51

Велику роль у відновленні працездатності грає уміння перемикатися з од-

нієї діяльності на іншу: з серйозного читання - на белетристику, з розумової ді-

яльності на фізичну і т.п. У плані визначення значення активного відпочинку

І.М.Сеченов показав, що рухова активність стомленої руки відновлюється шви-

дше, якщо людина не просто, сидячи, відпочиває, а починає працювати іншою

рукою.

Тема 11. Психологія відбору і оцінки персоналу

Професійний відбір – це система засобів, що забезпечують прогностичну

оцінку взаємодії людини і професії. Професійний відбір найбільше значення

має для тих професій, де діяльність відбувається в нормативно заданих, небез-

печних, екстремальних умовах і де від людини потрібна підвищена працездат-

ність, міцне здоров'я, безпомилковість виконання дій, висока емоційна і вольо-

ва стійкість.

Основним завданням професійного відбору є прогнозування успішності

спеціалізації людини в рамках певних професій.

Цілі професійного відбору:

а) Професійне визначення особистості.

б) Підвищення ефективності праці.

в) Зниження часу і вартості процесу навчання.

г) Підвищення надійності і безаварійності професійної діяльності.

Організаційно-методичні рекомендації по психологічному відбору по-

винні ґрунтуватися на дослідженні: а) необхідності і доцільності його прове-

дення для даної професії; б) змісті завдань відбору (прогнозування придатності

до навчання або до діяльності по певній спеціальності в певних умовах); в) ха-

рактеристик контингенту, з якого проводиться відбір; г) професійних вимог до

кандидатів; д) валідності і надійності методик оцінки професійно-значущих

якостей і критеріїв прогнозування професійної придатності; е) ефективності

розроблених рекомендацій по професійному відбору; ж) організаційних форм

52

проведення психологічного відбору.

Основою професійного відбору є конкретні нормативні характеристики

професій:

а) Соціальні (соціальна значущість, функції, цілі).

б) Операційні (точність виконання; просторові, часові, логічні характери-

стики).

в) Організаційні (фізіологічні, соціально-психологічні умови праці).

Основні принципи розробки системи професійного психологічного відбо-

ру:

Принцип наукової обґрунтованості рекомендацій по відбору припускає,

що рекомендації по проведенню відбору повинні бути результатом послідовно-

го комплексного вивчення умов і характеру праці майбутніх фахівців з метою

визначення методичних прийомів і критеріїв оцінки професійних здібностей.

Принцип системного підходу, припускає вивчення особливостей роз-

витку і взаємозв'язку професійно значущих якостей особистості, а також впливу

на них характеристик об'єкту, змісту, умов і організації діяльності.

Принцип особистісного підходу: психологічне обстеження конкретної

людини необхідно проводити з позицій усестороннього вивчення динамічної

функціональної структури особистості.

Принцип динамічного пролонгованого відбору припускає безперерв-

ність вивчення стану і розвитку професійно важливих якостей особистості в

процесі навчання і подальшої діяльності.

Принцип активності відбору: результати психологічного відбору слід

використовувати не тільки для прогнозування, але і для формування професій-

ної придатності шляхом обліку індивідуально-психологічних особливостей

особистості в процесі виховання і навчання.

Принцип комплексності відбору: проведення психологічного відбору

повинне грунтуватися на використанні, обліку результатів інших видів профе-

сійного відбору.

53

Принцип диференційованого прогнозування: розробка методичних

прийомів і критеріїв психологічного відбору повинна передбачати можливість

оцінки професійної придатності як по групах професій, так і по окремих спеці-

альностях.

Принцип адаптивності критеріїв відбору: можливість зміни величини

інтегрального показника професійної придатності.

Принцип практичності: заходи щодо психологічного відбору повинні

бути економічними за витратами і прийнятними за тривалістю обстеження і ви-

дачею висновку.

Система професійного відбору включає чотири основні етапи:

ПЕРШИЙ етап містить аналіз: трудового процесу, гігієнічних, соціально

– психологічних і психологічних умов діяльності. Метою цього етапу є визна-

чення вимог, що пред'являються професією до особистості людини. Результа-

том цього етапу може бути розробка професіограми. Вимоги можуть бути від-

несені до однієї з чотирьох груп:

а) медичні (вимоги до здоров'я, свідчення і протипоказання до заняття пе-

вним видом діяльності).

