69

найбільш сприятливих умов для роботи. Але при цьому виникає проблема: інші

співробітники, природно, не хочуть почувати себе лише "декоративними" при-

датками цих команд. Помітимо, що і тут в основі цієї проблеми лежить уражене

почуття власної гідності недбайливих працівників. Ця проблема породжує

безліч інших проблем, наприклад, проблему справедливості при оплаті праці і

тому подібне.

Тема 14. Психологія безпеки професійної діяльності

Проблеми аварійності і травматизму на сучасному виробництві немож-

ливо вирішити тільки інженерно-технічними методами. Часто причиною трав-

матизму виступають не небезпечні умови праці, а небезпечні дії фахівця.

Досвід свідчить, що нерідко в основі аварійності і травматизму лежать не ін-

женерно-конструкторські дефекти, а організаційно-психологічні причини: не-

достатнє виховання виробничої дисципліни, слабка установка фахівця на до-

тримання техніки безпеки, допуск до небезпечних видів робіт осіб з підвище-

ним ризиком травматизму, перебування людей в стані стомлення або особливі

психічні стани.

Розглядаючи причини зростання травматизму у зв'язку з людськими чин-

никами необхідно вказати, що розвиток техніки випереджає психологічні захо-

ди щодо захисту від її небезпечних і шкідливих дій. Розповсюдження технічних

засобів в промисловості і відсутність необхідної інформації про їх небезпеку і

відповідного виховання породжує, особливо у молоді, адаптацію до технічних

чинників небезпеки.

Психологічні питання безпеки в професійному середовищі традиційно

вивчала психологія праці. Проте, ця проблема є життєво важливою не лише для

фахівців, що реалізовують себе у військовій справі, авіації, космонавтиці,

атомній промисловості, енергетиці, але і для професіоналів в області медицини,

освіти, охорони правопорядку, будівельної справи і інших спеціальностей.

Психологічні проблеми безпеки праці властиві цілому ряду дуже різних

70

видів діяльності. Звідси також витікає висновок про те, що не можна обмежува-

ти круг цих проблем питаннями тільки авіаційно-космічної техніки або вироб-

ничої праці.

Головне в психології безпеки професійної діяльності не специфічні аспе-

кти окремих видів діяльності (льотної праці, підземних робіт, дорожнього руху

та ін.), якими у наш час займаються більшість фахівців цього напряму, а вияв-

лення загальних закономірностей діяльності людини в умовах небезпеки для

того, щоб зробити цю діяльність, з урахуванням її специфіки, безпечнішої.

Причому безпечною не лише по відношенню до фізичних небезпек, але і з точ-

ки зору соціальних небезпек (покарань, втрати авторитету, пошани і тому поді-

бне), а також, якщо можна так виразитися, і "духовних" небезпек - переживань

з приводу здійснення помилок, помилок, нанесення комусь шкоди і ін.

Згідно з даними міжнародної статистики, головним винуватцем нещасних

випадків є, як правило, не техніка, не організація праці, а сама працююча лю-

дина, яка з тих або інших причин не виконувала правила техніки безпеки, по-

рушувала нормальну течію трудового процесу, не використала передбачені за-

соби захисту і тому подібне.

Генеральний директор Англійського королівського суспільства по попе-

редженню нещасних випадків Б. Янг стверджує, що 80 % усіх травм відбува-

ється з прямої вини потерпілих. Американські дослідники з неуважністю і по-

милками робітників зв'язують 85%, а то і 90% усіх травм. На думку польських

авторів, помилки, обумовлені провиною людини, коливаються в діапазоні 60-

90%. Дослідження причин виробничого травматизму в Україні та Росії; показа-

ло, що від 60 до 90% травм в промисловості і на транспорті відбувається з вини

людини. Вивчення аварійності в енергосистемах виявило, що від 7 до 36% ава-

рій в місяць пов'язано з помилковими діями обслуговуючого персоналу, а част-

кова негативна роль психологічних чинників в аварійності і травматизмі

простежувалася в 73% випадків.

Нещасний випадок є результатом складної взаємодії дуже різнорідних

чинників: суб'єкта з його матеріальними (фізичними) і ідеальними (представ-

71

леннями, цілями, мотивами і ін.) даними, матеріальних предметів і знарядь

праці, а також матеріальних і соціальних умов його здійснення, діючої органі-

зації з різними писаними і неписаними нормами і тому подібне. Методологіч-

ною основою виявлення характеру зв'язків, існуючих між цими чинниками різ-

ної природи, їх відносного впливу на виникнення нещасного випадку служить

системний підхід і теорія діяльності.

