Білет 1:

1) Вікова фізіологія як самостійна гілка ФЛТ. Методи ВФ;

2)Форментні елементи крові і процес кровотворення в онтогенезі;

3)Функція нирок у внутрішньоутробний період.

Білет 2:

1)Поняття про біологічний і фізіологічний вік;

2) Вікова періодизація постнатального онтогенезу;

3) Значення травної системи у антенатальний період.

Білет 3:

1) ПОНЯТТЯ ПРО РІСТ І РОЗВИТОК. ВПЛИВ СЕРЕДОВИЩА НА РІСТ І РОЗВИТОК.

2) СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ

3) ЕНДОКРИННА СИСТЕМА У РІЗНІ ВІКОВІ ПЕРІОДИ.

Білет 4:

1.Ріст і розвиток у антенатальному онтогенезі

2 Загальна вікова динаміка структури і росту нирок.

3.Скоротлива здатність серця. Електрична активність серця в умовах онтогенезу

Білет 5:

1.Переломні етапи постнатального розвитку

2. Вікові зміни режимів дихання. Зовнішнє дихання та надходження кисню та його транспортування в онтогенезі.

3.Вікові зміни координації рухів. Рефлекторні реакції у різні вікові періоди.

Білет 6:

1.Асселерація розвитку( гематологічні зміни при різних умовах життя та діяльності людини)

2. Розвиток секреторної функції підшлункової залози

3. Вікові особливості нервово-гуморальної регуляції нирок

Білет 7:

1)Критичні періоди антенатального онтогенезу (пренатального);

2)Зміни у будові судин та гемодинаміки у процесі онтогенезу;

3)Вікові особливості регуляції дихання.

Білет8:

1)Вікова динаміка секреції слини;

2)Особливості обміну речовим у різні вікові періоди;

3)Зміни структури та функції м’язів з віком. М’язева працездатність і вік.

Білет 9:

1) Розвиток залозистого апарату, кислотоутворення та зимогенних реакцій шлунку;

2) Вікова динаміка основного обміну;

3) Онтогенез аналізаторних систем.

Білет 10:

1)Вікові особливості нервово-гуморальної регуляції функціонування шлунку;

2)Співвіднощення нервових і гуморальних механізмів регуляції на різних етапах онтогенезу;

3)Уроджені рефлекси з різних аналізаторів.

Білет 11:

1)Критичні періоди антенатального розвитку;

2)Печінка. Вікові зміни її функцій та регенаративних можливостей;

3) Вікові особливості вищої нервової діяльності.

Білет 12:

1)Формування і фізіологічна роль плаценти у внутрішньоутробному розвитку;

2)Вікові зміни структури слизової оболонки кишечнику та його функцій порожнинне та мембранне травлення;

3)Становлення ІІ сигнальної системи у онтогенезі людини.

Білет №1

.Вікова фізіологія як самостійна гілка ФЛТ. Методи ВФ

Вікова фізіологія-це наука, що вивчає особливості процесу життєдіяльності організму на різних стадіях онтогенезу.Вона є самостійною гілкою ФЛТ,предметом якої є вивчення закономірностей утворення і розвтку фізіологічних функцій організму. В залежності від того який віковий період вивчає вікова фізіологія виділяють: вікову нейрофізіологію, вікоку ендокринологію, вікову фізіологію м’язової діяльності ,вікову фізіологію обмінних процесів, серцево-судинної і дихальної систем, систем травлення виділення, фізіологію ембріонального розвитку, фізіологію дітей грудного і підліткового віку, фізіологію зрілого віку, геронтологію. Основними задачами є вивчення особливостей функціонування різних органів, систем і організму в цілому, виявлення екзогенних і ендогенних факторів, ,що визначають особливості функціонування організму в різний вік, встановлення закономірностей індивідуального розвитку.

Є 2 метода організації досліджень, кожен з яких має свої переваги і недоліки. Це методи поперечного(кросекціонального) і повздовжнього (лонгітудиального). Метод поперечного дослідження (кроссекциональный) являє собою паралельне, одночасне вивчення тих чи інших властивостей у представників різних вікових груп. Співставлення рівня розвитку у дітей різного віку дозволяє вивести важливі закономірності онтогенетичного процесу. Такой метод порівняно простий в організації, відносно дешевий і дозволяє використовувати одні і тіж методики для вивчення дітей різного віку.