б) освітні (вимоги до загальної і спеціальної підготовки, до наявності пе-

вних знань і умінь).

в) загальні характерологічні вимоги (вимоги до особливостей характеру,

вольових якостям, рівня відповідальності, відчуття обовязку, мотиваційних ха-

рактеристик особистості).

г) психофізіологічні вимоги (вимоги до характеристик пам'яті, уваги, ми-

слення, швидкості реакції, емоційній стійкості, властивостей центральної нер-

вової системи).

На підставі вимог розробляються ознаки придатності і непридатності для

певного виду професійної діяльності.

ДРУГИЙ етап – підбір прийомів і методик для оцінки професійно важли-

вих якостей особистості. Як прийоми і методики використовуються:

· аналіз документації і характеристик професійної діяльності;

54

· спостереження;

· тестування (операціональні та вербальні тести).

Для ефективної реалізації професійного відбору необхідно розробити

схему застосування методик, схеми побудови бесіди і аналізу документації. Ви-

браним методикам і прийомам пред'являються наступні вимоги:

а) інформативності (прогностичності).

б) надійності (що припускає стабільність результатів одного і того ж ви-

пробовуваного, одержаних в різний час).

ТРЕТІЙ етап – перевірка інформативності і надійності методик профе-

сійного відбору. Перевіряється достовірність (валідність) прогностичних мож-

ливостей методик. Для перевірки використовуються математичні статистики

(кореляційний аналіз).

При перевірці інформативності і надійності методик, вибраних для про-

ведення професійного відбору, формується група з професіоналів необхідного

профілю. Після цього проводиться дослідження психологічних якостей, що ви-

значені, як значущі, для ефективного виконання професійної діяльності .

Оцінка прогностичності та стабільності свідчень методик здійснюється за

наступним алгоритмом:

а) проводиться випробування методик на групі фахівців;

б) визначаються показники успішності професійної діяльності фахівців.

Після цього, методом кореляційного аналізу, оцінюється наявність і хара-

ктер зв'язку між показниками ефективності діяльності і кількісно вираженими

психологічними характеристиками. Прийнято вважати, що достатньо тісний

зв'язок між вказаними показниками і характеристиками існує, при коефіцієнтах

кореляції не менше ніж 0,3 – 0,4. За наявності зв'язку відповідні психологічні

якості і методики приймаються як інформативні.

ЧЕТВЕРТИЙ етап - виконання випробовуваними комплексу діагности-

чних методик і розрахунок на підставі одержаних даних інтегрального показ-

ника професійної успішності (А[x]).

Виділяють декілька вимог до організації виконання психодіагностичного

55

комплексу:

а) висока зацікавленість випробовуваних в позитивних результатах про-

фесійного добору;

б) стандартизація ходу випробувань і умов, в яких відбуваються випро-

бування.

Для застосування інтегрального показника необхідно вирішити наступні

завдання:

1) вироблення єдиної системи відліку для різних показників;

2) завдання визначення вагових коефіцієнтів, тобто завдання визначення

значущості характеристики для діяльності.

3) визначення стратегії розрахунку і оцінки інтегрального показника.

За наслідками оцінки виконання тестових методик кожен випробовуваний

може відноситися до однієї з трьох категорій:

1. абсолютно придатний, коли А(x)>А1 (де А1- перше граничне зна-

чення інтегрального показника);

2. умовно придатний, коли А2<А(x)<А1 (де А2- друге граничне зна-

чення інтегрального показника);

3. непридатний, коли А(x)<А2.

Виділяють ряд стратегій розрахунку і оцінки інтегрального показника ус-

пішності: - лінійна (компенсаційна); - кон'юнктивна; - альтернативна; - конфі-

гураційна.

Лінійна (компенсаційна) стратегія.

Ця стратегія полягає в тому, що інтегральний діагностичний показник ро-

зраховується як сума значень показників успішності виконання випробовува-

ним діагностичних завдань, помножених на відповідні їм вагові коефіцієнти.

Ця стратегія також називається компенсаційною, оскільки вона припус-

кає, що низька цінність однієї характеристики компенсується високою цінністю

іншої. Таким чином, глобальна цінність результата - це зважена сума його дос-

тоїнств і недоліків.

Кон'юнктивна стратегія.