2. Особливості визначення складових частин норм часу.

Першою складовою норми часу є час підготовчо-заключної роботи Т_ІІ3. Зміст і загальна тривалість підготовчо-заключного часу залежить від типу виробництва, характеру виробничого процесу і операції, що підлягає нормування, організації праці та якості обслуговування робочого місця.

Як самостійна частина норми часу підготовчо-заключного часу визначається лише в індивідуальному та мало серійному виробництві.

Для найтиповіших організаційно-технічних умов виробництва розроблені нормативи часу.

Основний час Т₀ великою мірою залежить від фізико-хімічних властивостей предмета праці, технічних характеристик засобів виробництва та рівня його організації.

В усіх інших випадках основний час встановлюють безпосередньо на підприємствах аналітичним або сумарним методами.

Допоміжні прийоми так само, як і елементи підготовчо-заключної роботи, піддаються типізації. Це дозволяє розробляти стабільні нормативи допоміжного часу 7\ для типових організаційно-технічних умов виробництва.

За відсутності готових нормативів допоміжний час можна визначити методом хронометражних спостережень або шляхом мікро елементного нормування.

Час обслуговування робочого місця Т_об встановлюється в розрахунку на одиницю продукції або на зміну. Перший спосіб застосовується при поштучному випуску продукції в індивідуальному та серійному виробництві, другий - на механічних процесах у масовому виробництві, а також в апаратурних процесах.

При нормуванні операцій механічної обробки в умовах масового і серійного виробництва окремо розраховують час технічного обслуговування Т_тсх і час організаційного обслуговування Т_орі

„ „ а теж 1 = У х ;

""' " 100 т -т _х ^а °Р^г

""'" ""^х юо '

де а тех. - норматив часу на технічне обслуговування у процентах від основного (машинного) часу;

а орг - норматив часу на організаційне обслуговування у процентах від оперативного часу.

У мало серійному та індивідуальному виробництві, а також при нормуванні ручних (монтажних і т.п.) робіт загальний час обслуговування робочого місця розраховують за нормативами у процентах від оперативного часу.

„ _т а оо

Т - - Г х .

"" "" 100

де а об - норматив часу на обслуговування робочого часу у процентах від оперативного часу.

Час особистих потреб Т_ос згідно з трудовим законодавством для всіх працівників незалежно від умов праці дорівнює 2% тривалості зміни, це становить приблизно Юхв на 8-годинний робочий день.

Час відпочинку працівника Т_в залежить від наявності та рівня чинників, які впливають на працездатність людини:

• фізичний зусиль;

• нервового напруження;

• темпу роботу;

• робочої пози;

• монотонності праці;

• мікроклімату у робочому приміщенні;

• забрудненості повітря;

• виробничого шуму;

• вібрації, обертань та поштовхів;

• освітлення робочої зони.

Розглядаючи складові норми штучного часу, слід підкреслити, що оперативний час циклічно повторюється з кожним черговим виробом. Час обслуговування робочого місця, відпочинку та особистих потреб не повторюється з кожним виробом, а включається до складу штучного часу, виходячи з нормативів виражених у процентах.

Таким чином, формула штучного часу залежно від типу виробництва має такі модифікації:

а) для масового виробництва:

„ „ „,, а_хТо а,(То + Щ в(То + Тд)

Тшт = То + Ід + — + -^^ + —^: -;

100 100 100

б) для серійного виробництва:

_, _,. (а + в)(То + Тд)

Тшт = То + Тд + — ;

100

в) для індивідуального, мало серійного і серійного виробництв на ручних процесах:

Тшт = Топ ,

100

де а.\ - норматив технічного обслуговування робочого місця в процентах від основного часу;

а₂ - норматив організаційного обслуговування робочого місця в процентах від оперативного часу;

а - норматив обслуговування робочого місця в процентах від оперативного часу;

в - нормативі часу на відпочинок та особисті потреби в процентах від оперативного часу;

с - норматив часу на обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби в процентах від оперативного часу.

Тема: Методи нормування і способи встановлення норм

План

1 .Методи нормування.

2. Способи встановлення норм.

3. Зміст норм праці. Класифікація норм.

Використані джерела:

І.Абрамов В.М. Нормування праці: Підручник - К., 1995, с.90-103, 103-113

2. Данюк В.М. Нормування праці. 36. Завдань і прав: Навч. посіб./ - К.: КНЕУ, 2006 -

с.107-131.

Контрольні запитання:

1.3а якими ознаками класифікуються норми затрат праці?

2. Який існує зв'язок між нормою часу і нормою виробітку?

3. Назвіть методи встановлення нормованих завдань.

4. Як класифікують норми праці за методами розроблення, ступенем укрупнення, сферою використання, періодом дії та способом побудови?

5. Які основні чинники впливають на величину норми?

6. Що розуміють під поняттям «метод нормування праці»?

У чому полягають відмінності сумарного методу нормування від