуже різнорідних
чинників: суб'єкта з його матеріальними (фізичними) і ідеальними (представ-
71
леннями, цілями, мотивами і ін.) даними, матеріальних предметів і знарядь
праці, а також матеріальних і соціальних умов його здійснення, діючої органі-
зації з різними писаними і неписаними нормами і тому подібне. Методологіч-
ною основою виявлення характеру зв'язків, існуючих між цими чинниками різ-
ної природи, їх відносного впливу на виникнення нещасного випадку служить
системний підхід і теорія діяльності.
Усі чинники, що впливають на ефективність та безпеку діяльності ділять-
ся на дві великі групи: суб'єктивні (тобто залежні від фахівця) і об'єктивні (не
залежні від нього). До суб'єктивних чинників належать: стан працівника, його
індивідуальні особливості (медико-біологічні показники, морально-
психологічні якості, психофізіологічні властивості людини) і рівень підготов-
леності до певного виду діяльності. Особливості впливу суб'єктивних чинників
повинні враховуватися як конструкторами, так і організаторами виробництва
при побудові структури трудової діяльності.
До суб'єкта професійної діяльності пред'являються певні вимоги по на-
дійності її виконання. Надійність професійної діяльності припускає безпомил-
кове і безпечне виконання людиною покладених на неї професійних обов'язків
(функцій) протягом необхідного часу і за заданих умов діяльності. Досягнення
безпомилкового і своєчасного виконання дій і діяльності в цілому є результа-
том нормального, здорового функціонування різних підсистем організму і пси-
хіки людини. Причини психічної ненадійності можуть бути пов'язані з помил-
ками в протіканні тих або інших психічних процесів, з порушеннями в саморе-
гуляції психічних станів, з недостатньою вираженістю певних рис особистості.
Помилка працівника – це будь-яка конкретна дія людини в процесі трудо-
вої діяльності, яка виходить за деякі допустимі межі і стає неадекватною. По-
милки можуть суттєво знижувати безпеку праці, тому що їх наслідками бува-
ють аварії, травми, нещасливі випадки. Більшість помилок - це неумисні дії,
але можуть бути і умисні помилки. В цьому випадку працівник виконує свідомі
дії, які вважає правильними, але насправді вони помилкові. Труднощі мотива-
ційного або емоційного плану викликають помилки мимовільного характеру.
72
Не усі помилки пов'язані з ушкодженням системи. Деякі дії після здійснення
можуть бути виправлені перш, ніж приведуть до аварійної ситуації. Вірогід-
ність успішного виконання завдання визначається як надійність.
Будь-яка невідповідність здібностей людини і вимог завдання збільшує
можливість помилки. Для підвищення надійності роботи людини треба оцінити
міру такої невідповідності. У цьому плані необхідно враховувати важливість
помилки. Важливість помилки - функція частоти її виникнення, можливостей
виправлення, тяжкості вірогідних наслідків і вартості заходів щодо усунення
неполадок. При організації трудового процесу визначається вірогідність потен-
ційних помилок, і плануються рекомендації по їх профілактиці. Системи, стійкі
до помилок, відносяться до категорії безпечних. Такі системи мають пристрої,
що коригують, блокування і дублювання ланок, чіткі правила безпеки. Також
розроблені програми формування стійкості до можливих помилок. У їх рамках
відпрацьовуються моделі поведінка, що дозволяє людині управляти собою в
аварійних ситуаціях. Управління реалізується на трьох рівнях:
сенсомоторних образів і поведінкових реакцій (навичок);
загальних альтернатив доцільної поведінки;
використання доцільного знання.
Фахівець, що має необхідні професійно важливі якості і необхідну квалі-
фікацією, все одно залишиться потенційно небезпечним в сенсі професійної на-
дійності, якщо в його фізичному або психічному здоров'ї не усе благополучно.
Так, наприклад, дослідження В. А. Пономаренко (1992) показали, що у військо-
вих льотчиків, що мають які-небудь проблеми із здоров'ям, реєструється більше
число передумов до льотних подій і помилкових дій при перенавчанні і освоєн-
ні нової техніки, частіше зустрічаються утруднення в професійній діяльності.
На надійність роботи людини, що приступила до регулярної професійної
діяльності після необхідної підготовки і первинної адаптації, чинитимуть вплив
різні чинники. До найбільш значущих серед них можна віднести підтримку мо-
тивації до виконуваної діяльності, переживані в процесі праці функціональні
стани (стомлення, монотонія, психічний стрес), психологічний клімат в трудо-
73
вому колективі та ін. Дуже багато що залежить і від того, наскільки повно і
правильно враховані психогігієнічні чинники. Передусім, це встановлення ре-
жиму праці і відпочинку, організація робочого місця, забезпечення естетичних
умов праці, облік чинників фізичного середовища та ін.