Усі чинники, що впливають на ефективність та безпеку діяльності ділять-

ся на дві великі групи: суб'єктивні (тобто залежні від фахівця) і об'єктивні (не

залежні від нього). До суб'єктивних чинників належать: стан працівника, його

індивідуальні особливості (медико-біологічні показники, морально-

психологічні якості, психофізіологічні властивості людини) і рівень підготов-

леності до певного виду діяльності. Особливості впливу суб'єктивних чинників

повинні враховуватися як конструкторами, так і організаторами виробництва

при побудові структури трудової діяльності.

До суб'єкта професійної діяльності пред'являються певні вимоги по на-

дійності її виконання. Надійність професійної діяльності припускає безпомил-

кове і безпечне виконання людиною покладених на неї професійних обов'язків

(функцій) протягом необхідного часу і за заданих умов діяльності. Досягнення

безпомилкового і своєчасного виконання дій і діяльності в цілому є результа-

том нормального, здорового функціонування різних підсистем організму і пси-

хіки людини. Причини психічної ненадійності можуть бути пов'язані з помил-

ками в протіканні тих або інших психічних процесів, з порушеннями в саморе-

гуляції психічних станів, з недостатньою вираженістю певних рис особистості.

Помилка працівника – це будь-яка конкретна дія людини в процесі трудо-

вої діяльності, яка виходить за деякі допустимі межі і стає неадекватною. По-

милки можуть суттєво знижувати безпеку праці, тому що їх наслідками бува-

ють аварії, травми, нещасливі випадки. Більшість помилок - це неумисні дії,

але можуть бути і умисні помилки. В цьому випадку працівник виконує свідомі

дії, які вважає правильними, але насправді вони помилкові. Труднощі мотива-

ційного або емоційного плану викликають помилки мимовільного характеру.

72

Не усі помилки пов'язані з ушкодженням системи. Деякі дії після здійснення

можуть бути виправлені перш, ніж приведуть до аварійної ситуації. Вірогід-

ність успішного виконання завдання визначається як надійність.

Будь-яка невідповідність здібностей людини і вимог завдання збільшує

можливість помилки. Для підвищення надійності роботи людини треба оцінити

міру такої невідповідності. У цьому плані необхідно враховувати важливість

помилки. Важливість помилки - функція частоти її виникнення, можливостей

виправлення, тяжкості вірогідних наслідків і вартості заходів щодо усунення

неполадок. При організації трудового процесу визначається вірогідність потен-

ційних помилок, і плануються рекомендації по їх профілактиці. Системи, стійкі

до помилок, відносяться до категорії безпечних. Такі системи мають пристрої,

що коригують, блокування і дублювання ланок, чіткі правила безпеки. Також

розроблені програми формування стійкості до можливих помилок. У їх рамках

відпрацьовуються моделі поведінка, що дозволяє людині управляти собою в

аварійних ситуаціях. Управління реалізується на трьох рівнях:

 сенсомоторних образів і поведінкових реакцій (навичок);

 загальних альтернатив доцільної поведінки;

 використання доцільного знання.

Фахівець, що має необхідні професійно важливі якості і необхідну квалі-

фікацією, все одно залишиться потенційно небезпечним в сенсі професійної на-

дійності, якщо в його фізичному або психічному здоров'ї не усе благополучно.

Так, наприклад, дослідження В. А. Пономаренко (1992) показали, що у військо-

вих льотчиків, що мають які-небудь проблеми із здоров'ям, реєструється більше

число передумов до льотних подій і помилкових дій при перенавчанні і освоєн-

ні нової техніки, частіше зустрічаються утруднення в професійній діяльності.

На надійність роботи людини, що приступила до регулярної професійної

діяльності після необхідної підготовки і первинної адаптації, чинитимуть вплив

різні чинники. До найбільш значущих серед них можна віднести підтримку мо-

тивації до виконуваної діяльності, переживані в процесі праці функціональні

стани (стомлення, монотонія, психічний стрес), психологічний клімат в трудо-

73

вому колективі та ін. Дуже багато що залежить і від того, наскільки повно і

правильно враховані психогігієнічні чинники. Передусім, це встановлення ре-

жиму праці і відпочинку, організація робочого місця, забезпечення естетичних

умов праці, облік чинників фізичного середовища та ін.