Метод повздовжнього дослідження використовується тоді, коли потрібно скласти представлення саме про динаміку процесу і індивідуальних особливостей цієї динаміки., Цей метод заклечається в довготривалому спостеріганні за одними і тими самими дітьми.

2.Формені елементи крові і процес кровотворення в онтогенезі.

Кількість крові в організмі змінюється з віком. У дітей крові відносно маси тіла більше, ніж у дорослих. У новонароджених кров складає 14,7% маси, у 1 рік-10,9%, у 14р.-7% Це пов’язано з більш інтенсивним протіканням обмінних процесів в дитячому організмі. Загальна кількість крові у новонародженого 450-600мл, у 1рік-1-1,1л, у 14 р.-3-3,5л, удорослих-4-5,5л.У здорових людей співвідношення між плазмою і форменими елементами крові незначне.. У дітей раннего віку є вищим. Кількість еритроцитів у новонародженого 4,3-7,6 млн. на 1мм3 крові, у 6 місяців – 3,5-4,8млн на 1мм3 крові, в 1 рік-3,6-4,9млн. і в 13-15 р. досягає рівня дорослого. Вміст гемоглобіну в крові вимірюється або в абсолютних величинах або в відсотках.100% - це 16,7 г гемоглобіну у 100мл крові. У дорослого зазвичай го 60-80% гемоглобина. Причем содержание гемоглобина, в крови чоловіків складає 80-100%, а у жінок – 70-80%. Вміст гемоглобіну змінюється з віком.У новонароджених-від 110 до 140%. До 5-6-го дня життя цей показник знижується.В 6 місяців складає 70-80%. Потім до 3-4 рокам кількість гемоглобіну дещо підвищується, в 6-7 роківзменшення наростання, в 13-15- складає 70-90%. В крови дорослого 4000-9000 лейкоцитів в 1 мкл. У новонародженого лейкоцитів значно більше, ніж у дорослого (до 20 тис. в 1 мм3 крови). В першу добу кількість лейкоцитів збільшується до 30тис. Починаючи з других сутокі до 7-12 дня знижується і досягає 10-12тис .Така кількість зберігається до 1 року, потім знижується і в 13-15р. досягає дорослого рівня.Крім того, бцло виявлено, що чим менший вік дитини, тим більше незрілих форм лейкоцитів в крові. Лейкоцитарна формула в перші роки життя характеризується збільшеним вмістом лімфоцитів і зниженим нейтрофілів. Малий вміст нейтрофілів пояснюється схильністю дітей до інфекційних захворювань. До того ж фагоцитарна активність нейтрофілів у дітей перших років життя найбільш низька.

Етапи кровотворення(впродовж онтогенезу неодноразово змінюється):

1.В жовточному мішку:перші вогнища кровотворення виникають в кінці 2 на поч..3 тижня вагітності. В стінці жовточного мішка і надалі відбувається в хоріоні і пуп очному канатику. В мезенхімі цих органів виникають острівці Вольфа, які характеризуються більш щільним розміщенням клітин. Зовнішні клітини витягуються і стають ендотелієм судин.Клітини всередині округлюються, втрачають зв’язки і перетворюються на первинні клітини крові між якими накопичується плазма. Більшість перв.клітин крові перетворюються на мегалобласти(первинні еритробласти). Частина перетворюється на гранулоцити і мегакаріоцити. Мегалобласти накопичують примітивний гемоглобін і діляться мітотично. Після ущільнення ядра мегалобласт перетворюється у первинний еритроцит(часто зберігається ядро). Такий тип кровотворення називається інтраваскулярний.

2.Гепатоглієнальний. Починаючи з 5 тижня, пік припадає на 2-3 міс ВУ розвитку, повністю вчухає на 5 місяці. Еритроцити накописують гемоглобін F, кровотворення відбувається не в судинах(екстраваскулярний тип). На 4 місяці розпочинаються інтенсивні процеси в селезінці.В цілому, з 10 тижня,матеріалом для кровотворення в печінці і селезінці є стовбурові клітини червоного кісткового мозку. В селезінковому періоді розпочинається лімфоїдне кровотворення, причому В-лімфоцити утворюються раніше ніж Т-лімфоцити.