Основу надійності особистості, включеної в професійну діяльність, скла-
дають певні риси вдачі і рівень її моральності. До їх числа входять самоконт-
роль, відповідальність, почуття обов'язку, дисциплінованість, самооцінка, воля і
самовладання. Гордість за якісно виконану роботу, професійна чесність, усві-
домлення не лише юридичної, але і моральної відповідальності перед людьми,
благополуччя, а нерідко і життя яких увірені йому за службовим обов'язком -
усе це обов'язкові додатки моральної надійності фахівця. Особливе місце серед
них належить совісті або, інакше кажучи, моральному самоконтролю особисто-
сті.
Виправданий пошук можливих причин ненадійних дій суб'єкта праці
здійснюється відповідно до розкриття динаміки працездатності, характеристики
її основних фаз (впрацювання, стійкої працездатності і падіння працездатності),
виявлення тих чинників, від яких залежить їхня тривалість.
Крім суб’єктивних чинників безпеки та надійності, також виділяють і
об'єктивні, які у свою чергу діляться на дві основні групи: апаратурні (тобто
визначувані особливостями функціонування техніки) і зовнішні (не залежні від
особливостей роботи апаратури). До зовнішніх чинників належать умови зов-
нішнього середовища, об'єктивні умови обстановки і організація діяльності фа-
хівця. Організаційні чинники, до яких належать режими роботи і відпочинку
працівника, організація групової діяльності, кількість робочих змін, питання
взаємної заміни працівників і т. д., виділені в окрему групу.
Проте ряд умов не завжди залежить від діяльності організаторів виробни-
цтва. До їх числа відносяться, наприклад, такі чинники, як міра відповідальнос-
ті фахівця за здійснювані дії, робота в незвичайних умовах, в нічний час і тому
подібне. Ці чинники можуть істотно впливати на ефективність роботи праців-
ника. Основні методи нейтралізації їх шкідливої дії полягають в спеціальній
74
підготовці працівників до роботи в незвичайних умовах.
Облік розглянутих вище чинників при аналізі, дослідженні і особливо
моделюванні діяльності робітників ускладнений тією обставиною, що число
цих чинників украй велике. Деякі автори налічують близько двох тисяч таких
чинників і визначають "завдання обліку великої кількості чинників" практично
нездійсненим.
Література.
1. Багрецов С.А., Колганов С.К., Львов В.М. Диагностика и прогнозиро-
вание функциональных состояний операторов в деятельности. 2000. -190с.
2. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управле-
ния. 1998. -464с.
3. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. 2001.-512с.
4. Голиков Ю.Я. Современные концепции автоматизации и подходы к че-
ловеку и технике //Психол.журн. -Т.23. -№1. -2002. -С.18-30.
5. Дикая Л.Г. Итоги и перспективные направления исследований в психо-
логии труда в ХХI веке //Психол.журн. -Т23. -№4. -2002. -С.18-37.
6. Ермолаева Е.П. Профессиональная идентичность и маргинализм: кон-
цепция и реальность //Психол.журн. -Т.22. -№4. -2001. -С.51-59.
7. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для вузов - 2-е изд.
-М.:Академ. проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003.-336с.
8. Крылов А.А., Дмитриева М.А. и др. Психология труда и инженерная
психология. 1979. -218с.
9. Климов В.А. Психология профессионала. 1996. 400с.
10.Лебедев В.И. Экстремальная психология. 2001. 432с.
11.Леонова А.Б., Чернышова О.Н. Психология труда и организационная
психология: современное состояние и перспективы развития.1995.-443с.
12.Лоос В.Г.Промышленная психология (2 изд) 1996. -308с.
13.Никифоров Г.С. Надежность профессиональной деятельности. -1996.
174с.
75
14.Основы инженерной психологии / Под. ред. Б.Ф.Ломова. -1986.
15.Психические состояния / Сост.и общая ред. Л.В.Куликова. -Спб.: Пи-
тер, 2001.- 512с.
16.Психология профессиональной подготовки / Под ред. Г.С.Никифорова.
1993. -171с.
17.Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. -
1996.
18.Стрелков Ю.К. Инженерная и профессиональная психология. М.-2001.
-360 с.
19.Толочек В.А. Современная психология труда: Учебное пособие. –Спб.:
Питер, 2005.–479с.
76
Навчальне видання
Ігор Олександрович Філенко
Психологія праці
Конспект лекцій
для студентів денної та заочної форм навчання
напрям підготовки 6.030103 «Практична психологія»
Відповідальний за випуск: к.псих.н.О.П. Нікітіна
Підписано до друку______Формат 60×84 1/16.
Папір офсетний. Ум. друк. арк.______.
Зам. № _____. Наклад_______прим.
© І.О. Філенко,2013
© УІПА, 2013