Основу надійності особистості, включеної в професійну діяльність, скла-

дають певні риси вдачі і рівень її моральності. До їх числа входять самоконт-

роль, відповідальність, почуття обов'язку, дисциплінованість, самооцінка, воля і

самовладання. Гордість за якісно виконану роботу, професійна чесність, усві-

домлення не лише юридичної, але і моральної відповідальності перед людьми,

благополуччя, а нерідко і життя яких увірені йому за службовим обов'язком -

усе це обов'язкові додатки моральної надійності фахівця. Особливе місце серед

них належить совісті або, інакше кажучи, моральному самоконтролю особисто-

сті.

Виправданий пошук можливих причин ненадійних дій суб'єкта праці

здійснюється відповідно до розкриття динаміки працездатності, характеристики

її основних фаз (впрацювання, стійкої працездатності і падіння працездатності),

виявлення тих чинників, від яких залежить їхня тривалість.

Крім суб’єктивних чинників безпеки та надійності, також виділяють і

об'єктивні, які у свою чергу діляться на дві основні групи: апаратурні (тобто

визначувані особливостями функціонування техніки) і зовнішні (не залежні від

особливостей роботи апаратури). До зовнішніх чинників належать умови зов-

нішнього середовища, об'єктивні умови обстановки і організація діяльності фа-

хівця. Організаційні чинники, до яких належать режими роботи і відпочинку

працівника, організація групової діяльності, кількість робочих змін, питання

взаємної заміни працівників і т. д., виділені в окрему групу.

Проте ряд умов не завжди залежить від діяльності організаторів виробни-

цтва. До їх числа відносяться, наприклад, такі чинники, як міра відповідальнос-

ті фахівця за здійснювані дії, робота в незвичайних умовах, в нічний час і тому

подібне. Ці чинники можуть істотно впливати на ефективність роботи праців-

ника. Основні методи нейтралізації їх шкідливої дії полягають в спеціальній

74

підготовці працівників до роботи в незвичайних умовах.

Облік розглянутих вище чинників при аналізі, дослідженні і особливо

моделюванні діяльності робітників ускладнений тією обставиною, що число

цих чинників украй велике. Деякі автори налічують близько двох тисяч таких

чинників і визначають "завдання обліку великої кількості чинників" практично

нездійсненим.

Література.

1. Багрецов С.А., Колганов С.К., Львов В.М. Диагностика и прогнозиро-

вание функциональных состояний операторов в деятельности. 2000. -190с.

2. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управле-

ния. 1998. -464с.

3. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. 2001.-512с.

4. Голиков Ю.Я. Современные концепции автоматизации и подходы к че-

ловеку и технике //Психол.журн. -Т.23. -№1. -2002. -С.18-30.

5. Дикая Л.Г. Итоги и перспективные направления исследований в психо-

логии труда в ХХI веке //Психол.журн. -Т23. -№4. -2002. -С.18-37.

6. Ермолаева Е.П. Профессиональная идентичность и маргинализм: кон-

цепция и реальность //Психол.журн. -Т.22. -№4. -2001. -С.51-59.

7. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для вузов - 2-е изд.

-М.:Академ. проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003.-336с.

8. Крылов А.А., Дмитриева М.А. и др. Психология труда и инженерная

психология. 1979. -218с.

9. Климов В.А. Психология профессионала. 1996. 400с.

10.Лебедев В.И. Экстремальная психология. 2001. 432с.

11.Леонова А.Б., Чернышова О.Н. Психология труда и организационная

психология: современное состояние и перспективы развития.1995.-443с.

12.Лоос В.Г.Промышленная психология (2 изд) 1996. -308с.

13.Никифоров Г.С. Надежность профессиональной деятельности. -1996.

174с.

75

14.Основы инженерной психологии / Под. ред. Б.Ф.Ломова. -1986.

15.Психические состояния / Сост.и общая ред. Л.В.Куликова. -Спб.: Пи-

тер, 2001.- 512с.

16.Психология профессиональной подготовки / Под ред. Г.С.Никифорова.

1993. -171с.

17.Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. -

1996.

18.Стрелков Ю.К. Инженерная и профессиональная психология. М.-2001.

-360 с.

19.Толочек В.А. Современная психология труда: Учебное пособие. –Спб.:

Питер, 2005.–479с.

76

Навчальне видання

Ігор Олександрович Філенко

Психологія праці

Конспект лекцій

для студентів денної та заочної форм навчання

напрям підготовки 6.030103 «Практична психологія»

Відповідальний за випуск: к.псих.н.О.П. Нікітіна

Підписано до друку______Формат 60×84 1/16.

Папір офсетний. Ум. друк. арк.______.

Зам. № _____. Наклад_______прим.

© І.О. Філенко,2013

© УІПА, 2013